Як хребетні перейшли від води до суші: науковці дослідили скам’янілість, якій 380 мільйонів років

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Як хребетні перейшли від води до суші: науковці дослідили скам’янілість, якій 380 мільйонів років

18 травня 2026 р. 10:58

18 травня 2026 р. 10:58

Міжнародна група дослідників вивчила скам’янілість риби Koharalepis jarviki віком близько 380 мільйонів років та виявила нові деталі про перехід хребетних від життя у воді до освоєння суші. Вчені вважають, що цей вид міг належати до перших риб, які почали еволюційний рух до наземного способу життя, передає IFLScience .

Дослідженням, яке опублікували в журналі Frontiers in Ecology and Evolution, займалися науковці з Університету Фліндерса в Австралії. Koharalepis jarviki жила у девонський період, який часто називають “епохою риб”. Саме тоді хребетні почали поступово виходити з океанів та освоювати суходіл.

Скам’янілі рештки виду знайшли ще кілька десятиліть тому в горах Лашлі в Антарктиді. У часи існування цієї риби сучасна Антарктида була частиною суперконтиненту Гондвана та мала зовсім інший клімат.

Науковцям відомий лише один зразок Koharalepis jarviki, який зберігся у винятково доброму стані. Особливу цінність становить майже неушкоджений череп, який дозволив дослідникам детально вивчити внутрішню будову мозку та нервової системи. Для аналізу вчені використали нейтронне сканування, що допомогло отримати високоточні зображення анатомії риби.

“Ми вирішили зосередитися на Koharalepis, оскільки це єдина скам’янілість у всій родині, яка зберігає внутрішні кістки черепа, що дає нам цінне уявлення про його мозок та нейроанатомію”, — заявила провідна авторка дослідження Корін Менсфорт з палеонтологічної лабораторії Університету Фліндерса.

За словами Менсфорт, науковці виявили ознаки, характерні для перехідних форм між рибами та ранніми наземними хребетними. Зокрема, йдеться про отвори у верхній частині черепа для додаткового захоплення повітря та структури мозку, пов’язані зі сприйняттям світла й циркадних ритмів.

За оцінками дослідників, риба виростала приблизно до одного метра завдовжки та була хижаком-засідником. Через відносно маленькі очі вона, ймовірно, більше покладалася на інші органи чуття під час полювання.

Вчені також нагадують, що сучасні легеневі риби вважаються найближчими живими родичами давніх перехідних видів. Їхня здатність дихати атмосферним повітрям допомагає дослідникам краще зрозуміти механізми виходу хребетних на сушу. Деякі сучасні дослідження також припускають, що перехід від водного до наземного способу життя міг відбуватися неодноразово й у різних групах тварин.

Раніше палеонтологи дослідили знайдені в Південній Кореї сліди віком 106 мільйонів років, які вказують на використання великими птерозаврами стратегії “наземного полювання” на карачках. Відбитки зафіксували динамічне переслідування дрібної істоти рептилією, швидкість якої на землі досягала вражаючих для летючих видів 2,9 кілометра на годину.