«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

18 листопада 2026 р. 06:54

18 листопада 2026 р. 06:54


Основою професійного сержантського корпусу є військові, які обрали службу своєю професією, готові до професійного розвитку через навчання, прагнуть побудувати професійну кар’єру сержанта та залишатися у Збройних Силах України на довготривалий термін.

Основна кількість сержантів нині — мобілізовані, чиї наміри щодо подальшої служби впливають і на рішення про направлення на навчання на відповідні професійні курси. Військових, які продемонстрували добрі професійні якості, мають значний бойовий досвід, наразі мотивують підписувати контракти, щоб забезпечити на майбутнє міцну основу професійного сержантського корпусу.

Про зміст цієї сержантської служби на різних рівнях — від керування людьми в бою, підготовки до виходу на позиції та наставництва, до кадрової роботи, взаємодії зі офіцерами штабів та значення досвіду служби від солдата й командира відділення до сержанта бригади АрміяInform розповів головний сержант Збройних Сил України Олександр Косинський.

«І хто це такі — сержанти?»: чому роль сержантського корпусу потребує пояснення

— Чому визначення «сержантський корпус» не завжди зрозуміле людям?

— Справді, багато хто досі не розуміє визначення та призначення професійного сержантського корпусу. Багато хто думає, що розуміє, але його судження часто не відповідають дійсності.

Для більшості цивільних, звісно, це взагалі абстракція і щось абсолютно незрозуміле. Щось таке, що вони бачили у фільмах або про що чули, або бачили на YouTube, якщо взагалі хоча якось цікавилися цією тематикою.

Те саме стосується також мобілізованих, які приходять у Збройні Сили, бо вони, по суті, вчорашні цивільні. Коли вони приходять в армію, їм потрібен значний час, щоб узагалі оговтатися в ній, адаптуватися, почати хоч трішки думати як військові.

Щоб настав нарешті час, коли вони почнуть цікавитися: що ж таке, врешті-решт, Збройні Сили, де вони проходять службу? З чого вони складаються? На які категорії поділяються? І хто це такі — сержанти? Яка їхня роль, місце загалом як інституції?

Бо про сержантів вони можуть знати, тільки судячи з того, які сержанти їх оточують у їхньому підрозділі і як вони працюють. А це не завжди може бути цілком позитивний досвід.

«Основна кількість сержантів — це мобілізовані»: військових мотивують обирати сержантську службу своєю професією

— Що ви розумієте саме під професійним сержантським корпусом?

— Тут насправді є певна проблема. І ця проблема полягає в тому, що під час цієї війни, яка зараз триває, по суті, саме «професійного» сержантського корпусу немає. Тому що професійний сержантський корпус в основі своєї назви має слово саме «професійний» (Professional Non-Commissioned Officer Corps).

І від цього слова «професійний» іде все інше: професійна військова підготовка та освіта (Professional Military Training & Education), функціональні обов’язки, завдання та функції відповідно до професії (Military Professional Duty and Task), професійна кар’єра (Professional Military Career), професійні морально-етичні цінності та принципи (Professional Etos) тощо. А поняття «професійний» у своєму корені має ключове слово — «професія».

Професійний сержантський корпус — це інституція чи інститут посад сержантського складу, з відповідними завданнями та функціями, розподіленими між ними, правами та повноваженнями, ієрархією підпорядкування та субординації, з вимогами до рівня професійної компетенції за кожною з них, закріпленими за ними військовими званнями, кар’єрними алгоритмами, які, при цьому, об’єднуються єдиними цінностями, морально-етичними принципами та традиціями.

На цих посадах служать люди, які обрали сержантську службу своєю професією, основним змістом своєї життєвої діяльності. Тобто це люди, вмотивовані на постійний професійний розвиток, довгострокову службу, просування по службі та побудову кар’єру професійного сержанта.

У нас нині основна кількість сержантів — це мобілізовані люди. Мобілізовані, тобто не люди суто сержантської професії, не ті, хто обрали і зробили військову службу основою своєї професійної діяльності по життю. Це люди, які тимчасово прийшли у Збройні Сили, хтось добровільно, когось примусово мобілізували, щоб вони виконали свій громадянський обов’язок.

Те, що їх призначили на сержантські посади завдяки їхнім особистим якостям чи відповідним характеристикам, чи за їхнім бажанням, чи їх командир призначив через службову необхідність, чи вони свідомо прагнули стати сержантом, чи ні — все це ще не означає, що вони професійні сержанти. Бо це не їхня професія.

Їхня основна професія залишилася в цивільному житті. Вони — далекобійники, автослюсарі, менеджери, вчителі, різнороби, комбайнери, шахтарі, продавці, охоронці тощо. Ось їхня професія. А це, що вони зараз сержанти, — це у порядку тимчасового виконання військового обов’язку, завершиться війна — вони всі або ж абсолютна більшість звільняться за демобілізацією.

— Однак під час тривалої служби колишні цивільні часто поступово стають професіоналами, професійними військовими.

— Тут можна сказати, що ця війна, саме повномасштабна фаза цієї війни, дійсно триває надто довго. Я не кажу за часи АТО та ООС, бо навіть у тих умовах, попередніх етапів російсько-української війни, ми спромоглися перейти на комплектування посад сержантського складу виключно військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом. А повномасштабний етап — п’ятий рік уже завершується. І, звісно, коли людина прийшла на службу тимчасово й на п’ять років там залишилася, це вже п’ята частина повноцінної військової служби за контрактом.

Повний цикл служби, який дозволяє від солдата дорости до максимальної посади й військового звання в сержантському корпусі, бути законно звільненим зі Збройних Сил України за вислугою років і отримати військову пенсію, на даний час становить 25 календарних років.

Звісно, коли п’ять років мобілізована людина вже служить, виконує бойові завдання, з них значний час на сержантській посаді, це практично вже як її професія. Причому ніхто не знає, коли ця війна закінчиться. Тому до такої людини можна ставитися, в принципі, як до професійного сержанта.

Хоча не все так однозначно по факту. Тому що ця мобілізована людина чекає, коли закінчиться війна, щоб звільнитися зі Збройних Сил. У неї інший рівень менталітету, інше ставлення до базових речей, інші інтереси.

— То що тоді потрібно, щоб сержантський корпус, зрештою, став професійним?

— Повторю ще раз: професійний сержантський корпус — це люди, які обрали військову службу на сержантських посадах своєю постійною роботою, професію. Професійний сержантський корпус можливо створити лише у професійній спільноті військових експертів певної категорії. Тобто йдеться про контрактну армію, або кадрову, як альтернативний варіант. Але у Збройних Силах, де абсолютна більшість людей проходять службу у форматі воїнської повинності, чи то строкова служба, чи служба за мобілізацією, створити по-справжньому професійну спільноту військовослужбовців сержантського складу неможливо. Додайте сюди ще й постійні умови невизначеності, щоденні бойові втрати, критичний брак ресурсу часу та людського капіталу.

З огляду на це останнім часом ми не вживаємо слово «професійний», але мову ведемо про «сержантський корпус». Бо як би там не було, а сержантський корпус функціонує, виконує визначені бойові та спеціальні завдання, несе на собі тягар цієї війни та показує відповідні результати.

Інститут сержантського корпусу є. Я маю на увазі структуру посад та військових звань, функціональні обов’язки, бойові завдання та функції. Система професійної підготовки і освіти, навчальні інституції сержантського складу, сержантський Етос, цінності, принципи, корпоративна культура. Хлопці та дівчата, які нині проходять військову службу за мобілізацією на сержантських посадах однозначно знаходять у «системі координат», що були закладені під час будівництва основ сержантського професійного корпусу до початку повномасштабної фази війни.

Ми працюємо над тим, щоб сержантський корпус ставав професійним навіть у цих умовах, намагаємося залучити більшість мобілізованих до наших справ — сержантських, професійних — і мотивуємо їх підписувати контракти, щоб вони переходили на професійну службу, щоб відновити та зберегти той кістяк, що буде основою майбутнього професійного сержантського корпусу Збройних Сил України.

«Ці курси доволі складні»: як відбирають сержантів на навчання

— Професіоналізація сержантського корпусу передбачає навчання, курси, тренінги. Що враховують, направляючи мобілізованих на сержантські курси?

— Будь-які навчальні курси ми розглядаємо як інвестицію у професійний розвиток перспективних сержантів. Якщо ж мова йде про мобілізовану особу, то інвестиції в таку людину завжди під питанням.

По-перше, більшість мобілізованих не зацікавлені у професійному розвитку, вони не бажають проходити необхідні курси, підвищувати свою освіту. Багато хто з них вважає, що він вже й так усе знає та вміє, і ніхто нічому його вже не може навчити. Часто в цих питаннях прогресує ефект Даннінга-Крюгера. Дехто з них є доволі непоганими бійцями чи фахівцями за певним технічним напрямом, чи командирами на нижчому тактичному рівні, але не готовими розвиватися далі щодо когнітивних здібностей, розвитку критичного, аналітичного, стратегічного мислення, оволодіння підвищеними методами підготовки особового складу, опанування штабних процедур і процесів прийняття військових рішень, розвитку організаційних здібностей, лідерських якостей тощо. Вони не розуміють, навіщо це їм та їхнім підлеглим це треба, а значна кількість навіть не планує йти на вищі сержантські посади. Військові звання для багатьох із них також не мають суттєвого значення, не надто мотивують їх до побудови сержантської кар’єри.

А по-друге, ти завжди замислюєшся, чи варто, наприклад, на курс направляти того чи іншого мобілізованого, бо ти не впевнений, чи він продовжить шлях сержанта навіть у короткостроковій перспективі, чи витрачені зусилля і ресурси принесуть користь.

Тому менеджмент щодо цих питань наразі дуже складний. А курси професійної військової підготовки сержантського складу за найвищими рівнями доволі дефіцитні, не так багато цих курсів у нас, і кількість навчальних місць обмежена. І це завжди питання для головного сержанта бригади чи корпусу — кого саме направити на такий курс, коли на ньому є декілька слотів, щоб вибір себе виправдав у майбутньому.

А здобути необхідні спроможності та якості, потрібні для того, щоб уміло і в повному обсязі виконувати сержантські обов’язки на рівні управління батальйону, полку, бригади та вище, бути менеджером, організатором, ефективно взаємодіяти з офіцерами штату, зі своїм командиром та його заступниками, можливо лише через навчання. При чому не на одному курсі, а на низці короткотермінових курсів протягом всієї служби, з закріпленням набутих знань, умінь і навичок на практиці, доповненням їх власним досвідом, підвищенням своєї освіченості.

На практиці, звісно, можливо здобути багато чого своєю тяжкою працею, потом, кров’ю, втратами, «набивши ґулі на лобі». Але це працює лише для дуже тактичного рівня. Максимум до рівня роти. І то, посада головний сержант роти вже вимагає таких компетенцій, що просто так на практиці не отримаєш. Хіба що в тебе буде дуже хороший і досвідчений наставник поряд.

«У Збройних Силах України понад 300 тисяч сержантських посад»: якою є роль сержантського корпусу українського війська

— Наскільки розгалуженою є система сержантських посад у Збройних Силах України? Що змінюється в роботі головних сержантів на оперативному та стратегічному рівнях, як порівняти з тактичним рівнем?

— У Збройних Силах України понад 300 тисяч сержантських посад за всіма рівнями — від відділення до стратегічного рівня, де посади головних сержантів функціонують уже біля посад Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу, командувача Об’єднаних сил.

Сержантські посади, крім, по суті, посад за лідерським напрямом, тобто командири та головні сержанти різних рівнів, включають широкий спектр технічних, логістичних, інженерних, медичних посад, посад зв’язківців, військової служби правопорядку, військових спеціалістів за зразками озброєння тощо. Окремо можна виділити інструкторські посади, які без перебільшення є критично важливими у забезпеченні професіоналізації сержантського корпусу, ну і штабні сержантські посади, які є у всіх штатах, органах військового управління, і навіть в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі, Командуванні об’єднаних сил та структура яких продовжує масштабуватися щорічно.

