Сучасні іберійські сорти винограду виявилися родичами 3000-річних середземноморських ліз

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Сучасні іберійські сорти винограду виявилися родичами 3000-річних середземноморських ліз

11 вересня 2026 р. 10:38

11 вересня 2026 р. 10:38

Сучасні іберійські сорти винограду виявилися лише кількома поколіннями відділеними від сортів, які 3000 років тому завезли зі Східного Середземномор'я. Після того, як завдяки схрещуванню східних одомашнених сортів з місцевими видами сформувалися іберійська та західно-центральноєвропейська лінії виноградних ліз, їх розмножували переважно живцями, тож всі наступні рослини були клонами попередніх. Зокрема, виявилося, що виноград сорту Heben люди вирощують уже щонайменше 1100 років — це на шість століть більше, ніж вказували письмові свідчення. Дослідження опублікували в журналі Current Biology .

Сучасні іберійські сорти винограду виявилися родичами 3000-річних середземноморських ліз. GIPHY

Як вивчали походження іберійського винограду?

Щоб з’ясувати походження іберійських сортів винограду, науковці дослідили 28 виноградних кісточок із семи археологічних пам’яток Піренейського півострова та Сардинії. Спершу дослідники за формою кісточок згрупували їх у дикі та одомашнені типи, а потім виділили з них давню ДНК і порівняли її з генетичним матеріалом сучасних ліз.

Найдавніші кісточки одомашненого винограду, датовані IX–VIII століттями до нашої ери, виявилися генетично близькими до сучасних сортів Балкан і Східного Середземномор’я. На думку авторів, це підтверджує версію, за якою виноградарство на півострів принесли фінікійські поселенці зі Східного Середземномор’я приблизно на початку першого тисячоліття до нашої ери. Водночас у зразках з Уельви та Аліканте дослідники виявили також гени місцевого дикого виду лози — можливо таке схрещування сприяло адаптації ліз до місцевих умов. До IV століття до нашої ери в Каталонії вже сформувалася генетична група, споріднена із сучасними іберійськими винними сортами, а сорт з Сардинії періоду VII–VI століть до нашої ери мав ознаки як східних, так і західно-центральноєвропейських ліній. На основі цього дослідники дійшли висновку, що основні лінії європейських винних сортів почали формуватися ще в залізну добу.

Аналіз спорідненості між окремими давніми лозами та сучасними сортами показав, що кісточки з різних пам’яток, розділених сотнями кілометрів і століттями, належать рослинам першого ступеня спорідненості. А реконструкція походження показала, що ранні східні лози Іберії відділені від сучасних сортів, таких як Pasa Valenciana та португальський Batoca, усього двома-трьома статевими поколіннями. Це означає, що виноград упродовж більшої частини історії розмножували живцями, а не насінням.