Гній з ферм запропонували використати для вирощування комах. Потім з них виготовлятимуть корм для худоби

15 вересня 2026 р. 11:17

15 вересня 2026 р. 11:17

Біотехнологи розрахували, що використання гною з ферм для вирощування комах на корм худобі потенційно дозволить заощадити до 226 мільярдів доларів. Новий підхід також допоможе скоротити викиди парникових газів та зменшити потребу в орних землях і синтетичних добривах. У світовому масштабі нове використання гною дозволить замінити близько восьми відсотків рослинного білка у кормах для свійських тварин і звільнити приблизно 46 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. Водночас дослідники не сподіваються, що розрахованих значень вдасться досягти найближчим часом. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences .

Гній з ферм запропонували використати для вирощування комах. GIPHY

Навіщо вигадувати нові способи утилізації гною?

Сільськогосподарським тваринам згодовують великі обсяги багатих на білок кормових культур, таких як соя. Однак, тварини засвоюють лише частину азоту з корму і велика його кількість залишається у гної, звідки далі потрапляє у довкілля у формі аміаку та інших сполук, а також утворює оксид азоту — парниковий газ. Хоча гній використовують як добриво, значна частина його лишається, адже потреба в добривах є сезонною, а ферми часто розташовані далеко від полів, що обмежує можливості транспортування.

Теоретично, на гної можна вирощувати комах, наприклад, личинок чорної львинки (Hermetia illucens), щоб потім переробляти їх на білковий корм для тварин, а залишки субстрату — повертати на поля як органічне добриво. Розрахувати ефективність такого підходу вирішила міжнародна група науковців на чолі з дослідниками з Китаю.

Як вирощування комах на гної дозволить зекономити кошти?

Щоб оцінити можливий ефект від використання гною для вирощування личинок, дослідники залучили у розрахунки дані про моделі виробництва тваринницької продукції та кругообіг азоту, статистику міжнародної торгівлі кормами, оцінки землекористування і витрати для 166 країн світу. За припущенням науковців, частину гною мали повертати на поля, а для вирощування комах — використовувати лише його надлишок.

Території, де зможуть вирощувати найбільше комах (верхня карта, темніший помаранчевий позначає більшу кількість переробленого азоту з гною), і території, де від цього найсильніше зменшаться викиди вуглецю (нижня карта, синій колір позначає найбільше скорочення викидів). Cheng et al. / PNAS, 2026

За оцінкою авторів, надлишковий гній, придатний для вирощування комах, може містити близько 26,7 мільйона тон азоту, з яких 4,2 мільйона тон перейдуть до складу білка комах — цього вистачить, щоб замінити близько 118 мільйонів тонн сухої речовини зерна. Якщо ж засадити лісами площі, які звільняться від кормових культур, вдасться скоротити викиди вуглекислого газу на 1,28 мільярда тонн. Крім того, залишки гною після вирощування личинок можна буде використовувати як органічне добриво. За розрахунками авторів, враховуючи зменшення площ під кормовими культурами, у такий спосіб вдасться заощадити синтетичні азотні добрива, еквівалентні близько 25 мільйонам тонн азоту.

Чи реально впровадити запропоновану модель?

Найбільшу відносну користь від таких нововведень могли б отримати країни Африки й Азії, де теплий клімат зменшує витрати енергії на підтримання температури під час вирощування комах, а сільське господарство часто суттєво залежить від імпортних кормів та добрив.

Водночас розрахунки дослідників — це не прогноз реальних витрат та заощаджень, а оцінка потенційної вигоди за умов моделі, побудованої на основі даних за 2020 рік. Дослідження також не враховувало, як масова заміна рослинного корму комахами змінить ціни та попит на корми й добрива, як новий корм вплине на продуктивність різних видів свійських тварин та на біобезпеку, зокрема можливе перенесення патогенів чи генів стійкості до антибіотиків. Також до обчислень не увійшли витрати на збирання і транспортування гною, створення інфраструктури та дотримання вимог законодавства.

• Оброблення використаних пелюшок та гігієнічних прокладок коров'ячим гноєм та бактеріями для компостування допомогло суттєво зменшити об'єм сміття та зменшити його шкідливий вплив на довкілля.

Наука