Собаки шукають північ, джмелі грають у м'яч: 7 реальних досліджень тварин

15 вересня 2026 р. 19:26

15 вересня 2026 р. 19:26

Наука іноді ставить запитання, які без DOI легко сприйняти за жарт. Чому вомбат какає кубиками? Куди дивиться собака, коли справляє нужду? Чи можна навчити щура грати в хованки, а папугу — самому дзвонити іншому папузі?

Ми зібрали сім опублікованих досліджень, у яких незвичайним виглядає вже сам предмет роботи. До результатів нічого не додавали: кожен пункт перевірено за статтею, DOI або офіційним університетським репозиторієм.

Деталі

Як обирали. До добірки увійшли роботи з перевіреним першоджерелом і досить чітким результатом. Це не рейтинг: порядок не означає, що одне дослідження «смішніше» або важливіше за інше. Там, де автори будували модель або говорили лише про можливу інтерпретацію, це окремо зазначено.

Коротко:

1. Вомбати та кубічний послід

У 2021 році журнал Soft Matter опублікував роботу про те, як кишечник голоносого вомбата формує знамениті кубічні фекалії. Дослідники поєднували розтини, гістологію, механічні тести тканини та математичне моделювання.

Згідно з даними роботи, кубічна форма виникає в останніх 17 % кишечника. Автори виявили ділянки стінки, які приблизно вдвічі товщі та в чотири рази жорсткіші за сусідні, і запропонували механічну модель, у якій чергування більш жорстких і м’яких зон допомагає формувати грані та кути. Це саме запропонований механізм, а не твердження, що всі деталі процесу остаточно встановлені.

2. Пінгвіни та розрахунки тиску

У короткій статті в Polar Biology Віктор Бенно Мейєр-Рохов та Йожеф Гал вирішили фізичну задачу: який тиск потрібен пінгвіну, щоб викинути послід подалі від краю гнізда.

Автори використовували розміри отвору, зріст птаха, дальність польоту, а також оцінку щільності та в’язкості матеріалу. Для рідкого вмісту модель дала близько 10 кПа, для більш в’язкого — близько 60 кПа. Важливо: це розрахунок за виміряними параметрами, а не пряме вимірювання тиску всередині живого пінгвіна.

3. Собаки та вісь північ—південь

У роботі 2013 року дослідники спостерігали за 70 собаками 37 порід протягом двох років. Вони зареєстрували 1893 випадки дефекації та 5582 випадки сечовипускання, а потім зіставили напрямок тіла тварин зі станом магнітного поля Землі.

За умов спокійного геомагнітного поля собаки частіше розташовувалися вздовж осі північ—південь під час задоволення природних потреб. За умов нестабільного поля ця закономірність зникала. Дослідження показує поведінковий зв'язок із геомагнітними умовами, але не пояснює, навіщо собаці така орієнтація і яким саме механізмом вона відчуває поле.

4. Щури, які грали в хованки з людьми

У 2019 році в журналі Science вийшла стаття про гру в хованки між щурами та експериментаторами. Тварин навчали по черзі шукати людину та ховатися від неї. За успіх їжу не давали: після того, як учасники знаходили одне одного, відбувалася ігрова взаємодія.

Щури швидко освоїли обидві ролі. Під час пошуку вони використовували зорові підказки та пам’ять про минулі схованки, а при спробі сховатися віддавали перевагу непрозорим схованкам перед прозорими й рідше видавали ультразвукові сигнали. Паралельно дослідники фіксували активність префронтальної кори.

5. Джмелі, які котили кульки без нагороди

Дослідження в журналі «Animal Behaviour» перевіряло, чи можна вважати кочення дерев’яних кульок у джмелів формою гри. В одному експерименті 45 джмелів могли пройти прямо до корму або звернути до зони з рухомими кульками. За кочення кульок вони нічого не отримували.

Дослідники зафіксували 910 епізодів кочення; окремі джмелі повторювали дію до 117 разів протягом експерименту. Автори перевіряли альтернативні пояснення — пошук їжі, розчищення проходу та шлюбну поведінку — і дійшли висновку, що поведінка відповідає прийнятим критеріям гри. Молоді джмелі котили кульки частіше, а самці — довше, ніж самки.

6. Голуби, які розрізняли Моне та Пікассо

У 1995 році в Journal of the Experimental Analysis of Behavior опублікували експеримент, у якому голубів навчали розрізняти кольорові слайди з картинами Клода Моне та Пабло Пікассо.

Після навчання птахи справлялися й із новими картинами цих художників, яких раніше не бачили. Вони також переносили розрізнення на роботи інших авторів: від Моне — до Сезанна та Ренуара, від Пікассо — до Брака та Матісса. Це не означає, що голуби «розуміли мистецтво»: дослідження демонструє здатність класифікувати складні візуальні стимули за стабільними ознаками.

7. Папуги, які самі дзвонили іншим папугам

На конференції CHI 2023 дослідники представили тримісячний експеримент із 18 домашніми папугами. Система дозволяла птахам ініціювати відеодзвінок іншому папузі, а рішення про дзвінок мало виходити від самого птаха.

За час дослідження відбулося 147 дзвінків, ініційованих птахами, системою скористалися всі учасники. Більшість птахів демонстрували, за оцінкою авторів, високу мотивацію та цілеспрямованість, а власники повідомляли про позитивні зміни. При цьому вибірка була невеликою, а частина оцінок користі ґрунтувалася на спостереженнях власників, тому робота не доводить, що відеодзвінки є універсально корисними для всіх папуг.

Чому це важливо

Кумедне дослідницьке питання не робить дослідження несерйозним. У цих роботах за незвичайним формулюванням стоять цілком звичайні наукові завдання: механіка м’яких тканин, магніторецепція, нейробіологія гри, навчання, категоризація зображень та технології для збагачення середовища тварин.

Водночас такі дослідження добре показують межі інтерпретації. Голуб, який відрізняє Моне від Пікассо, не стає мистецтвознавцем. Розрахунок тиску у пінгвіна не дорівнює прямому фізіологічному вимірюванню. А перевага папуг до відеозв’язку в невеликій вибірці не може автоматично поширюватися на всіх домашніх птахів.

Тому найцікавіше тут — не вигаданий переказ, а те, що вчені дійсно поставили ці питання, придумали спосіб їх перевірити й опублікували результати.

Джерело

• Yang P. J. et al. Intestines of non-uniform stiffness mold the corners of wombat feces. Soft Matter, 2021. DOI 10.1039/D0SM01230K .
• Meyer-Rochow V. B., Gal J. Тиск, що виникає під час випорожнення пінгвінів — розрахунки щодо випорожнення птахів. Polar Biology, 2003. DOI 10.1007/s00300-003-0563-3 .
• Hart V. та ін. Собаки чутливі до невеликих коливань магнітного поля Землі. Frontiers in Zoology, 2013. DOI 10.1186/1742-9994-10-80 .
• Reinhold A. S. та ін. Поведінкові та нейронні кореляти гри в хованки у щурів. Science, 2019. DOI 10.1126/science.aax4705 .
• Самаді Галпаяге Дона Г. та ін. Чи граються джмелі? Animal Behaviour, 2022. DOI 10.1016/j.anbehav.2022.08.013 .
• Ватанабе С., Сакамото Дж., Вакіта М. Розрізнення голубами картин Моне та Пікассо. Journal of the Experimental Analysis of Behavior, 1995. DOI 10.1901/jeab.1995.63-165 .
• Kleinberger R. та ін. Птахи одного пір’я збираються у зграї на відео. CHI 2023. DOI 10.1145/3544548.3581166 .

Наука