Одного зуба виявилося замало: вчені запропонували замінити «еталон» троодона серією скелетів

10 вересня 2026 р. 23:14

10 вересня 2026 р. 23:14

Палеонтологи зібрали рідкісну вікову серію решток Troodon formosus — від ембріонів до скелетно зрілих тварин — і продемонстрували, як у міру зростання змінювалися таз і задні кінцівки цього птахоподібного динозавра. Робота Девіда Варріккіо з Університету штату Монтана та Хіта Колдуелла з Університету штату Північна Кароліна опублікована в PLOS One.

Найпомітніший висновок дослідження стосується не лише росту динозавра, а й його назви. Автори пропонують замінити нинішній типовий екземпляр Troodon formosus — єдиний зуб — набором більш інформативних кісток молодих і дорослих тварин. Однак це поки що лише пропозиція: остаточне рішення залежить від Міжнародної комісії з зоологічної номенклатури.

Деталі

Дослідники вивчили тазові кістки та задні кінцівки, знайдені в західній Монтані у відкладах формації Two Medicine. Приблизно 75–78 мільйонів років тому цей район був прибережною рівниною. Останки відносять до Troodon formosus і зіставляють як послідовність вікових стадій — від ембріональної до дорослої.

Важливо, що вчені не спостерігають за ростом однієї й тієї ж тварини. Вони порівнюють різних особин різного віку і на основі цієї серії реконструюють типові зміни протягом життя.

Згідно з даними дослідження, із віком змінювалися поверхня та форма кісток, а також їхні пропорції. Наприклад, у дорослих особин співвідношення довжини стегнової кістки до довжини великогомілкової було вищим, ніж у молодих. Автори також зазначають, що деякі зміни з’являлися на схожих стадіях розвитку у різних особин. Вони трактують це як ознаку того, що саме ці особливості росту порівняно мало залежали від умов середовища.

Дорослі троодони при цьому помітно відрізнялися за розміром. Крім того, дослідники виявили ознаки, що узгоджуються з попередніми роботами про те, що проблеми з ногами та стопами у цих тварин могли траплятися досить часто.

Троодонтиди були невеликими птахоподібними тероподами з довгими ногами, великими відносно тіла мозком і очима та пір’яним покривом. Саме схожість кісток молодих і дорослих особин, а також вікові відмінності важливі для палеонтологів: без такої «лінійки росту» різні стадії одного виду можна помилково прийняти за різні види.

Чому це важливо

Історія Troodon formosus давно ускладнена тим, що вид був описаний у XIX столітті за одним зубом. Такий типовий матеріал дає мало ознак для порівняння з більш повними скелетами, тому сама назва Troodon і те, які знахідки до нього відносити, багато років залишаються предметом суперечок.

Автори нової роботи вважають, що набір тазових і стегнових кісток молодих та дорослих особин міг би набагато краще закріпити діагностичні ознаки виду. Якщо Міжнародна комісія з зоологічної номенклатури погодиться з такою заміною, майбутні знахідки буде простіше порівнювати з більш інформативним еталоном.

Однак дослідження не вирішує суперечку автоматично. Віднесення всіх цих решток до Troodon formosus саме по собі є частиною таксономічної гіпотези, що обговорюється. Крім того, серія походить з одного регіону та геологічного інтервалу, а висновки щодо росту ґрунтуються на порівнянні різних особин. Навіть припущення про порівняно слабкий вплив середовища ґрунтується на повторюваності змін у викопній серії, а не на прямому експерименті.

За даними прес-релізу PLOS, окремого цільового фінансування на цю роботу автори не отримували.

Джерело

David J. Varricchio, Heath R. Caldwell. Остеологія та онтогенез таза й задніх кінцівок троодонтида з верхнього ярусу формації «Ту Медісін» (крейдяний період) у штаті Монтана. PLOS One, 2026, 21(9): e0356249. DOI: 10.1371/journal.pone.0356249 .

Офіційний прес-реліз PLOS доступний у медіасервісі Scimex: «Скам’янілості від ембріона до дорослої особини дають уявлення про те, як зростав загадковий, схожий на птаха динозавр-троодонтід ».

Наука