Вразлива цифрова імперія: чому атаки на російські дата-центри змінюють правила кібервійни

19 жовтня 2026 р. 13:05

19 жовтня 2026 р. 13:05

Нещодавні удари українських безпілотників по дата-центрах у Росії, зокрема по найбільшому сховищу даних банку «Сбербанк», трьох серверах інтернет-компанії Yandex та дата-центр «ВКонтакте» викрили стратегічну вразливість Кремля та завдали болючого удару по машині російської дезінформації, йдеться в матеріалі аналітичного видання The Conversation.

Падіння «російського Google»

Після серії атак на дата-центри Yandex, яку часто називають «російським Google», трафік компанії обвалився на 94%. Користувачі зіткнулися з масовими збоями в роботі електронної пошти, пошукових систем, навігації, музичних сервісів, служб замовлення таксі, маркетплейсів та фінансових послуг.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ці удари зробили атмосферу на багатьох соціальних платформах «легшою для дихання» завдяки зменшенню активності російських ботів та дезінформації, хоча згодом з'явилися повідомлення, що ставлять під сумнів масштаби цього ефекту. Незалежно від цього, інцидент чітко продемонстрував важливість фізичної комунікаційної інфраструктури у віртуальному світі, поставивши під сумнів справжнє значення «цифрового суверенітету».

Дата-центри як мішень

Дата-центри традиційно вважаються нетрадиційними військовими цілями, проте ситуація змінюється у зв'язку з їхнім зростаючим значенням. Напад на такі об'єкти здатний паралізувати військові операції противника, а також зруйнувати звичні цивільні сервіси, від яких залежить повсякденне життя людей. У Росії подібні збої здатні в довгостроковій перспективі сповільнити економіку, підірвавши її спроможність продовжувати війну.

Українські удари відбулися у відповідь на попередні атаки росіян на українські дата-центри та інтернет-провайдерів. Крім того, вони продовжують прецедент, створений раніше Іраном, який на початку року атакував дата-центри в Об'єднаних Арабських Еміратах та Бахрейні у відповідь на американські удари. Близькосхідні сервери обслуговувалися компанією Amazon Web Services — найбільшим у світі постачальником хмарних обчислень із мережею об'єктів по всьому світу. Зазвичай дата-центри використовують резервні копії та дублювання систем, щоб втрата одного об'єкта не мала незворотних наслідків. Проте іранські удари призвели до тривалої деградації послуг та безповоротної втрати частини інформації.

Пастка «цифрового суверенітету»

Російські дата-центри мають значно менші можливості для міжнародного резервного копіювання через специфічну концепцію «цифрового суверенітету», яку Москва активно просувала протягом останнього десятиліття. Ідея про те, що держави повинні контролювати власні дані та інфраструктуру, є слушною, однак прагнення Росії до такого «суверенітету» дозволило їй запровадити жорстку цензуру в інтернеті та ізолювати російських жителів від глобальних сервісів.

Ще у 2015 році Росія ухвалила закони про обов'язкове зберігання певних даних на локальних серверах, а після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році додалися міжнародні санкції. Через це можливості Росії підтримувати резервну інфраструктуру за кордоном виявилися вкрай обмеженими.

Операції впливу

Дезінформацію часто сприймають виключно як навмисне поширення неправдивих фактів, з якими уряди борються шляхом їх викриття чи видалення. Однак операції впливу діють набагато ширше і не обмежуються фейками. Головна їхня мета — підрив суспільної довіри та дестабілізація демократичних процесів і державних інститутів.

• кампанії під час референдуму в Австралії щодо голосу корінного населення у 2023 році, де створювалися конкурентні наративи для посилення політичної поляризації;
• операції в Новій Зеландії, що супроводжувалися хвилями образливих висловлювань задля зриву суспільної підтримки державних ініціатив;
• ретельно сплановані Росією втручання в демократичну політику різних країн світу задля посилення незгоди, недовіри та просування проросійських кандидатів.

Для боротьби з цим активісти та громадянське суспільство використовують перевірені інструменти. Зокрема, йдеться про спростування, превентивне попередження про фейки, скарги на маніпулятивний контент, а також стратегічне застосування гумору та мемів.

Уроки для демократичних країн

Напади на російські сервери нагадують, що цифрові послуги та впливові операції Кремля безпосередньо залежать від фізичної інфраструктури. На території Росії працює понад 100 дата-центрів, але лише одиниці мають надійні плани резервного копіювання та відновлення. Зосередження всіх цифрових операцій у невеликій кількості фізичних точок створює критичну вразливість. Відновлення після таких ударів відбувається повільно та складно через залежність Росії від постачання передових напівпровідників із Китаю.

Для протидії російській пропаганді демократичні країни можуть використовувати додаткові фізичні та регуляторні обмеження, розвивати міжнародну співпрацю та підтримувати Україну. Справжній цифровий суверенітет досягається не через ізоляцію та вертикальний контроль, а завдяки географічно розподіленим резервним копіям, прозорим правилам ризиків і стратегічним союзам, які забезпечують стійкість систем до атак.

Дата-центри дедалі частіше стають цілями атак. Зокрема, спершу дрони атакували дата-центр «Яндекса» в Сасові в ніч проти 8 жовтня. Тоді компанія підтвердила, що об’єкт призупинив роботу . Наступної ночі безпілотники вдарили по більшому дата-центру в Калузі, а 11 жовтня атакували ще один комплекс у Володимирі. Унаслідок цих ударів щонайменше 84 сервіси компанії призупиняли роботу .

Крім того, 14 жовтня внаслідок атаки на Саратовську область пошкоджень зазнав центр обробки даних «Сбербанку» в Балаковому. Об’єкт ще будували, хоча перша черга вже працювала, а завершити всі роботи планували до 2030 року.

Війна