Мікроби із Землі можуть виживати на Місяці в анабіозі

22 серпня 2026 р. 23:43

22 серпня 2026 р. 23:43

Земні мікроорганізми можуть витримати екстремальні умови на поверхні Місяця, якщо впадуть у стан «завмерлого життя» — криптобіозу. На це вказує нове дослідження, про яке повідомляє видання Space Astronomy .

Раніше вважалося, що поверхня Місяця надто сувора для будь-яких мікробів. Дослідження 2019 року показало, що головними перешкодами для життя там є ультрафіолетове випромінювання та спека від Сонця. На цій підставі робили висновок, що мікроорганізми на відкритому місячному ґрунті довго не протримаються.

Як рельєф Місяця може рятувати мікробів

Нове дослідження врахувало те, чого бракувало попереднім роботам, — захисну роль місячних пагорбів і долин. На полюсах Сонце ніколи не піднімається високо над горизонтом, тож там існують постійно затінені ділянки. У таких «кишенях холоду» може зберігатися лід — а разом із ним, можливо, й сліди життя.

Автори роботи проаналізували три види бактерій і два види грибів. Усі вони добре відомі за пілотованими космічними місіями й раніше показали високу стійкість до умов космосу. Попередні експерименти засвідчили, що ці мікроорганізми витримують вакуум, сильний холод і потоки високоенергетичних частинок.

Науковці зіставили наявні дані про виживання цих мікробів із картами Місяця, які містять вимірювання ультрафіолетового випромінювання та температури поверхні. Виявилося, що на обох місячних полюсах є зони, де мікроорганізми могли б зберігатися у стані криптобіозу — без росту й руху, але з потенціалом «прокинутися», якщо умови стануть сприятливішими.

Навіть слід від черевика як укриття

За словами співавтора дослідження, планетолога Прабала Саксени (Prabal Saxena) з Центру космічних польотів імені Ґоддарда NASA, мікробам на Місяці може бути достатньо зовсім невеликого захисту. Навіть слід від черевика астронавта або колія від колеса ровера здатні створити мікросередовище, де ультрафіолет і температура будуть трохи м’якшими, ніж на відкритій поверхні.

Це особливо актуально напередодні місії Artemis III, яка має стати першою висадкою людей у районі південного полюса Місяця. Співавторка роботи, органічна геохімік Гезер Ґрем (Heather Graham) з того ж центру NASA, наголошує, що результати змушують уважніше ставитися до всього, що люди несуть із собою в космос, — від матеріалів до мікробів на обладнанні та в самих астронавтів.

Місяць як «морозильник» Землі

Дослідники також припускають, що мікроорганізми могли потрапляти на Місяць не лише з сучасними місіями. У давнину потужні космічні удари могли вибивати з Землі уламки порід, які містили мікробів, а частина цих уламків падала на Місяць.

Саксена порівнює Місяць із «морозильною камерою» Землі: якщо такі уламки опинилися в полярних регіонах, вони могли зберегти «цікаві фрагменти» давньої земної біосфери. Умови постійної тіні й низьких температур там сприяють довготривалому консервуванню речовини.

Наступні експерименти, за словами вчених, мають перевірити, наскільки добре різні типи мікроорганізмів справді витримують реальні умови на Місяці. Це дасть змогу точніше окреслити межі стійкості життя й зрозуміти, як воно поводиться в екстремальних середовищах.

Загалом дослідники підкреслюють, що Місяць — набагато різноманітніше й цікавіше тіло, ніж може здатися. Полярні регіони вирізняються здатністю накопичувати леткі речовини, зокрема воду, а також потенційно зберігати сліди життя. Робота, опублікована 19 серпня в журналі Science Advances, додає ще один аргумент на користь обережного й продуманого освоєння нашого природного супутника.

Наука