«Червона рута» та «Гуцулка Ксеня»: акордом і драйвом зміцнює дух бійців «Art Military Band» 40-ї артилерійської бригади

29 жовтня 2026 р. 09:46

29 жовтня 2026 р. 09:46

«Громом і полум’ям» — гасло 40-ї артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта, адже артилеристи випалюють ворога влучним вогнем після гучного гуркоту.

Коли ж гармаші мають паузу, їхній бойовий дух акордом і драйвом покріпляють музиканти «Art Military Band» — унікального військового оркестру 40-ї артбригади. Адже саме музика і пісня здатні підтримати в скрутну годину, звеселити й розважити коли сумно та нагадати про рідний дім у далекому краї.

До своїх слухачів артисти дістаються прифронтовими дорогами з розбитим важкою технікою асфальтом, а подекуди й вирвами від ворожих боєприпасів. Під антидроновими сітками та з’їжджаючи де-не-де на польові колії-«накатиші», що тягнуться уздовж польових меж, музиканти можуть кілька їхати заради концерту кілька годин.

Однак довгий, важкий і часом небезпечний шлях виправданий, бо в оркестрі знають, що на них під час короткого відпочинку чекають бійці. Годинний концерт вартує виснажливого шляху, щоб подарувати побратимам змогу відчути красу української пісні, коли універсальна мова музики, зрозуміла й відчутна кожному, єднає музикантів і слухачів у спільному піднесенні, не лишаючи байдужим нікого з присутніх.

— Основу нашого репертуару складають українські пісні, які вже перевірені роками, перевірені часом, які мають глибокий смисл. Також це військово-патріотичний репертуар — пісні, які були вже написані під час сучасної війни ще від часів Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил й уже зараз, під час широкомасштабного вторгнення, — розповідає начальник оркестру — військовий диригент майор Володимир Кісюк.

«Art Military Band» 40-ї артилерійської зустрічають у землянках і бліндажах, тимчасових прихистках і добре облаштованих капітальних укриттях, зовсім близько до передової й у відносно глибокому тилу.

— Якщо в постійних пунктах дислокації, то це може бути сцена, можуть бути будь-які місця, парк наприклад. Якщо на виїзді — це бліндаж, окоп. Можемо виступати і виступаємо будь-де, де це буде безпечно, де можна забезпечити безпеку особового складу. У мирний час у нас, звісно, більші спроможності щодо вибору локації, сцени, акустики, під час війни працюємо там, де це потрібно бійцям, — говорить Володимир Кісюк.

Й усюди під час концертів на них чекають осяяні радістю чи сумом і завжди щирою вдячністю очі слухачів, які часто беруть підспівувати під час виконання найвідоміших, найрідніших пісень — «Червоної калини», «Гуцулки Ксені», «Чорної гори» та, звісно, «Червоної рути».

— Наша робота дуже специфічна, як показує практика. Хлопці, для яких ми граємо, з перших хвилин не очікують особливого ефекту від нашого виступу. Але коли вже виконуємо дві-три перші пісні, то вони міняються на обличчі, починають проявляти емоції, оживати, згадувати старі пісні, які вони співали, починають навіть підспівувати, пританцьовувати.

Й у кінці, коли ми вже завершуємо свій виступ, більшість — не скажу, що всі, але більшість — змінюється на краще, стає позитивнішою. З’являється якась життєва енергія в очах. Я вважаю, що це надважливо в такі тяжкі часи, в такі тяжкі моменти для хлопців — подарувати їм миті домашнього затишку, цивільного життя, — розповідає артист вищої категорії оркестру старший солдат Костянтин.

«Art Military Band» знаний далеко за межами рідної 40-ї артилерійської бригади. Під час мистецького туру його музиканти виступали для військовослужбовців 19-го армійського корпусу, 117-ї окремої важкої механізованої бригади, 44-ї та 28-ї окремих механізованих бригад, 39-го окремого батальйону безпілотних систем та інших з’єднань і підрозділів.

А зараз музиканти-артилеристи виступають з концертами глибоко в тилу, відвідавши Луцьк, Львів та Житомир, де їх радо зустрічали місцеві мешканці. У програмі виступів поєднуються військова лірика, патріотичні твори й традиційні народні пісні. Вибудовують концерт так, щоб від ліричної частини перейти до позитивних пісень у кульмінації.

— «Гуцулку Ксеню» дуже люблять. «Червону руту» всі підспівують. У принципі, дуже індивідуально. Хтось лірику любить — «Соколята», наприклад, В’ячеслава Хурсенка. Якщо ми виступаємо на офіційних заходах, то намагаємося розпочати з гімну нашої бригади, який написав підполковник Сергій Маяцький. Ми завжди його виконуємо. А завершуємо концерт, як правило, «Червоною рутою», — каже Костянтин.

— Концерт дуже-дуже сподобався. І виконання, і репертуар — я дуже люблю пісню про Бахмут, завжди її слухаю, бо бере за душу. І цього разу теж. Особливо тому, що це не запис, а живий виступ, жива музика. Ти її чуєш — і вона проникає тобі в душу дуже сильно. І я вам скажу, що жива музика — набагато краща, ніж запис, — ділиться враженнями один зі слухачів прифронтового концерту військовослужбовець Павло.

Саме заради таких простих, але надзвичайно щирих і теплих слів артисти «Art Military Band» вирушають у дорогу ледве починає сіріти за вікном і повертаються пізно ввечері, коли вже стемніло.

Задля них долають десятки кілометрів розбитими прифронтовими дорогами і їдуть за сотні кілометрів у тилові українські міста, щоб засвідчити та підтримати єднання українців.

Заради них виступають в тісних укриттях та бліндажах, де попри погану акустику творять музичне диво, граючи часом навіть на ящику з-під боєприпасів, який може виконувати роль кахона — унікального музичного інструмента, що задає музичний ритм, заміняючи акустичну барабанну установку.

— Приємно спостерігати, коли бачиш усмішки людей. Хтось згадає дім, хтось згадає наші традиції, наше коріння залежно від того, який репертуар виконується. Найкраща оцінка якості нашої роботи — це коли після проведеного заходу підходять слухачі, підходять побратими, тиснуть руку нашим музикантам, артистам і говорять слова вдячності. Це найкраща оцінка нашої роботи, — підсумовує начальник оркестру майор Володимир Кісюк.

Війна