вологість:
тиск:
вітер:
Від працівника виробництва до бойового сержанта: Віталій отримав орден «За мужність» і планує залишитись в армії
25 жовтня 2026 р. 14:55
25 жовтня 2026 р. 14:55
Сержант Віталій із позивним «Шакал» пройшов шлях від працівника виробництва до досвідченого бойового командира.
За час повномасштабної війни він проявив мужність, професіоналізм і лідерські якості, неодноразово рятуючи життя побратимів та виконуючи складні бойові завдання.
Уродженець Дніпра до війни працював на виробництві склопластикових панелей для обшивки трамваїв і тролейбусів. Тоді він навряд чи міг уявити, які випробування чекають попереду. Сьогодні Віталій — командир, якому довіряють побратими та який готовий до найскладніших завдань заради захисту України.
Як старший групи, «Шакал» під час штурмових дій часто йде попереду, особистим прикладом демонструючи рішучість і професіоналізм. Під його керівництвом українські воїни відновлювали контроль над позиціями. Під час однієї із зачисток група Віталія вступила у стрілецький бій із противником і взяла в полон трьох російських окупантів.
Іншим разом сержант організував евакуацію чотирьох поранених військовослужбовців. Він спланував маршрут через ділянки місцевості, заміновані противником, забезпечивши швидке й безпечне виведення побратимів. Операцію провели серед білого дня на відкритій місцевості.
На початку 2026 року поблизу Гуляйполя Запорізької області Віталій очолив групу, яка вирушила на спостережний пункт для проведення ротації та евакуації поранених. Попри інтенсивний мінометний обстріл і атаки ворожих FPV-дронів, сержант продовжив виконувати завдання.
Навіть отримавши акубаротравму, він не припинив допомагати пораненим. Згодом, ризикуючи власним життям, Віталій забезпечив розмінування шляхів відходу. У результаті всіх поранених вдалося вивести в безпечне місце, а тіло загиблого побратима — евакуювати. Санітарних втрат під час операції не було.
Загалом на рахунку сержанта — 15 врятованих життів побратимів, яких він особисто витягнув із небезпеки. Його товариші відзначають неабияку силу волі, рішучість і здатність знаходити вихід навіть із найскладніших ситуацій. Вони поважають свого командира та цілковито довіряють йому.
1 жовтня 2026 року, у День захисників і захисниць України, Віталій отримав державну нагороду особисто від Президента України. За мужність і професіоналізм його відзначили орденом «За мужність».
Після завершення війни Віталій не планує повертатися до колишньої цивільної роботи. Він вирішив залишитися в армії та продовжити працювати задля безпеки України.
«Я залишуся в армії та опікуватимуся безпекою країни. Зрештою, має запанувати мир!»
Джерело: armyinform.com.ua
Новини рубріки
На Сумщині внаслідок російських обстрілів травмовано людину
25 жовтня 2026 р. 14:55
Дрони та ракети атакували російські заводи "Авісма" та "Енергія": що відомо
25 жовтня 2026 р. 14:48