Космос нез'ясовним чином впливає на сприйняття гравітації астронавтами

23 квітня 2026 р. 19:57

23 квітня 2026 р. 19:57

Коли астронавти повертаються на Землю після перебування в космосі, їм потрібен певний час на те, щоб згадати, як "працює" гравітація планети. Так, вірусним стало відео з астронавтом NASA Томом Маршберном, який залишає склянку в повітрі і дивується, що вона впала. Воно виявилося пародією, але не так далеко від того, що відбувається насправді, повідомляє Science Alert.

Вчені з Католицького університету Лувена в Бельгії та Баскського фонду науки в Іспанії порівняли способи захоплення і переміщення предметів астронавтами в умовах мікрогравітації в космосі та на Землі. У дослідженні взяли участь дві жінки і дев'ять чоловіків-астронавтів, які провели на борту Міжнародної космічної станції (МКС) щонайменше п'ять місяців.

Навіть після кількох місяців невагомості, як з'ясувалося, "відбиток гравітації залишається видимим" у тому, як астронавти маніпулюють предметами. Це говорить про те, що мозку людини потрібно багато часу на те, щоб "перепрограмувати" цю м'язову пам'ять.

На Землі люди тримають предмети, щоб ті не впали. Але в космосі це неможливо, там їх необхідно взяти, щоб вони перестали літати.

Під час експерименту астронавти виконали низку завдань, що вимірюють їхню силу захоплення, рухи і здатність утримувати предмети без вислизання під час взаємодії з об'єктом, призначеним для цієї мети. Вони повторювали ці завдання кілька разів до, під час і після свого польоту на МКС.

У першому завданні астронавти тримали предмет між великим і вказівним пальцями правої руки і рухали рукою вгору і вниз у такт метроному, а іноді й без нього. У другому завданні той самий предмет був зафіксований у вертикальному положенні на платформі перед учасником, який тримав предмет між великим і вказівним пальцями, рухаючи рукою вгору і вниз. Це дало змогу дослідникам виміряти відчуття астронавтами мінімальної сили тертя, необхідної для утримання предмета без прослизання.

Рухи руки були повільнішими в умовах мікрогравітації (якщо тільки не було метронома, що відраховує час) і більш симетричними: сили, необхідні для підйому або опускання предмета, були схожими.

Але дослідження показало, що навіть через кілька місяців на орбіті астронавти не до кінця адаптувалися до умов мікрогравітації. Вони використовували сильніше захоплення, ніж потрібно в космосі, оскільки очікували опору предметів.

Хоча захоплення залишалося таким самим, як і на Землі, щось усе ж змінилося. Після повернення додому, астронавти адаптувалися до земних умов.

"Цікаво, що деякі астронавти усно повідомили, що об'єкт здавався їм важчим, ніж вони очікували. Таким чином, міцний зв'язок між силою хвата і навантаженням, набутий за роки навчання на Землі, може бути порушений після достатнього часу, проведеного в невагомості", - заявили вчені.

Уже за один день рухи астронавтів у першому завданні повернулися до звичайного стану асиметрії: тобто, для підйому об'єкта потрібно більше сили, ніж для його опускання. Їхні тіла швидко адаптувалися до домашнього середовища, але мозок усе ще очікував меншої ваги предметів.

Нещодавно вчені виявили нову зміну в організмі людей , пов'язану з перебуванням в умовах мікрогравітації та невагомості. Вона може пояснити, чому астронавтам важко адаптуватися після повернення на Землю.

Технології