Це я кажу для того, щоб читач зрозумів, що сержантський склад — це вже не те, що він знав і бачив навіть 10 років тому. Структура сержантського корпусу вже доволі складна, аналогічна до структури офіцерського складу. Отже, чим вище посади за певним тим більші вимоги до професійної компетенції, тим більший рівень відповідальності та тим вища щільність службового навантаження.

Тож щодо посад головних сержантів чим далі, тим стає ще складніше, тому що вже на рівні корпусу головний сержант стикається з такою практикою, за якою не мав досвіду на посаді головного сержанта бригади.

До головних сержантів на оперативному рівні військового управління уже йдуть геть інші вимоги щодо певної діяльності. Це вже старші менеджери, скажімо так, топ-менеджери в сержантській вертикалі, які працюють на сержантів бригад, батальйонів та дивізіонів для того, щоб усе там правильно відбувалося.

За великим рахунком, вони вже стають такими старшими радниками генералів: командирів корпусу, командувачів оперативного командування, окремого роду військ (сил), виду Збройних Сил України. Тут твої індивідуальні вміння та навички як бійця відходять на останній план, твої командні навички тактичного рівня вже не такі актуальні, на перше місце виходять комунікативні здібності, аналітичне мислення, здатність з перших слів розуміти намір командира, правильно організовувати його реалізацію по сержантській вертикалі.

А на стратегічному рівні до головних сержантів ще більше вимог і більше відповідальності. Тут і процеси та процедури складніші, і комунікаційні процеси не такі прості. На перший план виходить рівень освіти та стратегічне мислення.

— Залежно від перелічених вами рівнів, які основні напрями роботи сержантів зберігаються на кожному з них?

— По суті, завдання залишаються ті самі. Це кадровий менеджмент сержантської вертикалі — селекція, розгляд кандидатів на сержантські посади, розвиток талантів, професійний розвиток, допомога в опануванні посади військовослужбовцем; питання організації бойової та професійної підготовки, при чому на рівні бригади — це більше саме бойова підготовка, а на рівні вищих штатів — професійна; організація виконання сержантами визначених завдань, функціональних обов’язків, хоча на даний час головний фокус — виконання бойових завдань; підтримання військової дисципліни; підтримання бойового духу, або морально-психологічного стану, як у нас прийнято визначати; всебічне забезпечення солдата і сержанта всім необхідним. В центрі цього всього — людина. Як зазначено для сержантів у бойових статутах: «Завдання у першу чергу — люди завжди».

Тож основні завдання і напрями залишаються практично тими самими. Але змінюється обсяг цієї роботи, змінюється рівень організаційних питань, відповідальності, повноважень. Ну і, на вищих щаблях сержантських посад уже включається додатковий напрям — безпосередньо організація та забезпечення розвитку сержантського корпусу.

«Безпосередньо управляє людьми в бою» — «це ті роботяги, які безпосередньо в районі ведуть бойові дії»

— Як сержанти на тактичному рівні забезпечують виконання задуму командування?

— Те, що робить сержант у підрозділі, мабуть, більшості людей зрозуміло. Тому що, якщо ми говоримо про відділення, взвод, роту, — це основні підрозділи, які виконують бойові та спеціальні завдання, через які реалізуються стратегічний задум, бачення, наміри вищих командирів щодо ведення бойових дій.

Більшості людей тут усе зрозуміло, тому що багато чоловіків певного віку в Україні проходили строкову службу. Вони знають, хто такий командир відділення, хто такий замкомвзводу — це зараз головний сержант взводу — принаймні, хто такий старшина роти. Їм це дуже добре зрозуміло.

Тому більшість військових розуміє роль сержанта саме на тактичному рівні підрозділу. Це все просто. На сержантах тактичного рівня — командирові відділення, командирові гармати, командирові танка, головному сержантові взводу — лежить реально весь, скажімо так, обсяг відповідальності за реалізацію й виконання бойового або спеціального завдання на землі. Це та основа внизу всієї ієрархії, лінійки військового управління, яка є безпосереднім виконавцем.

