Китайський зонд дістався до астероїда після переслідування тривалістю 1 млрд кілометрів

06 липня 2026 р. 19:27

06 липня 2026 р. 19:27

Апарат наблизився до об’єкта на відстань приблизно 20 км і розпочав наукові спостереження, повідомило Китайське національне космічне управління CNSA, цитує Phys.org.

Це перша китайська місія з доставки зразків з астероїда. Якщо все піде за планом, зонд має зібрати матеріал з поверхні 2016 HO3, відправити капсулу зі зразками на Землю, а потім продовжити політ до іншого об’єкта — комети головного поясу 311P.

Для Китаю це важливий крок у освоєнні далекого космосу. Раніше зразки з астероїдів вже доставляли японські місії Hayabusa та Hayabusa2, а також американська OSIRIS-REx. Тепер Пекін намагається увійти до того самого вузького клубу країн, здатних не тільки долетіти до малого тіла Сонячної системи, а й повернути його речовину до лабораторій на Землі.

Деталі

Tianwen-2 стартував у травні 2025 року з космодрому Січан на ракеті Long March 3B. Після запуску апарат вийшов на траєкторію перельоту до астероїда 2016 HO3, також відомого як Kamoʻoalewa.

За даними CNSA, шлях до мети зайняв близько 400 днів. 2 липня 2026 року апарат зробив знімок астероїда з відстані близько 20 км: на зображенні видно невеликий сіро-кам’янистий об’єкт на чорному тлі космосу.

Тепер зонд має поступово проводити більш детальні спостереження. Вчених цікавлять форма астероїда, його склад та внутрішня структура. Ці дані потрібні не лише для науки, а й для практичного завдання: обрати безпечне місце та спосіб відбору зразків.

Після збору речовини «Тяньвень-2» має відокремити повертальний модуль, який доставить зразки на Землю. CNSA раніше зазначало, що повернення капсули очікується наприкінці 2027 року. Після цього основний апарат продовжить політ до 311P — об’єкта в головному поясі астероїдів, який має ознаки кометної активності.

Що це за астероїд

2016 HO3 — невеликий навколоземний астероїд, який часто називають квазісупутником Землі. Це не справжній супутник: об’єкт не обертається навколо Землі, як Місяць, а обертається навколо Сонця по орбіті, близькій до земної. Через це з нашої точки зору він ніби супроводжує планету. NASA JPL називала 2016 HO3 одним із найстабільніших прикладів такого «майже супутника» Землі.

Саме ця особливість робить його зручною та цікавою ціллю. До нього відносно простіше дістатися, ніж до багатьох інших малих тіл, але при цьому він може зберігати інформацію про ранню історію Сонячної системи. Китайські фахівці також зазначали, що 2016 HO3 може містити древній матеріал, важливий для вивчення складу та еволюції Сонячної системи.

Є й додаткова інтрига: походження Kamoʻoalewa поки що обговорюється. Деякі дослідження припускали , що об’єкт може бути пов’язаний із місячним матеріалом, тобто бути фрагментом, вибитим із поверхні Місяця стародавнім ударом. Але остаточну відповідь можуть дати лише прямі вимірювання та лабораторний аналіз зразків.

Чому це важливо

Астероїди — це залишки матеріалу, з якого формувалися планети. На відміну від Землі, де породи постійно змінюються через геологію, атмосферу та воду, малі тіла можуть зберігати більш давню хімічну «пам’ять» Сонячної системи.

Саме тому місії з доставки зразків такі цінні. Спектрометри та камери на борту зонда дають важливі дані, але лабораторія на Землі дозволяє вивчати речовину набагато точніше: її мінерали, ізотопний склад, сліди води та органічних сполук.

Для Китаю Tianwen-2 — це ще й технологічна перевірка. Апарату потрібно працювати поруч із дуже малим тілом, де майже немає гравітації, самостійно орієнтуватися, безпечно наблизитися до поверхні, взяти зразок і відправити капсулу назад. CNSA прямо називає серед цілей місії відпрацювання технологій забору речовини з тіл зі слабкою гравітацією та високоточної автономної навігації.

Історія

Китай уже проводив успішні місії з повернення позаземної речовини: місячні апарати Chang’e доставляли зразки з Місяця. Але астероїдна місія складніша в іншому сенсі: ціль набагато менша, слабше притягує апарат і гірше вивчена до прибуття зонда.

У світі такі місії поки що залишаються рідкісними. Японська «Hayabusa-2» зібрала зразки з астероїда «Ryugu» і доставила капсулу на Землю в грудні 2020 року. Американська «OSIRIS-REx» повернула зразки з астероїда «Bennu» у вересні 2023 року.

Tianwen-2 має показати, чи зможе Китай виконати таке саме завдання з іншим типом об’єкта — маленьким квазісупутником Землі. Якщо місія завершиться успішно, вчені отримають рідкісний матеріал з об’єкта, який може багато чого розповісти про походження малих тіл поблизу Землі.

Наука