Вчені з’ясували, що під вулканами не завжди є рідка магма

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені з’ясували, що під вулканами не завжди є рідка магма

03 серпня 2026 р. 22:12

03 серпня 2026 р. 22:12

Об’єктом дослідження стала гора Карлінгфорд в Ірландії — залишки вулкана, що діяв близько 60 мільйонів років тому.

Колись він утворився над тією самою гарячою ділянкою земної мантії, яка сьогодні живить вулкани Ісландії. Пізніше рух тектонічних плит відсунув Ірландію від цієї зони, вулкан згас, а льодовики поступово зруйнували його вершину.

У результаті дослідники отримали рідкісну можливість буквально зазирнути всередину стародавньої магматичної системи.

Деталі

Вивчивши будову гірських порід і склад мінералів, вчені відтворили історію розвитку магми під вулканом.

Виявилося, що звична картина величезної підземної камери з розплавленою породою є надто спрощеною.

У різні періоди під вулканом дійсно існували ділянки з рідкою магмою, проте більшу частину часу магматична система являла собою густу масу з кристалів із невеликою кількістю розплаву. За структурою вона нагадувала скоріше густий крижаний напій, ніж повністю рідку лаву.

Згодом ця система могла знову ставати рідшою, після чого зростала ймовірність виверження.

Чому це важливо

Дослідники вважають, що аналогічні процеси відбуваються й під сучасними діючими вулканами.

Оскільки взяти зразки порід з глибини кількох кілометрів під активним вулканом неможливо, стародавні вулкани стають своєрідним «вікном» у надра Землі.

Нова модель допоможе краще зрозуміти, як еволюціонують магматичні системи та чому в певний момент починається виверження.

За словами авторів роботи, ірландський Карлінгфорд можна вважати природним аналогом сучасних вулканів Ісландії.

Завдяки тому, що льодовики зняли верхню частину стародавнього вулкана, вчені отримали можливість дослідити його внутрішню будову — те, що сьогодні приховано глибоко під діючими вулканами.