Російська економіка входить у системну кризу. Чи далеко Кощієва голка

31 серпня 2026 р. 17:11

31 серпня 2026 р. 17:11

Мабуть, найпоказовішою парою новин серпня стала така:

Саме крізь таку призму слід розглядати всі ці голослівні заяви Росстату про зростання ВВП у другому кварталі чи дефляцію в серпні та інші успіхи економіки, яких у реальному світі немає.

Зате в реальному світі є унікальний натурний експеримент: як обнулити лідера цілої ключової галузі за місяць, із дослідженням того, як це вплине на всю економіку. А ще є паливна криза №2. Плюс трохи паніки на фондовому ринку та багато паніки серед цивільного населення з масовим винесенням готівки з банків. Є аграрії, готові продавати пшеницю нижче за собівартість, бо ніхто її не купує, але не готові засівати під новий урожай. Є девелопери, які не можуть продати понад половину побудованого житла. І безліч інших свідчень успішної трансформації економіки країни-агресора.

Про це й поговоримо в сьогоднішньому огляді.

Wildberries-бінго

Попри значну кількість подій у серпні, почнімо все ж із Wildberries-бінго. Але зайдімо трохи здалеку. Пам’ятаєте, як там у відомій казці: на острові — дуб, на тому дубі висить скриня, у ній — заєць, у зайці — качка, у качці — яйце, а в яйці — голка, на кінчику якої — смерть Кощієва.

Тож погляньмо на економіку РФ, використовуючи як аналогію весь цей нехитрий фольклор.

Специфіка структури сучасної економіки, якщо дивитися на основний індикатор її вимірювання — ВВП, полягає в тому, що вона більш як на дві третини складається зі споживання. Так от, на Росії витрати на кінцеве споживання перевищують 70% ВВП. Водночас споживчий попит населення становить добрі 53–54% ВВП.

Тобто, хоч як парадоксально це звучить для багатьох на тлі всіх цих розмов про нафтогазового колоса, військову економіку тощо, але саме споживання терпил є найбільшою частиною економіки (близько 100 трлн руб. на рік).

Тому якщо ви хочете зробити боляче економіці РФ, то кращого об’єкта докладання зусиль, аніж сектор споживання, просто не існує суто арифметично.

Одним із артефактів минулого російської економіки став її високий рівень цифровізації (так, у це важко повірити в умовах нинішнього цифрового концтабору та падіння виробництва оптоволоконних кабелів на 40%). Трохи шокового контенту: частка електронної комерції в загальному обсязі роздрібних продажів РФ вища, ніж у США (!).

Загалом добра чверть роздрібної торгівлі в РФ як канал використовує електронну комерцію. І отут ми підходимо до найцікавішого. Ринок електронної комерції Росії здебільшого представлений маркетплейсами. А ринок маркетплейсів фактично складається з двох компаній: Wildberries та Ozon (ну й трохи «Яндекс Маркету»).

Wildberries контролює понад 50% ринку, а Ozon — близько 45%.

Аби було зрозуміліше, пояснимо в грошах: Wildberries — це понад 6 трлн руб. із погляду обороту. Тобто погасити Wildberries — це прибити добру половину ринку маркетплейсів і ґрунтовно копнути ключовий елемент економіки РФ.

Питання — як? Адже Wildberries — це десятки тисяч вантажівок, сотні тисяч селерів, десятки тисяч пунктів видачі товарів. Така собі гідра з мільйоном голів. Але є одне «але». Серце й основа бізнесу, його вузьке місце, його ахіллесова п’ята — склади.

Для розуміння: загальна площа складів Wildberries перевищує 5 млн кв. м, але водночас на топ-10 складів припадає майже третина цієї площі. Тобто мінус десять складів — і Wildberries стає таким собі «Титаніком» після зіткнення з айсбергом.

Так от. Невідомі добрі дрони за місяць анігілювали вісім із десяти найбільших складів, ну, або 13 із топ-20, або 18 із топ-30. За оцінками, з чату вийшло 1,2 мільйона квадратних метрів складських площ Wildberries, або понад 20% від усього фонду. Якщо ж поглянути на європейську частину, то там живих складів із топ-10, по суті, й не залишилося.

