Мозок мавп не полегшав з віком, на відміну від людського

07 жовтня 2026 р. 16:59

07 жовтня 2026 р. 16:59


Зменшення маси мозку в старшому віці, яке спостерігають у людей, виявилося нехарактерним для людиноподібних мавп, попри те, що у них також описана втрата зв’язків між нервовими клітинами, стоншення кори мозку та накопичення у ньому шкідливих білків. Дослідники припускають, що нейродегенерація у людей пов’язана з більшою тривалістю життя, через що мікроскопічні зміни зрештою стають помітними, схильністю до судинних хвороб та порушень обміну речовин, а також з розширенням певних ділянок кори у процесі еволюції. Статтю опублікували у Proceedings of the National Academy of Sciences .

Старий шимпанзе. Rennett Stowe / Wikimedia Commons, CC BY 2.0

Як досліджували зміни маси мозку у приматів?

З віком мозок людей змінюється навіть за відсутності деменції: зменшується об'єм сірої та білої речовини мозку, окремих ділянок кори й підкіркових структур, а на мікроскопічному рівні знижується складність мережі відростків нервових клітин та щільність контактів між ними. Загалом, за період від 19 до 86 років маса мозку людей зменшується в середньому на 11 відсотків. Однак було незрозуміло, чи є така втрата мозкової тканини звичайним процесом старіння приматів, чи це наслідок особливої вразливості людського мозку.

Горила Коло із зоопарку Колумбуса прожила 60 років (1956-2017) і на момент смерті була найстаршою відомою горилою у світі. Becker1999 / Wikimedia Commons

Горила Коло із зоопарку Колумбуса прожила 60 років (1956-2017) і на момент смерті була найстаршою відомою горилою у світі. Becker1999 / Wikimedia Commons

Щоб це з'ясувати, науковці спробували відшукати закономірності у залежності маси мозку від віку для понад 600 людиноподібних мавп: шимпанзе, горил, орангутанів та бонобо. Однак ані аналіз з урахуванням статі, ані використання нелінійних моделей, ані перерахунок маси мозку відносно розмірів тіла не вказали на послідовне зниження маси мозку приматів з віком. Такі закономірності не спостерігалися навіть у мавп, які, імовірно, мали накопичення патологічних білків, які у людей пов'язані з нейродегенерацією. Водночас, вчені порівнювали різних тварин різного віку, а не відстежували зміни мозку одних і тих самих особин протягом життя. Тому не можна виключати, що тварини із швидшим старінням мозку просто рідше доживали до старшого віку. Однак навряд чи це повністю пояснює відмінність від результатів досліджень за участі людей.

Що впливає на процеси нейродегенерації

🐭 У мишей нейродегенерація виявилася зумовленою не лише накопиченням шкідливих білків, а і діяльністю імунних клітин в мозку.

💊 Менопавзальну гормональну терапію естрогеном пов’язали з меншою кількістю ознак хвороби Альцгеймера.

🗣️ Володіння двома або більше мовами пов’язали зі сповільненим старінням мозку.

📺 Перегляд телевізора протягом більш як п’яти годин на день пов’язали з підвищеним ризиком появи деменції, хвороби Паркінсона та інсульту.

🚬 У людей, які пристрастилися до куріння, у підлітковому віці виявився меншим об'єм сірої речовини у мозку, ніж у людей без цієї шкідливої звички.

🍷 Навіть помірне випивання пов'язали з погіршенням здоров'я мозку.

Поділитися із друзями!

Мозок мавп не полегшав з віком, на відміну від людського

Джерело: nauka.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua