Ліки від раку вбили його клітини киснем. Його пухлина використовує для свого захисту

14 липня 2026 р. 14:09

14 липня 2026 р. 14:09

Новий препарат від раку вбив його клітини активними формами кисню, які сама пухлина виробила для свого захисту. У першій фазі клінічних досліджень на людях це сповільнило прогресування хвороби у 67 відсотків пацієнтів і збільшило тривалість їхнього життя після постановки діагнозу. Такий підхід допоможе лікувати й інші види раку, а не тільки мезотеліому, 80 відсотків якої пов’язані з контактом людей з азбестом на роботі, наприклад, на будівництві. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications .

Зменшення пухлини за 12 тижнів лікування в одного з учасників дослідження. Gibson et al. / Nature Communications, 2026

Звідки у пухлин захисний шар?

Науковці давно помітили, що надмірне вироблення активних форм кисню є проявом ракових процесів. За допомогою цих молекул пухлини створюють навколо себе середовище, у якому не можуть виживати імунні клітини, а тому організм нездатен самостійно з ними боротися. При цьому самі пухлини збільшують активність ферментів, які розщеплюють активні форми кисню, у своїх клітинах, тож такий захист не шкодить їм самим.

Раніше дослідники намагалися боротися з цих захистом у пухлин за допомогою антиоксидантів — речовин, які зв’язують активні форми кисню. Але з’ясувалося, що антиоксиданти, зокрема деякі вітаміни, можуть, навпаки, прискорювати розростання пухлин. Тому у новій роботі американсько-британська команда на чолі з фахівцями Університетів Вермонта та Лестера спробувала протилежний підхід — позбавити клітини раку здатності захищати себе від активних форм кисню.

Як нові ліки подіяли на пухлини?

Дослідники зосередилися на мезотеліомі — пухлині, що утворюється з тканин вистилки грудної та черевної порожнин, перикарду та сім’яників. Спершу у дослідженнях на культурі клітин цього раку науковці з’ясували, що блокування антиоксидантного ферменту пероксиредоксину-3 (PRX3) зменшувало активність мітохондрій, відповідальних за вироблення енергії для клітин, сповільнювало поділ клітин і робило їх нездатними утворювати пухлини в тілі тварин. Щоб відтворити цей ефект без блокування гена, відповідального за синтез PRX3, дослідники використали аналог природного антибіотика тіострептону, що порушує роботу мітохондрій.

Науковці Університету Вермонта Вікторія Ґібсон і Браян Кунніфф спершу тестували новий препарат на культурах клітин раку. Joshua Brown / UVM

Здатність цієї сполуки викликати запрограмовану смерть ракових клітин, звану апоптозом, спершу перевірили на 22 зразках пухлин від пацієнтів із мезотеліомою. Після цього його безпечність й ефективність перевіряли за участі 15 пацієнтів із раком: 12 із них мали мезотеліому в оболонці легень, званій плеврою, двоє — недрібноклітинний рак легенів, а один — колоректальний рак. У всіх випадках у пацієнтів надмірно накопичувалася рідина між плеврою та легенями, що є ускладненням раку, тож їм встановили катетери для виведення рідини. І саме крізь ці катетери вводили ліки, щоб обмежити їхні системні побічні ефекти.

За 12 тижнів лікування в одного з 10 пацієнтів виявили відповідь на лікування, а зменшення пухлини в нього тривало й до 17-го тижня. Ще в п’ятьох пацієнтів прогресування хвороби сповільнилося, тож загалом 67 відсотків пацієнтів, дані яких аналізували наприкінці дослідження, мали якусь відповідь на лікування. При цьому серйозні побічні ефекти з’являлися при дозуванні понад 120 міліграмів препарату, а ефективним він виявився вже за 90 міліграмів. Середній час життя без подальшого росту пухлин в учасників дослідження становив 4,2 місяця — на рівні сучасних терапій мезотеліоми, а загалом тривалість життя після діагнозу в пацієнтів була навіть вищою, ніж після інших терапій.

Як це змінить підхід до лікування раку?

Раніше для боротьби з захистом пухлин науковці намагалися зробити імунні клітини більш стійкими до активних форм кисню, тоді як новий підхід використовує власні захисні механізми пухлини проти неї. Проте навіть до такого підходу деякі пухлини виявилися стійкими — причиною цього виявився мембранний білок SLC7A11, який бере участь у транспорті речовин у клітину та з неї. Науковці сподіваються створити комбіновані терапії, націлені на PRX3 та SLC7A11, які долатимуть захист не лише мезотеліоми, але й інших видів раку. Вони вже провели другий етап клінічних випробувань препарату, результати якого представлять пізніше цього року.

Як кисень впливає на інші клітини

🐸 Чутливість клітин до кисню виявилася причиною нездатності ссавців відрощувати кінцівки, тоді як земноводні її обійшли .

🩹 Водночас гідрогель із киснем запропонували використовувати для загоєння ран у людей із діабетом, регенерація в яких погіршена.

🫧 Також гідрогель навчили навіть самостійно генерувати кисень для клітин, які в ньому ростимуть.

Наука