Петрогліф у Судані міг зображати правителя Кушу

30 вересня 2026 р. 18:27

30 вересня 2026 р. 18:27

Археологи дослідили пам’ятки району Місіди в регіоні Махас на півночі Судану і припускають, що великий петрогліф у натуральну величину міг зображати стародавнього кушитського правителя. Автори не встановили ані точної дати створення зображення, ані особи, яку воно зображує: гіпотеза ґрунтується на розташуванні пам’ятки та порівнянні з рідкісними монументальними зображеннями Нубії.

Робота, опублікована в журналі Antiquity , об’єднує дані археологічної розвідки, вивчення наскельного мистецтва, етнографічних спостережень та просторового аналізу. Команда зафіксувала майже 300 археологічних об’єктів і показала, що прикордонний район біля Третього порогу Нілу використовувався в різні епохи, хоча матеріалів кушитського періоду тут порівняно мало.

Деталі

Дослідження проведено в рамках проєкту «Добрий пастир із Місиди», зосередженого навколо об’єкта MAS.021. Це залишки церкви, зведеної у VII столітті навколо значно давнішого петрогліфа. Район розташований у перехідній зоні між північними територіями, які в різні періоди потрапляли під владу Єгипту, та більш південними областями Нубії.

За попередніми результатами розвідки, найпомітніші періоди активності відносяться до мезоліту — приблизно 12 000–8200 років тому, пізньому неоліту та докермському періоду — близько 3000–2500 років до нашої ери, а також до християнського періоду VI–XV століть. Знахідок від класичного Керма до кушитського періоду, тобто приблизно від 1700 року до нашої ери до 350 року нашої ери, значно менше.

Автори зазначають, що відсутність характерної кераміки класичного Керма може пояснюватися складом обстежених об’єктів: матеріали походять переважно з поселень, а не з поховань. Кушитський період, який у статті датується приблизно IX століттям до нашої ери — IV століттям нашої ери, представлений рідкісною керамікою та кам’яними виробами. Найпомітнішою пам’яткою цього часу може бути петрогліф із людською фігурою в натуральну величину.

Раніше зображення відносили або до культури Керма, або, у ширшому сенсі, до кушитського періоду. Для порівняння дослідники наводять наскельне зображення мероїтського царя Шеркарера в Гебель-Кейлі. Цю пам’ятку трактують як свідчення влади Мероїтського царства на південній околиці його території. Схожий контекст дозволяє припустити, що фігура в Місіді теж могла позначати прикордонну зону, однак сам по собі такий паралелізм не доводить ані дату, ані статус зображеної людини.

На гранітному пагорбі збереглися й інші зображення: великі фігури лева, ймовірного носорога та слона, дрібніші малюнки худоби, християнські хрести та кораблі, а також людські фігури невизначеного часу. Таке сусідство свідчить про те, що наскельне мистецтво створювалося тут у різні періоди, а не становило єдиний ансамбль.

У VII столітті навколо старішого петрогліфа збудували церкву. Знайдена кераміка включає посудини, характерні для раннього етапу царства Нобадія, та вироби у стилі майстерень Макурії в Донголі кінця V–VII століть. На думку авторів, вибір місця для церкви вказує на те, що скеля зберігала соціальне або сакральне значення через багато століть після створення зображення.

Чому це важливо

Місіда допомагає простежити, як один і той самий ландшафт набував нових значень протягом тисячоліть. Петрогліф, християнська церква, пізніші місцеві перекази та інші пам’ятки утворюють багатошаровий простір пам’яті в регіоні, де перетиналися північні та південні культурні традиції.

При цьому дослідження не підтверджує, що на скелі дійсно зображено конкретного царя. Прямого датування петрогліфа немає, його точна хронологія не встановлена, а археологічні матеріали кушитського періоду в цьому районі нечисленні. Порівняння із зображенням Шеркарера підтримує інтерпретацію прикордонного знака, але залишається непрямим аргументом. Автори прямо зазначають, що точнішу дату ще належить встановити.

Опублікований текст представляє попередні результати комплексного обстеження, а не завершену хронологію всіх майже 300 об’єктів. Подальше вивчення техніки нанесення малюнка, його розташування щодо інших зображень та археологічних шарів, що піддаються датування, може звузити можливий період створення. Проєкт профінансовано Національним науковим центром Польщі, грант № 2019/35/B/HS3/02440.

Джерело

Перша публікація: Joanna A. Ciesielska, Mariusz Drzewiecki, Karel Christiaan Innemée та співавтори. «Miseeda: between kingdoms, through epochs—reconstructing a history of the Mahas region (Sudan)». Antiquity , First View, 24 вересня 2026 року, с. 1–8. DOI: 10.15184/aqy.2026.10427 . Стаття опублікована за ліцензією CC BY 4.0.

Новинний матеріал: Phys.org .

Наука