Пам’яті офіцера-розвідника та стендап-коміка Артура Петрова (позивний «Кельт»)

30 вересня 2026 р. 09:08

30 вересня 2026 р. 09:08

Артур народився 10 квітня 1985 року у Дніпрі. В шкільні роки займався в студії дитячої творчості "Веснянка". Свої перші сюжети стендапів, які розповідав однокласникам, черпав з канікул у селі.

Після школи вивчав журналістику в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Там познайомився з майбутньою дружиною Катериною. Паралельно пройшов сценарний курси в Інтершколі.

У 2007 році перебрався до Києва, де працював сценаристом на телеканалі СТБ. Артур брав участь у створенні таких телепередач, як "Кохана, ми вбиваємо дітей" та "Я соромлюсь свого тіла". У своїй сценарній роботі Артур намагався зробити так, що складні соціальні історії та освітня функція реаліті-шоу була збалансована гумором.

"Саме Артур придумав, як спілкуватися з аудиторією, як будувати всередині мову шоу – і потім усі вже працювали під Артура Петрова", – розповідав ексочільник Starlight Media Володимир Бородянський.

Але справжнім покликання хлопця була стендап-комедія. Він стояв біля витоків цього жанру гумору в Україні. Починав з виступів у барі "Банка" на Лук’янівці, а згодом перейшов до команди The Stand-Up. Останні сім років був резидентом "Підпільного стендапу". Також, як стендап-комік, Артур брав участь у телепроєктах "Розсміши коміка", "ГуднайтКлаб" і "Комік на мільйон".

Колега Антон Житлов згадує, що Артур завжди намагався підтримувати молоде покоління коміків, виступати на їх концертах. Якось він запізнився на поїзд, а тому замовив таксі, яке коштувало як його гонорар, лише тому, що пообіцяв взяти участь у концерті.

"У нього був тренерський хист. Багато працював із молодими коміками, дуже багато кому допоміг себе розкрити", – згадує Житлов.

Серед українських стендап-коміків Артур вирізнявся добрим та сімейним гумором, який майже був позбавлений мату. Темами його жартів були переважно побутові історії. Найбільше матеріалу давав сімейний улюбленець - песик породи мопс.

Артура Петрова мобілізували до Сил оборони України у квітні 2025 року. Він пройшов вишкіл у Військовій академії Одеси та став офіцером-розвідником. Служив командиром розвідувального взводу у 43-й окремій механізованій бригаді. Загинув 18 березня 2026 року під час евакуації важкопоранених на станції Куп’янськ-Вузлова. Похований на Національному військовому меморіальному кладовищі.

"Це величезна втрата. Слів дуже не вистачає. Це друг, це стендап-комік, сценарист, хороша людина. Артур Петров на щиті. Як же я свого часу втомився слухати його жарт про мопса, і як би сильно я хотів його б зараз почути ще раз. Але ні, бо Росія й*на мразота. Світла памʼять стендаперу Артуру Петрову", - відреагував на загибель Артура стендап-комік Василь Байдак.

Вічна пам’ять і шана Воїну!

Фото: Інстаграм Артура Петрова, архів друзів та дружини

За матеріалами: Українська правда , Суспільне Культура

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Війна