Українські підрозділи зірвали наступ РФ у напрямку Добропілля: операція «Азов» під Дружківкою

23 вересня 2026 р. 15:39

23 вересня 2026 р. 15:39

Майже двомісячна операція 1-го корпусу НГУ «Азов» у смузі відповідальності під Дружківкою зірвала спробу російських військ вийти на українські логістичні маршрути. У ній брали участь підрозділи «Азов», «Туман», «Шквал» та Lasar’s Group, застосовуючи артилерію, розвідку й ударні БПЛА.

Два місяці українські підрозділи проводили операцію у смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов», протидіючи російським військам, які влітку накопичували сили для подальшого наступу в напрямку Дружківки та Добропілля. За повідомленням 1-го корпусу НГУ «Азов», основним завданням українських сил стало недопущення виходу противника до важливих логістичних маршрутів.

За оцінкою українських військових, російське командування намагалося створити передумови для оперативного оточення Дружківки, а в перспективі — сформувати додаткову загрозу для Слов’янсько-Краматорської агломерації та розвинути наступ у напрямку Добропілля. У цьому районі логістика має принципове значення, оскільки контроль над маршрутами постачання безпосередньо впливає на можливості подальшого просування військ.

Підрозділи «Азов» та міжвидова взаємодія

Для проведення операції українське командування посилило сили, які вже діяли на цій ділянці. До бойових завдань залучили розвідувальний загін спеціального призначення «Ultima Ratio», 1-й та 6-й батальйони 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», окремий загін спеціального призначення «Туман» 1-го корпусу НГУ та батальйон «Шквал» 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

Окрему підтримку забезпечував спеціальний підрозділ Lasar’s Group НГУ. Таким чином, операція поєднала можливості розвідки, штурмової піхоти, артилерії та безпілотних систем. Така модель взаємодії дозволяла послідовно виявляти позиції противника, здійснювати вогневий вплив і створювати умови для просування штурмових груп.

Ударні БПЛА та артилерія

Одним із ключових компонентів операції стали ударні безпілотники. Перед висуванням піхоти українські сили проводили вогневе ураження російських позицій, використовуючи артилерію та БПЛА. За словами українських військовослужбовців, саме поєднання цих засобів із діями штурмових груп дозволяло поступово послаблювати оборонні позиції противника.

Перші українські штурмові групи почали висування 7 серпня. Командири підрозділів зазначали, що просуванню піхоти передувала підготовка району вогневими засобами. Це демонструє характер сучасного бою, де піхотні підрозділи дедалі більше залежать від постійної розвідки та підтримки безпілотних систем.

Втрати російських окупантів та результати операції

За оприлюдненими українською стороною підсумками, безповоротні втрати російських військ під час операції становили 237 осіб, санітарні — 44. Ще троє російських військовослужбовців були взяті в полон. Окремі українські підрозділи також повідомляли про ураження артилерійських установок противника.

Командир першої спеціальної групи загону «Туман» із позивним «Франик» розповів, що його група за майже два місяці виконання завдань знищила десятьох російських військових у стрілецьких боях, ще одного взяла в полон. Десятьох противників, за його словами, було уражено за допомогою дронів, а також уражено чотири артилерійські установки.

Ці показники є даними української сторони та не мають незалежного підтвердження. Водночас вони дають уявлення про заявлений масштаб бойових дій і роль різних компонентів українського угруповання.

Дружківка та Добропілля: значення логістики

Одним із головних результатів операції українські військові називають недопущення виходу російських сил на логістичні маршрути. У сучасній війні контроль над такими маршрутами має значення не лише для переміщення особового складу, а й для доставки боєприпасів, пального, техніки та евакуації.

Саме тому боротьба за підходи до Дружківки та напрямок Добропілля має ширше значення, ніж безпосереднє захоплення окремих позицій. Зрив підготовленого російського маневру змусив противника коригувати маршрути наступу, змінювати концентрацію сил і витрачати додаткові ресурси на підготовку нових дій.

Бойові дрони та складні умови

Українські військові діяли в умовах густої рослинності, нестандартної тактики переміщення російських підрозділів і високої активності ворожих БПЛА. Особливо серйозною проблемою, за словами учасників операції, стала робота російських безпілотників, які ускладнювали переміщення та евакуацію поранених.

Попри це, учасники операції відзначили координацію між різними підрозділами. Взаємодія штурмової піхоти, артилерії, розвідки та операторів БПЛА стала одним із центральних факторів проведення операції. Фактично йдеться про комплексну систему, де кожен компонент забезпечує інформацію або вогневу підтримку для наступного етапу.

Російський наступ зірван

Операція 1-го корпусу НГУ «Азов» продемонструвала важливість комплексного застосування розвідки, артилерії, штурмової піхоти та безпілотних систем. За заявами української сторони, російські війська не змогли реалізувати задум щодо виходу на важливі логістичні маршрути в районі Дружківки та розвитку наступу в напрямку Добропілля.

Ключовим результатом стала не лише заявлена кількість втрат противника, а й зрив його планів щодо використання цього району для подальшого наступального маневру.

Війна