Ґрунтові насіннєві банки втрачають різноманіття видів

29 серпня 2026 р. 10:33

29 серпня 2026 р. 10:33

Норвезьке сховище насіння на Шпіцбергені часто називають «сховищем Судного дня» і вважають головною страховкою людства на випадок глобальної катастрофи. Та новий аналіз показує, що справжній найбільший банк насіння розташований не в арктичній скелі, а просто під нашими ногами – у ґрунті.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, на яке звертає увагу видання ScienceAlert .

Невидимий гігантський банк насіння

Так званий ґрунтовий насіннєвий банк – це величезний запас насіння, що лежить у землі, у шарі опалого листя чи мулі водойм, очікуючи сприятливих умов для проростання. На відміну від ретельно організованих колекцій на кшталт Свалбардського сховища, цей банк формується хаотично: насіння падає на землю, переноситься вітром, водою чи тваринами.

Попри цю випадковість, нове дослідження показує, що загальний запас насіння в ґрунті вражає масштабами. Міжнародна команда вчених проаналізувала глобальну базу даних ґрунтового насіннєвого банку, яка містить 3 096 записів про зразки ґрунту з 94 країн на всіх семи континентах.

У рамках приблизно 1 400 досліджень у цих зразках було пораховано й визначено мільйони насінин і проростків. Розрахунки показали, що в середньому у світі в ґрунті приховано понад 5 000 насінин на кожен квадратний метр поверхні – на суходолі, у болотах та водних екосистемах.

«У найширшому сенсі, якщо ви торкаєтеся пальцем землі, ви, ймовірно, вказуєте на насінину», – пояснюють автори роботи, серед яких співперші автори й екологи Алістер Оффрет (Alistair Auffret) зі Шведського університету сільськогосподарських наук та Емма Ладусер (Emma Ladouceur) з Університету Принца Едварда в Канаді.

На їхню думку, така висока щільність насіння свідчить, що ґрунтові насіннєві банки є ключовим елементом динаміки рослинних популяцій і спільнот, а також важливою стратегією багатьох видів для відновлення після порушень, наприклад після екстремальної погоди.

Різноманіття проти кількості

Однак аналіз глобальної бази даних виявив тривожну закономірність, яка може обмежувати здатність ґрунтового насіннєвого банку відновлювати рослинність після руйнувань.

Давно відомо, що різні середовища мають різну щільність і різноманіття рослин: пустелі бідні на види, а тропічні ліси надзвичайно насичені. Набагато менше було відомо, як ці відмінності проявляються в самому ґрунтовому насіннєвому банку, особливо в глобальному масштабі, адже більшість попередніх робіт стосувалися окремих регіонів.

Використавши свою глобальну базу, зібрану частково тією ж командою і вперше оприлюднену у 2024 році, дослідники виявили несподіваний контраст між різними регіонами.

«У біомах та екосистемах світу закономірності видового багатства в насіннєвому банку часто розходилися з закономірностями щільності насіння», – зазначає команда. Інакше кажучи, ґрунти, де було багато різних видів насіння, не обов’язково містили його у великій кількості, а ділянки з високою щільністю насіння часто мали небагате видове різноманіття.

Наприклад, у тропічних екосистемах ґрунтовий насіннєвий банк відзначається високим видовим багатством, але низькою щільністю насіння. Натомість орні землі (сільськогосподарські угіддя) мають низьке різноманіття видів, зате високу концентрацію насіння в ґрунті.

Вплив людини та обмеження відновлення

Ще більш тривожним виявився зв’язок між станом ґрунтового насіннєвого банку та людською діяльністю. Дослідники виявили, що в недоторканих, відносно незайманих середовищах видовий склад насіння в ґрунті зазвичай багатший, ніж у деградованих місцях.

«Вражає, що ми також виявили: видовий склад ґрунтових насіннєвих банків вищий у недеградованих порівняно з порушеними середовищами. Це свідчить, що в екосистемах світу ґрунтові насіннєві банки також відображають триваюче виснаження біорізноманіття внаслідок антропогенних впливів», – пишуть автори.

На їхню думку, це означає, що потенціал ґрунтових насіннєвих банків сприяти відновленню та реставрації деградованих екосистем може бути обмеженим. Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, ми отримаємо новий погляд на кризу біорізноманіття, яку вже спостерігаємо в рослинному покриві на поверхні, – тепер віддзеркалену в прихованому під землею запасі насіння.

«Наші результати викликають занепокоєння, – зазначають дослідники, – вони відповідають загальним тенденціям зниження біорізноманіття в усталеній рослинності з часом і мають наслідки для потенціалу пасивного відновлення компенсувати втрати біорізноманіття».

Отже, навіть якщо в ґрунті все ще зберігаються мільярди насінин, людський вплив уже змінює їхній видовий склад. А це може означати, що сам по собі «природний банк насіння» не завжди зможе повернути екосистеми до їхнього первісного стану без активної допомоги людини.

Наука