У гробниці віком 2600 років було виявлено незвичайний ритуал із бронзовими дзвонами

06 липня 2026 р. 18:28

06 липня 2026 р. 18:28

Йдеться про гробницю M190 у Заошуліні, провінція Хубей. Вона належала правителю Цю з держави Цзен — невеликого, але політично важливого володіння епохи Чжоу. Дослідник Чінглонг Це проаналізував археологічний контекст, написи на дзвонах та давні уявлення про ритуальні предмети.

Робота опублікована в Cambridge Archaeological Journal.

Деталі

Правитель Цю жив у неспокійний період китайської історії, коли різні держави всередині світу Чжоу боролися за вплив. Держава Цзен розташовувалася у важливому регіоні, пов’язаному з південними землями, а одним із її політичних суперників була потужна держава Чу.

За інтерпретацією Чінглонга Це, набір бронзових дзвонів Цю спочатку було замовлено не лише як престижний предмет чи музичний інструмент. Написи пов’язували його з предками та закликом до їхньої сили проти Чу. Іншими словами, дзвони могли виконувати роль ритуального посередника: їхнє звучання мало звертатися до предків і підтримувати владу роду Цю.

Але потім політична ситуація змінилася. Між Цзен і Чу відбулося зближення, і колишній зміст дзвонів — звернення до предків проти суперника — став уже недоречним. Тому, коли Цю поховали, старий набір дзвонів міг бути навмисно розібраний і поміщений у гробницю в порушеному стані.

Саме це дивне розташування предметів стало головним ключем до нової інтерпретації. Якби йшлося лише про розграбування чи випадкове руйнування, картина в гробниці, ймовірно, виглядала б інакше. Але дослідник звертає увагу на хаотичне розміщення дзвонів і навмисне руйнування їх підвісної конструкції. У статті це трактується як можливе ритуальне «вимкнення» набору.

Простіше кажучи, дзвони не просто поклали поруч із померлим. Їхню колишню функцію могли свідомо зупинити. Вони більше не мали «звучати» як заклик до предків проти Чу — ні у світі живих, ні в потойбічному просторі.

Чому дзвони були такими важливими

У бронзову добу Китаю дзвони були предметами величезного статусу. Набори таких дзвонів, відомі як бяньчжун, знаходили в елітних гробницях. Вони могли включати різні типи дзвонів, розташованих за розміром і звучанням.

Це були не просто музичні інструменти для розваги. У суспільстві Чжоу музика, ритуал і влада були тісно пов’язані. Дзвони могли вказувати на ранг власника, зв’язок із родом та здатність дотримуватися належного ритуального порядку.

Найвідоміший приклад — набір дзвонів маркіза І з держави Цзен, знайдений у Хубеї. Він вважається однією з найважливіших пам’яток давньокитайської музичної культури; за даними «Сіньхуа» з посиланням на ЮНЕСКО, цей набір було внесено до реєстру документальної спадщини «Пам’ять світу».

На цьому тлі знахідка в гробниці Цю особливо цікава. Вона показує не тільки те, що дзвони були важливими, а й те, що їхнє значення могло змінюватися. Предмет, який раніше підсилював зв’язок із предками та політичною боротьбою, після зміни обставин міг стати проблемним або таким, що вимагає ритуального переоформлення.

Що означає «ритуально вимкнути»

Вираз «відключити дзвони» тут умовний. Він не означає, що у стародавніх людей була сучасна ідея кнопки «увімк./вимк.». Йдеться про те, що предмет могли навмисно позбавити колишньої ролі.

Поки дзвони висіли на рамі й утворювали правильно організований набір, вони могли звучати й виконувати свою ритуальну функцію. Коли раму зруйнували, а дзвони розклали інакше, колишній порядок було порушено. Для людей того часу це могло означати не просто поломку, а зміну статусу предмета.

Після цього, згідно з дослідженням, у похоронному контексті з’явився інший набір — менші й простіші дзвони, акуратно укладені та орієнтовані інакше. Це може вказувати на те, що старі дзвони більше не підходили для нової ролі померлого Цю, а нові були призначені вже для загробного існування.

Чому це важливо

Дослідження показує, що археологічні предмети не завжди можна розуміти лише як «інструменти» чи «прикраси». Для стародавніх суспільств речі могли бути учасниками відносин між людьми, предками, духами, родом і владою.

Якщо розглядати бронзові дзвони лише як музичний інструмент, то їхнє дивне розташування в гробниці здається пошкодженням або безладом. Але якщо врахувати написи, ритуальний контекст і політичну історію Цзен і Чу, виникає інша версія: дзвони могли навмисно розібрати, оскільки їхнє колишнє призначення більше не відповідало новій ситуації.

Це змінює не лише розуміння однієї гробниці. Така робота допомагає побачити, як стародавні еліти переосмислювали владу після смерті. Поховання було не просто «місцем зберігання речей», а способом заново зібрати особистість померлого, його зв’язок із предками та його роль в іншому світі.

Історичний контекст

Династія Чжоу існувала приблизно з XI по III століття до н. е. У цей тривалий період ритуальні бронзові предмети відігравали величезну роль у політичному та релігійному житті еліти. Вони увічнювали пам’ять про предків, легітимізували владу та допомагали підкреслювати статус роду.

Держава Цзен має особливе значення для історії бронзових дзвонів. У Хубеї вже знаходили знамениті набори дзвонів, пов’язані з правителями Цзен, а їхні написи дають рідкісну можливість побачити політичну історію цієї держави з її власної точки зору.

Джерело

Дослідження: Chinglong Tse, «“The Bells Are Harmonious and Resonant”: Numinous Ancestors, Resonant Bells and the Personhood of Lord Qiu of Zeng in Tomb M190 at Zaoshulin, Hubei», Cambridge Archaeological Journal, 2026

Наука