Телескоп PRIMA розширить огляд Всесвіту в далекий інфрачервоний діапазон

02 жовтня 2026 р. 19:07

02 жовтня 2026 р. 19:07

NASA обрало місію PRIMA (PRobe far-Infrared Mission for Astrophysics) як перший проєкт у новому класі астрофізичних місій Probe Explorers. Як повідомляє Universe Today , цей телескоп має працювати в далекому інфрачервоному діапазоні й стати ключовою ланкою між теперішніми інфрачервоними й радіоспостереженнями, допомагаючи відтворити історію й еволюцію Всесвіту.

Нова місія створюється в межах програми Explorers — найстарішої безперервної програми NASA, що спеціалізується на астрофізичних і геліофізичних апаратах. Клас Probe Explorers сформували за рекомендаціями десятирічного огляду NASEM 2020 “Pathways to Discovery in Astronomy and Astrophysics for the 2020s” (Astro2020), який окреслив пріоритетні наукові цілі на поточне десятиліття.

Що таке PRIMA і чим вона займатиметься

За проєктом PRIMA — це орбітальна обсерваторія з телескопом діаметром 1,8 метра . Вона проводитиме глибокі, високочутливі огляди неба в діапазоні далекого інфрачервоного випромінювання. Місія покликана продовжити та розширити результати європейської обсерваторії Herschel, яка працювала у 2009–2013 роках, і заповнити прогалину між ближнім і середнім інфрачервоним діапазонами, де спостерігає телескоп Джеймса Вебба (JWST), та радіодіапазоном.

У цьому діапазоні випромінюють холодні газ і пил, приховані зони зореутворення, ранні стадії формування планет і пилові ядра галактик. Саме тому PRIMA повинна допомогти відповісти на низку фундаментальних питань, серед яких:

• як формуються планетні системи за межами Сонячної системи;
• як з часом зростають і еволюціонують галактики та їхні надмасивні чорні діри;
• як протягом космічної історії накопичувалися пил і важкі елементи.

Такі спостереження мають уточнити, як Всесвіт набув сучасного вигляду, зокрема як з раннього розподілу матерії сформувалися галактики, зорі, планети й, зрештою, умови для існування води та життя.

Місія в контексті флоту телескопів NASA

Директор астрофізичного підрозділу NASA Шон Домагал-Голдман (Shawn Domagal-Goldman) вказує, що жодна окрема місія не може розв’язати всі загадки Всесвіту. Однак розширення можливостей флоту телескопів у далеку інфрачервону область завдяки PRIMA зробить огляд космосу значно повнішим. PRIMA повинна доповнити флагманські інструменти — космічні телескопи Вебба та Ненсі Грейс Роман — і зберегти ритм запуску великих місій на кожну половину десятиліття, розпочавши наступне десятиріччя саме з цього апарата.

За словами Ніккі Фокс (Nicky Fox), заступниці керівника Наукового директорату NASA, PRIMA стане “наступним вікном людства в глибини Всесвіту” і дасть змогу простежити приховані процеси формування планет, зір, чорних дір, а також краще зрозуміти, як на Землі з’явилася вода.

Етапи розробки, бюджет і партнери

Обрання PRIMA означає перехід до фази B — розробки попереднього проєкту апарата й подальшого вдосконалення ключових технологій. Після підтверджувального огляду, який оцінить наукові можливості місії, її вартість та готовність, проєкт зможе перейти до фази C. На цьому етапі загальний бюджет місії обмежать сумою 1,2 мільярда доларів (без урахування запуску та супутніх витрат).

За умови успішного проходження всіх етапів розробки, запуск обсерваторії орієнтовно планують на 2033 рік . Управління місією здійснюватиме Лабораторія реактивного руху NASA (JPL) у співпраці з Центром космічних польотів імені Ґоддарда та Центром космічних польотів імені Маршалла.

До PRIMA долучаться й міжнародні партнери. Серед них — Космічне агентство Великої Британії, Французьке національне космічне агентство (CNES), Італійське космічне агентство (ASI), Німецький центр авіації та космонавтики (DLR), Канадське космічне агентство (CSA), Корейський інститут астрономії та космічних наук (KASI), Корейська аерокосмічна адміністрація (KASA) та Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA).

У підсумку PRIMA має стати наступником Herschel у далекому інфрачервоному діапазоні та важливим доповненням до можливостей JWST і майбутніх радіообсерваторій. Якщо всі технічні й фінансові етапи буде успішно подолано, у середині наступного десятиліття астрономи отримають потужний інструмент для дослідження “прихованого” Всесвіту, який випромінює в холодному, невидимому для ока інфрачервоному світлі.

Наука