А далі запускається ланцюгова реакція. У Wildberries понад 90 тисяч (!) пунктів видачі замовлень (ПВЗ). Оскільки товари згоріли на складах, видавати нема чого. Нема чого видавати — можна закривати ПВЗ, бо дохід у них від обороту (немає обороту — немає доходів). На Wildberries зареєстровано близько 500–550 тисяч акаунтів продавців. Тобто умовній сотні тисяч бізнесменів тепер просто немає чого продавати.

А якщо згадати, що ці сотні тисяч власників ПВЗ та селерів брали в банках кредити, які не зможуть повернути, оскільки, нагадаємо, все згоріло, то отримуємо ще одну потенційну проблему для економіки. До речі, заборгованість самої Wildberries — під 1,3 трлн руб. Тобто масштаби такі, що напружитися варто не тільки ВТБ (основному кредитору Wildberries), а й усій банківській системі. До речі, цікавий збіг — саме в серпні акції ВТБ знизилися до нового історичного мінімуму.

Але ж бюджет розраховував отримати податки з усіх цих продажів і прибутків. А тепер, вочевидь, не отримає. Нагадаємо, йдеться про трильйони рублів: із 5 трильйонів обороту можна було отримати сотні мільярдів ПДВ — а можна було й не отримати. Із сотень мільярдів прибутку можна отримати десятки мільярдів податку на прибуток — ну, або не отримати. І продовжувати так можна досить довго, адже сотні тисяч бізнесменів, які годувалися завдяки екосистемі Wildberries, теж сплачували податки, споживали й знову сплачували податки, а тепер це вже не факт.

Загалом виходить досить цікава ланцюгова реакція.

Підіб’ємо підсумки. Лідер ринку маркетплейсів із оборотом понад 6 трлн руб. і прибутком близько 180 млрд буквально на очах перетворюється на ніщо із цілим ланцюжком наслідків, розмір яких, як не крути, обчислюється навіть не сотнями мільярдів, а трильйонами рублів. І це лише один місяць системної роботи. Ще місяць — і ґрунтовно схудне Ozon (роз’яснювальна робота з ним уже розпочалася — три склади загальною площею понад 300 тисяч квадратів згоріли на роботі разом із товарами, капіталізація Ozon за кілька тижнів серпня втратила добру третину), а разом із ним — і ринок маркетплейсів як такий. А він, нагадаємо, був слоном у 13–15 трлн руб.

Повертаючись до казкової аналогії. Wildberries — це кінчик голки. Голка — це ринок маркетплейсів. Яйце — це електронна комерція. Качка — роздрібна торгівля. Заєць — ВВП. Ну а скриня — це економічна система РФ загалом.

Утім, є думка, що насправді кінчик голки — це переробка нафти. І якщо подивитися на «голодні ігри» на заправках неосяжної, послухати ниття аграріїв і промисловців про те, як ефективно працюється без палива, то не можна не поговорити бодай трохи про паливну кризу 2.0.

Паливна криза 2.0

Дефіцит різного пального на заправках у червні-липні 2026 року був значною мірою спровокований панікою і по суті був аналогом легендарного ажіотажного попиту на цукор, гречку чи яйця, який періодично трапляється в РФ останнім часом, але швидко сходить нанівець. Природа таких криз загалом зрозуміла: у моменті психічно неврівноважені громадяни вирішують, що потрібно купити весь бензин, який знайдуть, бо «а раптом він зникне». Що, звісно, призводить до дефіциту в моменті, який досить швидко зникає. Але з часом, у міру того, як усі істерички наповнюють свої баки, каністри та бочки в гаражі, черги природно розсмоктуються.

Версія кризи від серпня 2026 року — подія іншого порядку. Це реальний фізичний дефіцит, який може розсмоктатися або завдяки різкому зростанню пропозиції, або завдяки не менш різкому падінню споживання.

Із пропозицією виходить дуже не дуже. Навіть Росстат, зціпивши зуби, був змушений визнати, що 20% нафтопереробки кудись зникли.