Тобто нагорі найвищий командир, найвищий штаб відпрацьовує намір, задум, стратегічно планує, як вестимуться бойові дії, війна, оборона, наступ, контрнаступ, стабілізаційні дії тощо. Потім усе це «спускається» вниз. І кожен рівень командирів, штабів це все опрацьовує, деталізує, конкретизує і передає далі. Врешті-решт завдання отримують командир взводу, як правило, офіцер, і головний сержант взводу.

Це найперша «командна група», яка з’являється у вертикалі військового управління — командир та головний сержант взводу, командний тандем. Вони обидва повноцінно управляють взводом, хоча їхні зони відповідальності розподілені. А прийняте рішення далі адресується командиру відділення. І от командир відділення — це вже той реалізатор, від якого залежатиме, буде та стратегія реалізована чи ні. Командир відділення — найважливіша посада у сержантському корпусі. Це наша основа, наш фундамент.

У загальному сержант на найнижчому рівні тактичного управління відповідає за те, щоб люди були підготовлені, забезпечені всім необхідним майном, відпочилі, фізично загартовані, щоб вони знали завдання, що саме зробити, щоб були спроможні те завдання виконати. Він безпосередньо визначає, як те завдання буде виконане, якими силами і де, і забезпечує його виконання, безпосередньо управляє людьми в бою, дбаючи про те, щоб вони і завдання виконали, і живими та здоровими залишилися.

— Безпосередньо в бойовій роботі які завдання виконують нині головний сержант взводу та командир відділення?

— Щодо головного сержанта взводу, то це людина, яка залучена в саму бойову діяльність на найнижчому тактичному рівні. Вони там, у кілзоні, управляють, керують людьми і відділеннями, розрахунками.

Головний сержант взводу підстраховує командира взводу, заміщає його, коли той відпочиває або кудись вибув, або, не дай Боже, дістав поранення чи загинув. Тоді головний сержант взводу бере повністю управління взводом на себе.

Головний сержант взводу може бути і на пункті управління взводом, і працювати з людьми безпосередньо в полі, виводити їх на бойові позиції, проводити заміну хлопців, виводити їх назад у безпечний район. А може і безпосередньо керувати боєм на бойових позиціях переднього краю, бачачи реальну обстановку на землі.

«Уся ротна діяльність на ньому висить»: за що відповідає головний сержант роти

— А як організована робота сержантів вище — уже на рівні роти? І яка в ній роль головного сержанта?

— Взагалі, слід сказати, що на рівні роти є не тільки головний сержант. Там ще є низка важливих посад: це і сержант з матеріального забезпечення, технік чи старший технік, старший бойовий медик тощо. Серед них головний сержант роти найголовніший.

Ця когорта сержантів роти безпосередньо працює із солдатами та сержантами роти. Їхнє завдання — забезпечити абсолютно все, щоб сержанти взводів та відділень могли якісно й ефективно виконувати свої функції, забезпечувати успішне виконання бойових завдань та збереження життя особового складу.

Головний сержант роти — це вже такий супервайзер, який управляє і сержантом з матеріального забезпечення, і техніком, і старшим бойовим медиком, і головними сержантами взводів, розподіляє між ними завдання, надає їм допомогу в реалізації їхніх завдань.

Він же — головний радник та помічник для командира роти з усіх питань, що стосуються сержантського складу.

Крім того, на ньому висить організація всієї повсякденної діяльності роти. Це й організація побуту особового складу, харчування, отримання, збереження та видача майна, охорона та оборона пункту управління роти, облік особового складу, приймання новоприбулого поповнення, їх допідготовка до виконання бойових завдань тощо. Але він то все не робить сам, він організовує і контролює.

Також головний сержант роти відіграє і певні функції у виконанні бойових завдань. Саме він готує бійців до виходу на бойові позиції, дбає, щоб вони мали все необхідне, знали завдання, інструктує їх, призначає старшого, перевіряє наявність та стан зброї і БК, організовує їх вчасне підвезення до точки початку пішого маршруту тощо. Інколи особисто виводить на бойові позиції, якщо немає більше кому то зробити. За цю війну були неодноразові випадки, коли головні сержанти рот брали бойове управління ротою на себе, бо не залишилося офіцерів.

