Місія Chang’e‑7 шукає лід на Місяці та готує шлях людям

22 серпня 2026 р. 23:43

22 серпня 2026 р. 23:43

Китайська програма дослідження Місяця готує одну з найскладніших роботизованих місій в історії. Апарат Chang’e‑7, що складається з орбітального модуля, посадкового модуля, ровера, «стрибучого» зонда та набору міжнародних експериментів, має стартувати з космодрому Веньчан на ракеті Long March 5 Y14. Про це повідомляє видання Space Astronomy .

Ціль посадкового модуля — околиця кратера Шеклтон у районі південного полюса Місяця. Після запуску орбітальний апарат Chang’e‑7 кілька місяців працюватиме на орбіті, а наприкінці року має відокремити посадковий модуль для спроби м’якої посадки.

Місія покликана виконати передові наукові дослідження Місяця та водночас підготувати ґрунт для першої китайської пілотованої посадки на поверхню, яку планують здійснити до 2030 року.

«Найамбітніша роботизована місячна місія»

Джеймс Гед (James Head), провідний дослідник Місяця з кафедри геологічних наук Університету Брауна, вважає, що майбутній запуск встановить нову планку для наукових польотів до Місяця. За його словами, Chang’e‑7 є «найамбітнішою, найповнішою та найскладнішою роботизованою місячною місією, яку будь-коли намагалася здійснити будь-яка країна чи організація».

Представник Китайського пілотованого космічного агентства (CMSA) Чжан Цзінбо раніше зазначав, що місія максимально використає технологічний досвід, накопичений за десятиліття, щоб наблизити мету — першу китайську висадку людей на Місяць до 2030 року.

«Стрибун» у пошуках кишень льоду

Однією з найцікавіших частин місії стане невеликий апарат‑«стрибун». Після відокремлення від посадкового модуля він має «перестрибувати» з освітлених ділянок у затінені кратери в пошуках кишень водяного льоду. Для безпечної посадки на схили він оснащений активною системою амортизації.

Посадковий модуль також розгорне першу для Китаю систему глибококосмічної «навігації за опорними зображеннями», яка допомагатиме точніше орієнтуватися на поверхні.

Багато науковців переконані, що на Місяці є запаси водяного льоду, особливо в постійно затінених кратерах. Однак, як пояснює академік Китайської академії наук Є Пейцзян (Ye Peijian), досі ніхто не виявив і не оцінив цей ресурс остаточно. Він підкреслює, що Китай планує шукати лід різними методами — від дослідження поверхні до вивчення внутрішніх частин кратерів.

Комплексне дослідження південного полюса

За даними китайського телебачення CCTV, Chang’e‑7 застосує інтегрований підхід: орбітальний апарат, посадковий модуль, ровер і «стрибун» працюватимуть разом, щоб вивчати середовище та ресурси району південного полюса Місяця, а також виконувати міжнародні наукові програми.

Наступна місія, Chang’e‑8, запланована приблизно на 2028 рік. Вона має випробувати технології будівництва місячних споруд із використанням місцевого ґрунту. Обидві місії — Chang’e‑7 і Chang’e‑8 — розглядаються як ключові етапи створення Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS), яку Китай планує розгорнути поетапно.

Міжнародні прилади на борту Chang’e‑7

Апарат Chang’e‑7 несе широкий набір інструментів, розроблених іншими країнами та організаціями. Серед них:

• на посадковому модулі — комплекс PmL‑Ch7 Російської академії наук для виявлення місячного пилу та зонд Ленгмюра для вимірювання температури й густини плазми поблизу поверхні;
• італійський лазерний ретрорефлекторний масив від лабораторії Laboratori Nazionali di Frascati, встановлений на посадковому модулі;
• сучасний ширококутний оптичний телескоп на посадковому модулі, створений Міжнародною асоціацією місячної обсерваторії (ILOA Hawaii) та Лабораторією космічних досліджень Гонконзького університету (HKU‑LSR);
• камера LunaHcam на орбітальному апараті, спільна розробка космічних агентств Бахрейну та Єгипту, яка має отримувати високоякісні гіперспектральні зображення поверхні Місяця;
• прилад MATCH (Moon Aiming Thai‑Chinese Hodoscope) на орбітері, створений Національним астрономічним дослідницьким інститутом Таїланду для вивчення високоенергетичних частинок, пов’язаних із космічною погодою та сонячним випромінюванням;
• двоканальний спектрометр випромінювання Землі на орбітері, наданий Швейцарською фізично‑метеорологічною обсерваторією.

Місячна камера для кольорових знімків Галактики

Окремий інструмент ILO‑C від ILOA Hawaii та HKU‑LSR буде встановлений безпосередньо на посадковому модулі Chang’e‑7, який має сісти на освітлений край кратера Шеклтон. Це компактна ширококутна оптична камера, що працюватиме у видимому діапазоні.

Проєкт ILO‑C має на меті не лише отримання наукових даних, а й популяризацію досліджень Місяця, астрономії та космічної науки. Через яскраві кольорові зображення він покликаний посилити суспільний інтерес до майбутніх місячних місій.

Камера розрахована на роботу в екстремальних умовах Місяця та, за словами представників ILOA, має здійснити перші астрономічні кольорові зйомки з поверхні Місяця. Вона повинна отримати безпрецедентні ширококутні зображення площини Чумацького Шляху з стабільної точки спостереження на Місяці.

Ідею цього інструмента започаткував засновник ILOA Стів Дерст (Steve Durst), який помер на початку року. Він багато років співпрацював із китайськими аерокосмічними фахівцями. Камеру побудував Пекінський інститут космічної механіки та електроніки (BISME) за технічними вимогами команди ILO‑C.

Представники HKU‑LSR підкреслюють, що участь у Chang’e‑7 дозволяє втілити бачення Дерста та отримати унікальні наукові дані з нового, місячного пункту спостереження.

Наука