Скільки коштуватиме ЗРК "Шершень" і що з новими ракетами до нього

25 жовтня 2026 р. 15:27

25 жовтня 2026 р. 15:27

Ці ініціативні проекти сформовані навколо найбільш високотехнологічних компаній з унікальними компетенціями. Тому підтвердження - ракети з індексами Р-287Т та Р-287, які, зокрема, входять до переліку боєзапасу модульного зенітно-ракетного комплексу малої дальності "Шершень".

ЗРК "Шершень" приначений для ураження літаків, гелікоптерів, крилатих ракет і безпілотних літальних апаратів та інших аеродинамічних літальних апаратів в усьому діапазоні їх практичного застосування в умовах інтенсивної радіоелектронної та вогневої протидії противника, а також для боротьби з елементами високоточної зброї в польоті.

Розробники заявляли, що ЗРК "Шершень" за рахунок власної РЛС може виявляти цілі на відстані до 85 км, супроводжувати одночасно до 24 цілей. Зона ураження залежить від типу ракети: за дальністю — від 1,5 до 25 км, за висотою — від 20 м до 10 км. Максимальна швидкість цілей - до 1000 м/с. При цьому ЗРК може одночасно вести вогонь по шести цілях, а ймовірність ураження однією ракетою становить 0,75.

Однією з особливостей "Шершня" "є його відкрита архітектура. Розробники створили мультиракетну зенітну платформу, яка може використовувати серійні радянські ракети "повітяр-повітря" (Р-27, Р-73), американську авіаційну ракету AIM-9, а також AIM-132.

Проте найбільший інтерес викликають нові ракети Р-287Т та Р-287 до цього ЗРК, що за аеродинамічною схемою схожі з ракетами "повітря-повтрія" Р-27.

Нова ракета Р-287Т (візуально вона з заокругленим обтічнимком) виконана з інфрачервоною головкою самонаведення. За часів СРСР авіаційні ракети Р-27Т/ЕТ комплектувались тепловою ГСН з одноканальним фотоприймачем.

Нова ГСН-203Т - матричного типу, для виявлення та захоплення теплової сигнатури цілі використовується чутлива матриця. Це дозволяє не лише виявляти цілі з тепловою сигнатурою на значно більших відстанях, але і реалізовувати складні алгоритми "відстроювання" від перешкод, які може ставити ракеті противник. Це суттєво збільшує ймовірність влучення у ціль ракетою с такою ГСН. Інфрачервона ГСН-203Т забезпечує дальність захоплення типової цілі на зустрічному курсі не менше 30 км, навздогін – понад 100 км.

У свою чергу, ракета Р-287 (з конічнм радіопрозорим обтікачем) - це виріб з активною головкою самонаведення. Ця АГСН - також української розробки. Ймовірно, АГСН розроблялась також з прицілом на модернізацію ракет Р-27Р/ЕР, які мають напівактивні головки самонаведення.

У Р-27Р перед стартом вводяться дані з радару про розташування цілі. Після подолання певної відстані з використанням інерціальної системи, політ ракети до влучення коригується у режимі підсвітки цілі локатором. Цей режим застосовується як в літках, так і в ЗРК "Шершень" - при пусках з наземних ПУ ракет типу Р-27Р.

Для ракет з активною головкою самонаведення такий режим підсвічування цілі не потрібен. Це спрощує виконання задачі пілотом чи розрахунком ЗРК, якщо комплекс адаптований під застосування ракет "повітря-повітря". Як приклад, той же ЗРК NASAMS, що використовує американські авіаційні ракети середньої дальності AIM-120 AMRAAM з АГСН.

Розвиток вітчизняної ракетної школи разом з технологіями створення ГСН різних типів слід розглядати як стратегічний пріоритет для України. Крім ЗРК "Шершень", це також стосується зенітних ракет S-300 Clone та GAM-67 як розширення американсько-української ініціативи Franken SAM.

Всі ці вироби поки не є серійними, є потреба розширення певних українських комплектуючих та складових, вирішення низки задач. Процес йде непросто. Але позитив в тому, що збільшилась кількість підприємств, які зацікавлені долучитись до розвитку цього високотехнологічного напрямку, що поєднує грунтовну математичну складову, електроніку, оптику, хімічну промисловість тощо.

Важливим прискорювачем цих зусиль могла б стати закупівля ЗРК "Шершень" для Сил оборони. Таке рішення поки не ухвалено, попри те, що ЗРК пройшов випробування та має кодифікацію на усі складові.

"Всі хочуть мати ЗРК та ракети на вчора. А чекати на виробництво потенційні замовники не хочуть. А такого чуда ніколи не буде", - кажуть розробники "Шершня" та керованих ракет.

При цьому вкрай показово, що черга очікування на західні ЗРК, вартість цих систем та ракет до них досить швидко збільшується. Так, щоб виготовити зенітно-ракетний комплекс NASAMS, необхідно мінімум 2 роки часу та робота аж 1000 компаній-підрядників, розкиданих на двох континентах. Хоча та ж Konsberg як виробник цього ЗРК перейшла в режим роботи 24/7, щоб впоратись з ростом попиту на свою продукцію у світі.

Щодо цін, то коли у 2023 року Норвегія замовляла комплекси NASAMS для України, то чотири батареї таких ЗРК на сумарно 8 пускових установок та 4 пункти управління із запасом зенітних ракет обійшлись сумарно в 0,86 мільярди доларів, або ж орієнтовно 215 мільйонів доларів за одну батарею. Зараз лише один NASAMS III уже коштує шалені 410 мільйонів євро.

Темпи виготовлення ЗРК "Шершень", як кажуть його розробники, будуть суттєво швидшими, аніж чекати на нові NASAMS чи IRIS-Т SLM. Попередні оцінки вартості ЗРК "Шершень" , - коли йдеться про експортні замовлення, - можуть коливатися в межах 150-170 млн євро, проте усереднена вартість нових ракет з АГСН - це питання поки без відповіді.

Війна