У головних сержантів батальйону та бригади поле діяльності значно ширше, ніж на ротній ланці. Вони вже не керують солдатами, взводами та відділеннями. Вони вже входять до складу командування та працюють зі штатами, занурюючись у процеси планування, організації та військового управління. Це вже такі менеджери з усіх сержантських питань, які дбають, щоб увесь сержантський склад виконував на належному рівні визначені завдання, реалізовував свою місію.

Але основна роль, навіть у батальйоні та бригаді, залишається тією самою — насамперед вони дбають про людей. Ну і тут вже дуже сильно включаються питання кадрового менеджменту щодо сержантських кадрів, професіоналізації сержантів.

«Головний сержант бригади — це насамперед колишній солдат»: шлях до вищих сержантських посад

— Який шлях проходять військові, перш ніж обійняти посади головних сержантів батальйонів і бригад?

— Тут треба насамперед розуміти, що це не ті люди, які відразу стали на ці посади. Це ті самі хлопці чи дівчата, які були колись солдатами, які виконували солдатські обов’язки: і службові, і навчальні, і бойові.

Зрештою, ми, головні сержанти усіх рівнів, ми всі були солдати, і залишаємося солдатами своєї країни. Але знаки розрізнення на наших погонах покладають на наші плечі додаткову відповідальність щодо турботи про інших, забезпечення успіху виконання завдань, реалізацію прийнятих командирами рішень.

— Яке значення має ця сержантська вертикаль для професійного розвитку військовослужбовців?

— Саме ця вертикаль посад і військових звань, що ми маємо на даний час, яку ми будували роками і завершили це будівництво саме перед початком повномасштабного етапу війни, є важливою для того, щоб солдат, який прийшов воювати за свою країну, солдат, який став частиною Збройних Сил України, мав можливість, отримуючи певні рівні професійної компетенції та досвіду, рости по службі, а не бути всю службу кулеметником, наприклад.

Кожен солдат — це потенційний сержант. Він має всі можливості стати командиром відділення, далі — головним сержантом взводу, роти, батальйону і так далі. Або ж перейти на посаду штаб-сержанта, і вже свій досвід реалізовувати, беручи участь у штабних процесах і процедурах. Або стати інструктором і передавати свій досвід тим, кого він буде навчати.

«Щоб уся ця сержантська вертикаль працювала»: наставництво та взаємодія зі штабом є головними завданнями сержантів

— Взагалі, вертикаль головних сержантів це додаткова ланка військового управління, призначена для посилення командного впливу та покращення взаємодії.

Вони надають рекомендації та пропозиції своїм командирам, офіцерам структурних підрозділів штату, є наставниками для підпорядкованих сержантів. Вони вирішують безліч проблемних питань, які виникають у процесі діяльності військ і сил, виконання завдань.

Вони також є комунікаторами між солдатами і сержантами підрозділів та командирами. Вони — ті люди, які надають усю реальну, релевантну, адекватну інформацію, що внизу там, у підрозділах, відбувається.

Отримуючи інформацію від сержантів взводів, рот, вони вивчають безпосередньо ситуацію на землі й інформують командира батальйону, командира бригади по сержантській лінії, що ж там реально коїться, які там є проблеми. Надають пропозиції, що треба вирішити.

І вони працюють не лише із командирами, а з посадовими особами штабу, які опікуються питаннями управління персоналу, психологічної підтримки персоналу, організації бойової підготовки, логістики. Тобто це люди, це вже такі старші менеджери, які все пройшли, досвідчені. І тепер їхнє завдання — зробити так, щоб уся ця сержантська вертикаль працювала.

Фото з особистого архіву Олександра Косинського

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

«Насамперед вони дбають про людей»: головний сержант ЗСУ Олександр Косинський розповів АрміяInform, що означає бути сержантом

Джерело: armyinform.com.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua