Українське небо залишається пріоритетом: що показали 10 останніх «Рамштайнів»

20 листопада 2026 р. 06:58

20 листопада 2026 р. 06:58


За півтора року Контактна група з питань оборони України пройшла шлях від координації поставок озброєння до фінансування українського ОПК, спільного виробництва та багаторічного оборонного планування. Партнери підтвердили $38 млрд підтримки на 2026 рік, спрямували мільярди на дрони й ППО та створили нові механізми закупівель зброї. АрміяInform проаналізувала результати десяти останніх засідань у форматі «Рамштайн», щоб з’ясувати, як змінюється міжнародна військова допомога Україні на п’ятому році війни.

17 листопада 2026 року в Брюсселі відбулося 37-ме засідання Контактної групи з питань оборони України. Партнери оголосили нові внески на протиповітряну оборону, закупівлю українських безпілотників, артилерійські боєприпаси та американське озброєння. Бельгія заявила про передачу 10 винищувачів F-16 до кінця року, Франція — ще двох Mirage 2000-5F. Німеччина та Норвегія оголосили про внески на загальну суму $600 млн до механізму PURL.

Ці рішення продовжили тенденцію, яка сформувалася протягом попередніх зустрічей: міжнародна допомога Україні дедалі більше орієнтується не лише на передачу готових озброєнь, а й на забезпечення їхнього виробництва, закупівлю критично необхідних боєприпасів та довгострокове планування оборонних спроможностей.

Десять засідань — п’ять ключових цифр

$38 млрд — підтверджений партнерами бюджет військової підтримки на 2026 рік. Понад $6 млрд — конкретні пакети допомоги, оголошені на 33-му «Рамштайні». Понад $2,5 млрд із них — на українські дрони. €11,5 млрд — обсяг підтримки Німеччини на 2026 рік, підтверджений у грудні 2025-го. 760 тисяч — артилерійських снарядів, фінансування яких на 2026 рік підтвердила Чехія в межах своєї боєприпасної ініціативи.

За цими цифрами стоїть зміна самої моделі підтримки. Якщо на початку повномасштабного вторгнення основним завданням партнерів було швидко знайти та передати Україні необхідну зброю, то тепер дедалі більшого значення набувають серійне виробництво, гарантоване фінансування та здатність постачати озброєння впродовж тривалого часу.

Від зброї зі складів до зброї з українських заводів

Один із важливих етапів цієї трансформації припав на 4 червня 2025 року, коли відбувся 28-й «Рамштайн». Тоді Україна представила ініціативу Build with Ukraine — механізм спільного виробництва українського озброєння на території держав-партнерів. Одночасно було погоджено підтримку за так званою данською моделлю на суму до €1,3 млрд у 2025 році.

Перший оголошений транш становив €428 млн. До його фінансування долучилися Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія. Принципова відмінність цієї моделі від традиційної військової допомоги полягає в тому, що іноземні партнери фінансують виробництво озброєння українськими підприємствами. Таким чином кошти спрямовуються на продукцію, розроблену з урахуванням безпосереднього бойового досвіду Сил оборони.

У вересні 2025 року, під час 30-го «Рамштайну», Німеччина погодила фінансування закупівель українських далекобійних безпілотників на €300 млн. Данія підтримала запуск спільного підприємства з виробництва далекобійної зброї. Велика Британія оголосила про фінансування кількох тисяч ударних дронів, які планували виготовити на британських підприємствах для України.

Уже в жовтні, на 31-му засіданні, партнери оголосили про нові внески на закупівлю продукції українського оборонно-промислового комплексу на суму понад $715 млн. Зокрема, Норвегія спрямувала $600 млн на безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та вибухові матеріали, Нідерланди — $106 млн на ударні й розвідувальні БПЛА, Канада — $8 млн на дрони-перехоплювачі.

Отже, протягом кількох місяців українська оборонна промисловість стала одним із окремих напрямів міжнародного фінансування в межах «Рамштайну». Для Сил оборони це означає можливість нарощувати закупівлі зброї, виробництво якої вже адаптоване до потреб фронту. Для українських підприємств — перспективу більших замовлень, виробничого планування та розвитку потужностей.

Водночас обсяги оголошеного фінансування не слід ототожнювати з фактично поставленою кількістю озброєння: між рішенням про виділення коштів і передачею виробу військовим є етапи контрактування, виробництва та приймання.

PURL: як європейські гроші перетворюються на американську зброю

Другою важливою зміною став запуск нового механізму закупівель американського озброєння. На 29-му засіданні, 21 липня 2025 року, партнери представили PURL — Prioritized Ukraine Requirements List, механізм пріоритетних потреб України, що дозволяє державам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння.