Заборона експорту бензину й дизеля не допомогла. Тому дефіцит спробували ліквідувати за рахунок імпорту. Але виявилося, що Білорусь фізично не здатна залатати всю дірку, а інші країни не надто прагнуть допомагати чи активно ділитися дефіцитним на сьогодні ресурсом. Плюс згодом стало відомо про цікаві нюанси. Виявляється, імпортований бензин несподівано коштує вдвічі дорожче. Як наслідок, танкер з Індії доплив, але довго не розвантажувався, бо було незрозуміло, який дурень платитиме х2.

Водночас НПЗ і далі горять, тобто «саме не розсмокчеться». Тим більше що в серпні було зафіксовано черговий рекорд за кількістю дронів: понад 1300 дальніх безпілотників за дві доби поспіль. Тобто будь-який НПЗ у зоні досяжності, що вирішить відновити активність, гарантовано отримає з десяток дронів у бочину і знову припинить щось там випускати.

Але складами Wildberries чи НПЗ активність дронів не обмежилася. Порт Новоросійська відкрив новий розділ страждань російської економіки.

Аграрії просили передати

Мало кому відомо, що Росія посідала перше місце у світі за експортом пшениці. Ще менше людей знають, що через порт Новоросійськ відправляли більш як половину російського експорту пшениці.

Так от, одного чудового дня у серпні 2026 року два найбільші зернові термінали Новоросійська синхронно призупинили роботу. Йдеться про НЗТ (Новоросійський зерновий термінал) і НКХП (Новоросійський комбінат хлібопродуктів) потужністю 8,5 і 7,1 млн тонн на рік відповідно. Тобто половина російського експорту пшениці канула в Лету. Додамо сюди морську блокаду Азовського та Чорного морів, і виходить досить депресивна для російських аграріїв картина.

А якщо так, то ніякої тобі експортної виручки (2025 року Росія отримала понад 15 млрд дол. від цієї діяльності), а ще аграріям нема куди подіти своє зерно — його не беруть навіть нижче за собівартість. Тобто напередодні посівної фермери постали перед дилемою — сіяти чи не сіяти. Бо сенсу сіяти, виходить, немає, крім того, немає солярки, а ще грошей на посівну.

Приємним бонусом від морської блокади стало призупинення Туреччиною закупівель російської нафти через Чорне море.

І що ви думаєте? Експорт російської нафти зазнав сильного падіння від початку повномасштабного вторгнення. Ну й дивовижне поруч: видобуток на Росії падає вже вісім місяців поспіль і опустився до мінімальних позначок за останні шість років.

Замість підсумків

Серпень російська економіка пережила з відчуттям, що все дуже погано, але з упевненістю, що буде значно гірше. Компанія Wildberries формально жива, але майбутнє її дуже туманне. Ozon офіційно наступний, і вересня цілком вистачить, аби помножити і його на число, близьке до нуля. Сотні тисяч підприємців втрачають бізнеси та джерела доходів, а натомість залишаються сам на сам із боргами.

Аграрії переживають серйозну екзистенційну кризу через втрату економічного сенсу своєї активності. І не лише вони. Девелопери, які не можуть продати понад половину побудованого, розуміють, що запаси інерції та резерви вичерпуються, а борги зростають, і банкрутство є лише питанням часу.

Власне, девелоперами чи аграріями справа ж не обмежується: металургія, вугільна промисловість, машинобудування, лісова промисловість — продовжувати можна довго, але краще просто навести один факт: неплатежі в російській економіці вперше в історії сягнули позначки в 9 трлн руб.

Банки дивляться на все це і розуміють, що десятки трильйонів кредитів їм ніхто не поверне, і це загалом кінець. Вкладники, стоячи в черзі за бензином, теж починають здогадуватися, що в цьому випадку їхні вклади ніхто їм не поверне, і далі панічно тікають у кеш (від початку року вивели вже понад 2,4 трлн руб.).

А рятувати нема кому. Федеральний бюджет із діркою в 6,5 трлн руб. навіть собі допомогти не може. Дійшло до того, що Мінфін перестав розкривати оперативні дані про залишки коштів на єдиному рахунку федерального бюджету (де акумулюються «вільні залишки» бюджету), тобто все аж настільки погано.

Проблема російської економіки полягає не в наявності окремих криз, а в тому, що вони починають об'єднуватися між собою. Безпросвітний морок огортає економічну систему РФ. Цілком. В економічній теорії це називають системною економічною кризою.

Війна