У Іспанії виявили перші рештки диплодока за межами США

15 вересня 2026 р. 22:03

15 вересня 2026 р. 22:03

Палеонтологи вперше виявили рештки диплодока за межами Сполучених Штатів. Як повідомляє видання Popular Science , у муніципалітеті Ель-Кастельяр поблизу іспанського міста Теруель знайшли частину хвоста цього гігантського динозавра, який жив приблизно 150 мільйонів років тому.

Що саме знайшли в Іспанії

Диплодок (Diplodocus) — відомий рід гігантських сауроподів з маленькою головою та довгим, схожим на батіг хвостом. Вони жили в пізньому юрському періоді, приблизно від 155 до 145 мільйонів років тому. Від часу першого опису диплодока у 1878 році всі підтверджені його рештки знаходили лише в товщах формації Моррісон на заході США.

Нові знахідки з Ель-Кастельяра стали першим свідченням диплодока за межами Північної Америки. Вони включають 14 добре збережених хвостових хребців і кілька гемальних (чевронних) кісток — це кісткові дуги на нижньому боці хвоста.

Команда дослідників провела як традиційні анатомічні порівняння, так і розширені філогенетичні аналізи. На основі поєднання характерних ознак вони впевнено віднесли ці рештки до диплодока і близького родича виду Diplodocus hallorum.

Як визначили, що це саме диплодок

За словами провідного автора роботи Серхіо Санчеса Фенольйоси (Sergio Sánchez Fenollosa) з Об’єднаної палеонтологічної фундації Teruel-Dinópolis, спершу увагу привернула специфічна будова хвостових хребців. У процесі детального вивчення команда виявила комбінацію рис, притаманних саме видам диплодока.

Подальші еволюційні (філогенетичні) аналізи, які порівнювали нові кістки з іншими відомими сауроподами, знову й знову вказували на той самий рід. Кожен новий результат посилював висновок, що перед дослідниками — диплодок, а не інший близький динозавр.

Дослідження описане в журналі Journal of Vertebrate Paleontology і базується на поєднанні морфологічних ознак та комп’ютерних аналізів еволюційних зв’язків.

Що це говорить про давні міграції динозаврів

Знайдений у Теруелі диплодок жив близько 150 мільйонів років тому , у пізньому юрському періоді. Місце його загибелі та поховання свідчить, що в той час динозаври могли мігрувати між Північною Америкою та Європою.

На думку дослідників, такі переміщення були можливі завдяки тимчасовим суходільним «місткам», які періодично виникали в районі протонордатоатлантичного океану. У юрському періоді (201,4–145 мільйонів років тому) давній суперконтинент Пангея розколювався на два великі масиви — Лавразію та Гондвану, а Атлантичний океан лише починав формуватися. Це створювало мінливу мережу мілководь і перешийків, якими могли користуватися великі наземні тварини.

Наскільки великим був цей динозавр

Диплодоки належать до сауроподів — групи, до якої входили одні з найдовших наземних тварин в історії Землі. За оцінками команди, диплодок з Ель-Кастельяра досягав приблизно 25 метрів завдовжки (близько 82 футів). Це співмірно з його північноамериканськими родичами.

Співавтор дослідження та директор Об’єднаної палеонтологічної фундації Teruel-Dinópolis Альберто Кобос (Alberto Cobos) зазначає, що цей екземпляр стає ще одним гігантським сауроподом юрського періоду Іспанії. Знахідка доповнює картину мезозойських екосистем Іберійського півострова (252–66 мільйонів років тому) і вказує на більшу різноманітність сауроподів у європейській юрі, ніж вважалося раніше.

Де можна побачити рештки диплодока

Рештки динозавра зараз експонуються в Арагонському музеї палеонтології на території комплексу Dinópolis у Теруелі. Dinópolis поєднує великий палеонтологічний музей і тематичний парк, присвячений динозаврам та історії життя на Землі.

Новий екземпляр диплодока не лише розширює географію цього роду динозаврів, а й допомагає краще зрозуміти, як змінювалися континенти та шляхи міграції великих тварин у часи, коли Атлантичний океан тільки зароджувався.

Наука