У Парижі знайшли галльську стіну, яка може вказати на витоки Лютеції

28 вересня 2026 р. 18:19

28 вересня 2026 р. 18:19

Під лікарнею Hôtel-Dieu на острові Сіте в центрі Парижа археологи виявили велику кам’яно-дерев’яну споруду кінця залізного віку. Міністерство культури Франції вважає, що вона може бути частиною укріплення галльської Лютеції — поселення паризів, від імені яких пізніше походить назва Парижа.

Знахідка має важливе значення для давньої суперечки щодо того, де розташовувався центр Лютеції до римського завоювання. Однак археологи поки що не вважають це питання остаточно вирішеним: призначення споруди, точну хронологію її будівництва та зв’язок слідів пожежі з подіями 52 року до н. е. ще належить підтвердити.

Деталі

Розкопки у двох дворах Hôtel-Dieu розпочалися в лютому 2026 року в рамках реконструкції лікарняного комплексу. Роботи проводять археологічна служба міста Парижа та Національний інститут превентивних археологічних досліджень Франції — Inrap — під науковим контролем регіонального управління у справах культури Іль-де-Франс.

Стіна поєднує камінь і дерево

Влітку археологи розчистили споруду, яка простягається приблизно на 20 метрів . Вона зведена з кам’яних блоків із горизонтальними дерев’яними елементами — прийом, характерний для деяких галльських укріплень кінця залізного віку.

За стіною виявлено штучну платформу з привезеного піску та гравію товщиною майже два метри . Така конструкція підкріплює припущення, що мова може йти не про звичайну міську стіну, а про велику інженерну споруду, пов’язану з укріпленим поселенням.

При цьому призначення стіни ще остаточно не встановлено. Дослідники мають перевірити, чи виконувала вона виключно оборонну функцію, чи слугувала також підпірною конструкцією та як була пов’язана із загальним плануванням ділянки.

Пожежа збігається за часом із кінцем незалежної галльської Лютеції

На каменях і дерев’яних елементах збереглися сліди сильного вогню. Перед стіною виявили залишки згорілої дерев’яної будівлі та обвуглені насіння. Перші радіовуглецеві аналізи дерев’яних матеріалів дали широкий діапазон — приблизно 200–10 років до н. е.

Цей інтервал охоплює 52 рік до н. е., коли римські війська вели кампанію проти галлів. У «Записках про Галльську війну» Юлій Цезар описував Лютецію як поселення на острові Сени та повідомляв про руйнування під час військових дій.

Тому сліди пожежі розглядають як можливий збіг із подіями римського завоювання. Але радіовуглецевий діапазон набагато ширший за один конкретний рік, і самі сліди вогню ще не доводять, що споруда була знищена саме під час битви при Лютеції.

Біля підніжжя стіни археологи також знайшли галльський наконечник спису . Цей предмет підтверджує датування комплексу доримським періодом, але сам по собі не дозволяє визначити призначення всієї споруди.

Головна історична інтрига пов’язана з місцем розташування самої галльської Лютеції. Острів Сіте традиційно вважався її ядром, оскільки саме тут пізніше розвивався римський і середньовічний Париж. Але відсутність переконливих доримських споруд тривалий час залишала місце для альтернативної гіпотези: великий центр паризіїв міг розташовуватися західніше, у районі сучасного Нантера.

Нова стіна — одне з найсерйозніших матеріальних свідчень галльського будівництва безпосередньо на острові Сіте. Регіональне управління культури називає її можливим першим археологічним слідовим зв’язком з оппідумом паризіїв. При цьому подальші розкопки мають уточнити як хронологію, так і характер споруди.

Знахідка розташована приблизно на чотириметровій глибині й погано збереглася після сильного нагрівання та багатовікового перебування в ґрунті. Залишати всю конструкцію на місці не планують. Перед демонтажем її детально зафіксують за допомогою фотограмметрії та 3D-реконструкції. Міністерство культури також повідомляє про плани виготовити зліпок і в подальшому показати реконструйований фрагмент із частиною оригінальних каменів в одному з музеїв Парижа.

Чому це важливо

Якщо подальші дослідження підтвердять, що споруда дійсно була частиною укріплень оппідума парижан, археологи отримають рідкісне пряме свідчення про галльську Лютецію саме на острові Сіте. Досі історична картина значною мірою спиралася на античні письмові джерела та пізніші міські шари.

Це не означає, що знахідка автоматично знімає археологічне значення Нантера. На території сучасного передмістя дійсно відомі великі поселення залізного віку, і питання про структуру розселення парижан складніше, ніж вибір одного-єдиного «правильного» міста. Нова стіна насамперед свідчить про те, що на Сіті існувало масштабне галльське будівництво, яке раніше не вдавалося підтвердити настільки наочно.

Є й важливе методологічне обмеження: поки що йдеться про результати поточної археологічної операції та офіційне повідомлення Міністерства культури, а не про завершену наукову публікацію, що пройшла рецензування. Датування, функція стіни та інтерпретація пожежі можуть уточнюватися в міру подальших аналізів.

Джерело

Міністерство культури Франції: «Découverte archéologique : le rempart de Lutèce Gauloise retrouvé sous l'Hôtel Dieu AP-HP à Paris» , 23 вересня 2026 року.

DRAC Île-de-France: опис розкопок та подальшої програми досліджень .

Phys.org / AFP: Археологічний «прорив» може підтвердити походження Парижа , 24 вересня 2026 року.

Наука