«Це було важко, але це було гідно»: командирка «Альфа» розповіла про роботу артилерії під час «Вівальді»

14 листопада 2026 р. 19:11

14 листопада 2026 р. 19:11

Під час «Вівальді» артилеристи 125-ї бригади підтримували наступ і стримували росіян. Про бої розповіла командирка «Альфа».

Її історію оприлюднили на сторінці 125-ї окремої важкої механізованої бригади Третього армійського корпусу.

«Альфа» командує взводом самохідної артилерійської батареї. Вона має музичну освіту, слухає класичну музику й зізнається, що назва операції «Вівальді» відразу наштовхнула її на думку: попереду буде ще кілька сезонів.

Під час наступальної операції її підрозділ мав забезпечувати вогневу підтримку української піхоти, створюючи умови для просування. Однак артилеристам доводилося одночасно виконувати й інше завдання — стримувати російські атаки.

«Наше основне завдання полягало в підтримці піхоти і створенні можливостей для її просування. Водночас противник не припиняв спроб наступальних дій, тому ми працювали, скажімо так, на два напрямки», — розповіла військова.

«Інколи мені навіть здавалося, що ми перетинаємо певні людські межі, як емоційні, так і фізичні», — пригадує командирка.

Попри навантаження, артилеристам вдалося налагодити взаємодію та виконувати поставлені завдання. Зокрема, під час спроб російського наступу вони виявили кілька вогневих позицій противника, після чого завдали по них ударів.

Окремо «Альфа» наголосила на ролі командирів, які не обмежувалися відданням наказів, а безпосередньо допомагали особовому складу.

За її словами, телефон не замовкав цілодобово. Вона намагалася приділити увагу кожному військовослужбовцю, щоб не лише довести завдання, а й почути людей. Інші командири також перебували на вогневих позиціях і долучалися до роботи підрозділів.

Сама «Альфа» родом зі Слов’янська. До війська прийшла добровільно, оскільки, за її словами, не могла залишатися осторонь того, що відбувається в Україні.

Особливу роль у своєму рішенні вона відводить Олексію Юкову — своєму тренеру з тайського боксу, який став для неї батьківською постаттю та виховав у ній почуття відповідальності за країну.

«Єдина людина, яка мені дійсно показала, що любов — це дія, що таке любов до своєї країни», — згадує військова свого наставника.

Олексій Юков був відомим волонтером і пошуковцем зі Слов’янська, очолював пошукову групу «Плацдарм», яка займалася поверненням тіл загиблих військовослужбовців. Він загинув 5 серпня 2026 року під час виконання чергового завдання на Донеччині.

Повертаючись до подій «Вівальді», командирка зазначила, що за оприлюдненими кадрами операції залишилася величезна робота людей, які забезпечували наступ українських підрозділів.

Вона подякувала всім військовослужбовцям, із якими працювала, підтримувала зв’язок і яким віддавала накази на відкриття вогню.

«Це було важко, але це було гідно», — підсумувала «Альфа».

Як раніше повідомляла АрміяInform , за підсумками чотирьох етапів наступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку Сили оборони повернули під контроль України 16 населених пунктів та звільнили 277 квадратних кілометрів території. У проведенні операції брала участь і 125-та окрема важка механізована бригада.

Війна