Його логіка відрізняється від звичайної передачі військової допомоги. Україна визначає критично необхідні спроможності, держави-партнери фінансують закупівлі, а американська сторона забезпечує відповідне озброєння через погоджений механізм. Насамперед це важливо для систем протиповітряної оборони, боєприпасів і тих видів озброєння, доступ до яких Україна не може швидко забезпечити власним виробництвом.

У вересні Німеччина оголосила внесок у PURL на €500 млн. У жовтні учасники 31-го «Рамштайну» погодили нові внески щонайменше на $422 млн. У лютому 2026 року, під час 33-го засідання, партнери оголосили ще понад $500 млн.

Механізм залишився одним із ключових напрямів підтримки й на 37-му «Рамштайні» в листопаді 2026 року. Тоді Німеччина та Норвегія оголосили по $300 млн кожна, Португалія — €50 млн, Люксембург — €25 млн, Швеція — $20 млн. Фінляндія також повідомила про підготовку внеску в €40 млн.

Головне значення PURL полягає в тому, що механізм створює додатковий канал фінансування поставок озброєння, яке залишається критичним для України. Водночас його ефективність визначається не лише сумою внесків, а й фактичними термінами поставок та доступністю необхідних систем і боєприпасів.

Дрони стають окремим напрямом багатомільярдної підтримки

Ще одна тенденція, яку показують результати останніх засідань, — стрімке зростання ролі безпілотних систем у структурі військової допомоги. Йдеться не лише про постачання готових БПЛА. Партнери фінансують українське виробництво, розробку далекобійних систем, закупівлю дронів-перехоплювачів та розвиток спеціалізованих підрозділів.

На 33-му «Рамштайні» в лютому 2026 року понад $2,5 млрд із нових пакетів допомоги було спрямовано саме на українські дрони. Зокрема, Німеччина оголосила про виділення щонайменше €1 млрд на їх закупівлю в межах свого річного бюджету військової підтримки. Норвегія визначила $1,4 млрд на безпілотники у складі своєї програми допомоги на 2026 рік.

У квітні, під час 34-го засідання, Нідерланди оголосили €248 млн на БПЛА, а Норвегія — $560 млн на базове забезпечення українських бригад безпілотними системами. Паралельно партнери збільшували фінансування ударних засобів середньої та великої дальності. Німеччина на 34-му засіданні заявила про $600 млн на розвиток спроможностей middle-strike і deep-strike.

Цей напрям зберіг пріоритетність і під час наступних зустрічей. У листопаді 2026 року Норвегія оголосила ще $300 млн на закупівлю українських дронів, а Данія включила українські ударні БПЛА та дрони-перехоплювачі до нового пакета вартістю €645 млн.

Ці рішення відображають зміну потреб сучасної війни. Безпілотники стали масовим засобом розвідки, ураження, оборони та протидії повітряним загрозам. На відміну від багатьох складних зразків озброєння, окремі категорії дронів можуть швидко модернізуватися за результатами бойового застосування. Тому фінансування їхнього виробництва стає не менш важливим, ніж передача готової техніки.

Водночас нарощування кількості безпілотників потребує розвитку суміжних спроможностей — радіоелектронної боротьби, зв’язку, програмного забезпечення, підготовки операторів та забезпечення підрозділів. Саме тому в рішеннях «Рамштайну» дедалі частіше поєднуються закупівлі дронів, засобів РЕБ, боєприпасів і технологій для їхнього застосування.

ППО: найбільший виклик і один із головних фінансових пріоритетів

Попри зростання ролі безпілотників, протиповітряна оборона залишається одним із найважливіших напрямів міжнародної підтримки України. Лише під час 33-го «Рамштайну» в лютому 2026 року партнери оголосили $2 млрд на посилення ППО. Велика Британія підтвердила пакет на £500 млн, а Німеччина повідомила про фінансування проєкту посилення захисту українських міст.

У квітні Німеччина оголосила $4 млрд на ППО, а також повідомила про залучення €2 млрд від партнерів у межах окремої ініціативи термінового посилення української протиповітряної оборони. Ці суми не обов’язково є додатковими одна до одної: окремі програми можуть охоплювати спільні джерела фінансування та попередні зобов’язання.

Потреби України не обмежуються отриманням нових зенітних ракетних комплексів. Важливо забезпечити безперервне постачання ракет-перехоплювачів, радарів, боєприпасів і технічного обладнання для вже наявних систем. На цьому тлі зростає значення дешевших засобів перехоплення — насамперед спеціалізованих безпілотників, які можуть застосовуватися проти російських ударних і розвідувальних дронів.

На 37-му засіданні в листопаді 2026 року саме захист неба визначили першочерговим завданням на зимовий період. Велика Британія оголосила £240 млн на ППО, включно з ракетами LMM, перехоплювачами та радарами. Данія повідомила про €200 млн на критично важливі засоби протиповітряної оборони. Німеччина підтвердила раніше оголошений пакет на €1 млрд, який охоплює IRIS-T, радари, дрони-перехоплювачі та інші компоненти.

Отже, міжнародна підтримка дедалі більше спрямована на розвиток багаторівневої системи ППО — від протибалістичних засобів до масових перехоплювачів для боротьби з безпілотниками.

Від річних пакетів до багаторічного планування

Окрему роль у трансформації формату відіграє перехід від разових рішень до довгострокових бюджетних зобов’язань. На 32-му «Рамштайні» в грудні 2025 року партнери оголосили про плани військової підтримки України на наступний рік.

Німеччина задекларувала €11,5 млрд на 2026 рік, Норвегія — близько $7 млрд. Чехія повідомила про забезпечене фінансування поставок 760 тисяч артилерійських снарядів. Естонія, Латвія та Литва взяли зобов’язання підтримувати Україну на рівні щонайменше 0,25% власного ВВП.

У лютому 2026 року, під час 33-го засідання, партнери підтвердили загальний бюджет підтримки на рік у розмірі $38 млрд. Понад $6 млрд було представлено як конкретні пакети допомоги. Це не означає, що Україна отримала всю суму одномоментно. Йдеться про підтверджені фінансові плани та зобов’язання партнерів, виконання яких відбувається протягом бюджетного періоду.

У листопаді 2026 року під час 37-го засідання вже прозвучали зобов’язання на 2027-й. Зокрема, Бельгія заявила про намір спрямувати €1 млрд на військові потреби України, Литва — €250 млн, а Естонія підтвердила намір зберегти військову підтримку на рівні щонайменше 0,25% ВВП.

Таке планування важливе для оборонних закупівель, виробничих контрактів та забезпечення військових підрозділів. Наявність прогнозованого фінансування дозволяє не лише реагувати на поточні дефіцити, а й планувати розвиток спроможностей на наступні періоди.

Що показали останні десять «Рамштайнів»

За десять останніх засідань можна виділити три головні зміни.

  • Перша — Україна поступово стає не лише отримувачем іноземного озброєння, а й виробником зброї за кошти партнерів. Механізми Build with Ukraine та «данська модель» створюють можливості для фінансування українських виробничих потужностей.
  • Друга — формується кілька паралельних каналів військового забезпечення. Україна отримує озброєння безпосередньо від партнерів, закуповує американські системи через PURL, залучає іноземне фінансування для українського ОПК та розвиває спільні виробничі проєкти.
  • Третя — підтримка дедалі більше орієнтується на довгострокові потреби війська. Замість виключно оперативного реагування на дефіцит певних видів зброї партнери погоджують річні бюджети, багаторічні програми та виробничі контракти.

Це не скасовує потреби в термінових поставках. Особливо коли йдеться про ракети до систем ППО, артилерійські боєприпаси та інші засоби, які необхідні безпосередньо зараз. Однак забезпечення Сил оборони дедалі більше залежить від того, наскільки ефективно міжнародні зобов’язання перетворюються на контракти, виробництво та своєчасні поставки.

Головний результат — зміна моделі військової допомоги

Після 37-го засідання можна констатувати, що формат «Рамштайн» продовжує виконувати функцію міжнародної координації оборонної підтримки України. Водночас характер цієї підтримки суттєво змінився.

За півтора року у фокусі Контактної групи опинилися не лише танки, артилерія чи ракети до систем ППО, а й українська оборонна промисловість, масове виробництво безпілотників, спільні підприємства та довгострокове фінансування оборонних потреб.

Для України це означає перехід від переважної залежності від наявних запасів озброєння партнерів до складнішої системи, у якій дедалі більшу роль відіграють виробничі потужності, фінансування та здатність швидко адаптувати зброю до змін на полі бою.

Втім, реальний результат цієї трансформації визначатимуть не самі оголошені суми, а кількість озброєння, яке вчасно надійде до бойових підрозділів. І саме це залишається головним критерієм ефективності міжнародної військової допомоги на п’ятому році повномасштабної війни.

Редакційне застереження: наведені суми характеризують оголошені пакети, фінансові внески, бюджети та зобов’язання. Частина з них входить до ширших програм або повторно підтверджувалася на кількох засіданнях. Тому матеріал не визначає загальну суму допомоги механічним додаванням усіх оголошень.

Українське небо залишається пріоритетом: що показали 10 останніх «Рамштайнів»

Українське небо залишається пріоритетом: що показали 10 останніх «Рамштайнів»

Українське небо залишається пріоритетом: що показали 10 останніх «Рамштайнів»

Українське небо залишається пріоритетом: що показали 10 останніх «Рамштайнів»

Джерело: armyinform.com.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua