Вчені розповіли, чому мозок шимпанзе не схожий на людський

27 жовтня 2026 р. 06:34

27 жовтня 2026 р. 06:34

Вчені виявили ген, який, ймовірно, став причиною того, що мозок людини та шимпанзе розвивався по-різному. За словами дослідників, близько чотирьох мільйонів років тому мавп вразив стародавній вірус, який вніс невеликі зміни в їхню ДНК, повідомляє Science Alert .

Люди та шимпанзе дуже схожі, незважаючи на відмінності в тому, як розвивалися наші спільноти. Хоча види відокремилися від спільного предка п’ять-шість мільйонів років тому, відрізняється лише 1,2 % ДНК. Тепер же вчені з’ясували, що частково за це відповідає ретровірус, який вразив шимпанзе, але не людей, чотири мільйони років тому.

«Ми хотіли зрозуміти, як мозок людини та шимпанзе міг розвиватися по-різному, з огляду на те, що дуже багато їхніх генів, відповідальних за синтез білків, є схожими. Нам було відомо, що стародавні віруси можуть залишати фрагменти своєї ДНК у геномі, і ці залишки здатні впливати на розташовані поруч гени. Вірус PTERV1 (ендогенний ретровірус шимпанзе — Pan troglodytes endogenous retrovirus-1) викликав особливий інтерес, оскільки він зустрічається у шимпанзе та інших африканських людиноподібних мавп, але відсутній у людей», — заявила провідна авторка дослідження Патрісія Гердес з Лундського університету у Швеції.

Чому люди не заразилися PTERV1, незрозуміло. Можливо, допоміг унікальний противірусний білок — TRIM5α. Не виключено також, що предки шимпанзе та людей на момент початку вірусної пандемії мешкали в різних місцях.

У новому дослідженні вчені не прагнули відповісти на це питання, але зосередилися на тому, як зараження вірусом вплинуло на розвиток мозку. Чотири мільйони років тому PTERV1 вбудував у геном шимпанзе послідовності ДНК, які залишаються активними й донині. І в людей, і в шимпанзе присутня молекула, створена на основі ДНК — LINC00662; вона містить інструкції для клітин щодо синтезу певного білка.

«Ми виявили, що ця молекула активна на ранніх етапах розвитку людського мозку, а наші експерименти дають підстави припустити, що вона допомагає клітинам мозку [людини] дозрівати та відрощувати відростки», — пояснив Гердес.

У шимпанзе вона теж є, але саме тут вірус і залишив свій слід. Вбудовування вірусної ДНК призводить до вимкнення гена LINC00662 у шимпанзе.

Під час експериментів з органоїдами людського мозку (невеликими скупченнями клітин, вирощеними в лабораторних умовах як дослідницька модель) вчені вимкнули LINC00662. У результаті нейрони та їхні відростки — дендрити й аксони, що передають інформацію в мозку, — перестали дозрівати й рости так само активно, як це відбувається за наявності функціонуючого LINC00662.

«Ми поки що не знаємо всіх функцій LINC00662 в організмі людини і того, як втрата його активності позначається на шимпанзе в цілому», — сказала Гердес.

Такі експерименти дозволили вченим швидко оцінити, що могло статися, якби PTERV1 одного разу проник у геном людини й вніс у нього аналогічні зміни.

«Якби у людей була така сама вставка, вона, ймовірно, вимкнула б LINC00662 і змінила процес розвитку клітин мозку. Однак ми не можемо передбачити, чи призведе це до формування якоїсь конкретної структури мозку, появи певних здібностей або зміни поведінки. Кінцевий ефект може залежати від сусідніх ділянок людської ДНК та інших генів», — пояснила Гердес.

Нещодавно вчені описали випадок, коли найбільша відома група диких шимпанзе, які мешкають у лісах Уганди, опинилася втягнутою у конфлікт, схожий на «громадянську війну» . Це перший приклад запеклого розколу в спільноті диких шимпанзе, яка розпалася на дві ворогуючі групи.

Технології