Хода з опорою на п’яту дозволила людям витрачати менше енергії, але збільшила навантаження на суглоби

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Хода з опорою на п’яту дозволила людям витрачати менше енергії, але збільшила навантаження на суглоби

09 вересня 2026 р. 10:28

09 вересня 2026 р. 10:28

Хода з опорою на п’яту замість опори на середню або передню частину стопи зробила людську ходу енергетично вигіднішою, але збільшила навантаження на суглоби. Імовірно, спільний предок шимпанзе та людей використовував обидва способи ходи, але пізніше збільшення суглобових поверхонь нижніх кінцівок і зміцнення п’яткової кістки дозволили перейти до опори на п’яту. Такі пристосування могли сформуватися вже у представників людини прямоходячої, що дозволяло їм здійснювати тривалі переходи під час пошуку їжі, полювання та збиральництва. Статтю опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Під час ходьби шимпанзе на двох ногах вони спираються або на п'яту, або на середню частину стопи. Holowka et al. / PNAS, 2026

Як досліджували ефекти від ходьби з опорою на п'яту?

Для людей хода, коли п’ята першою торкається землі, є природною, однак серед інших тварин такий спосіб переміщення трапляється рідко і зустрічається переважно у людиноподібних мавп. Щоб з’ясувати, чим людська хода принципово відрізняється від ходи шимпанзе, науковці проаналізували відеозаписи ходи трьох шимпанзе та дев’яти людей, які ішли по біговій доріжці, та виміряли згинання кінцівок та сили реакції опори.

Виявилося, що під час звичайної ходи люди майже завжди спершу ставили на землю п’яту, тоді як кроки шимпанзе були значно різноманітнішими — одна з тварин не зробила жодного кроку з опорою на п’яту, тоді як дві інші використовували такий спосіб ходи, але значно рідше, ніж люди, особливо під час пересування на двох ногах. Аналіз сили, що діяла на кінцівку під час руху, показав, що у шимпанзе при пересуванні на двох ногах з опорою на п’яту швидкість навантаження була на 58–138 відсотків вищою, ніж коли вони спершу ставили на землю середню частину стопи. Подібний ефект спостерігався й у людей — під час ходьби з опорою на п’яту пікова ударна сила та максимальна швидкість навантаження більш як удвічі перевищували ті, що спостерігалися під час ходи, де спершу землі торкалася передня частина стопи.

Проте, коли науковці виміряли метаболічні витрати людей під час обох варіантів ходьби, виявилося, що коли досліджувані починали крок не з п’яти, їхні енергетичні витрати зростали на 26-41 відсоток. Цей ефект виявився більшим за той, що в інших дослідженнях спостерігали для збільшення довжини кроку, частоти кроків, або уникнення рухів руками. Дослідники припустили, що економія енергії виникає завдяки тому, що під час ходи з опорою на п'яту центр мас поступово переміщується вперед уздовж стопи, але для з’ясування точного механізму енергоефективності потрібні подальші дослідження.

Поява великого мозку у предків людини виявилася пов'язаною з народженням немовлят з м'яким черепом.
А розміри тіла предків людей поступово збільшувалися упродовж усього періоду еволюції, але найбільш помітним це зростання стало у пізніших представників роду Homo .

Поділитися із друзями!