Червоне м'ясо може підвищувати ризик розвитку діабету: вчені виявили можливу причину

03 жовтня 2026 р. 20:03

03 жовтня 2026 р. 20:03

Вчені виявили у червоному м’ясі молекулу, яка може бути пов’язана з підвищеним ризиком розвитку діабету другого типу. У людей, які споживали найбільше цієї речовини, ризик захворювання виявився на 63% вищим, ніж у тих, хто споживав її найменше, пише EurekAlert.

Йдеться про молекулу Neu5Gc - різновид цукрів, який міститься насамперед у червоному м’ясі. В організмі людини вона не виробляється, тому імунна система сприймає її як чужорідну речовину. Дослідники припускають, що така реакція може підтримувати хронічне запалення, а воно, у свою чергу, здатне впливати на дію інсуліну.

Дослідники проаналізували дані 89 953 дорослих і спостерігали за ними в середньому 7,2 року. За цей час серед учасників було зареєстровано 966 нових випадків діабету другого типу .

Добровольців розділили на п’ять груп залежно від кількості Neu5Gc, що надходила в організм разом із м’ясом. Різниця між групами виявилася помітною. Серед людей із найвищим споживанням Neu5Gc ризик розвитку діабету другого типу був на 63% вищим , ніж серед учасників із найнижчим споживанням. У другій за величиною групі ризик був вищим на 41%.

При цьому, як зазначають експерти, мова не йде про якусь певну «небезпечну дозу» м’яса. У групі з найвищим споживанням чоловіки в середньому з’їдали близько 97 г червоного м’яса на день , жінки - близько 73 г . У групі з найнижчим споживанням показники становили приблизно 5 г у чоловіків і практично 0 г у жінок. Ці цифри описують раціон учасників дослідження, а не встановлюють безпечну чи небезпечну межу.

Neu5Gc особливо багато міститься в яловичині та баранині , також молекула присутня в інших видах червоного м’яса. Після споживання вона може вбудовуватися в тканини людського організму, де імунна система реагує на неї та виробляє антитіла.

Дослідники вважають, що постійна імунна реакція може підтримувати хронічне запалення . Таке запалення потенційно здатне погіршувати чутливість тканин до інсуліну та впливати на клітини підшлункової залози, які відповідають за його вироблення.

Надмірна вага пояснювала лише частину виявленого зв’язку. За розрахунками авторів, на неї припадало близько 13% зв’язку між Neu5Gc у м’ясі та ризиком діабету , тоді як решта може бути пов’язана з іншими механізмами, зокрема запальними процесами.

Дослідники окремо перевірили Neu5Gc, що надходить із молочними продуктами. Зв’язку між його споживанням із молочних продуктів і ризиком діабету виявити не вдалося. Це може означати, що значення має не лише сама молекула, а й її джерело або інші компоненти м’ясного раціону.

Однак вчені поки що не пропонують вважати Neu5Gc доведеною причиною діабету.

Це спостережне дослідження, представлене на науковому конгресі, а не остаточне клінічне випробування. Тому воно показує статистичний зв’язок між високим споживанням Neu5Gc із м’яса та ризиком діабету, але не доводить, що саме ця молекула викликає захворювання. Більше того, після додаткового врахування загальної кількості червоного м’яса зв’язок ослаб і перестав бути статистично значущим, хоча загальна тенденція результату збереглася, - зазначили автори дослідження.

Автори вважають, що необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, чи дійсно Neu5Gc відіграє самостійну роль у розвитку діабету другого типу та які саме механізми можуть бути задіяні.

Наука