У давнього ссавця виявили третє покоління зубів: 6 фактів

10 жовтня 2026 р. 18:17

10 жовтня 2026 р. 18:17

Стародавній ссавець, що жив близько 120 млн років тому, міг вирощувати додаткові ряди зубів у кількох ділянках щелепи. Такий висновок зроблено в дослідженні, опублікованому в Nature Communications , після вивчення майже повного скелета тварини з Китаю. У більшості сучасних ссавців молочні зуби замінюються постійними лише один раз.

Новий вид назвали Dongoconodon platycauda. Окрім зубів, вчені дослідили будову його вуха, кінцівок та хвоста. Шість особливостей знахідки свідчать про те, що еволюція ранніх ссавців була складнішою, ніж зазвичай вважається.

Деталі

1. Скам’янілість належить до епохи динозаврів

Dongoconodon platycauda жив у ранньому крейдяному періоді, близько 120 млн років тому. Скелет виявили у 2016 році в відкладах формації Цзюфотан (Jiufotang), поблизу міста Лін'юань у китайській провінції Ляонін. Науковий опис опубліковано у вересні 2026 року.

Автори віднесли тварину до евтриконодонтів — вимерлої групи ранніх ссавців. За оцінками дослідників, воно важило 115–190 грамів, тобто приблизно як невелика водяна полівка. Збереглися череп, нижні щелепи, хребет, частини кінцівок і хвіст. Завдяки цьому вдалося розглянути одразу кілька важливих особливостей організму.

2. Деякі зуби могли змінюватися більше ніж один раз

Сучасні ссавці зазвичай мають два покоління зубів: молочні та постійні. У Dongoconodon на окремих ділянках автори виявили ознаки більшої кількості поколінь. Така багаторазова заміна називається поліфіодонтією.

Ця особливість стосувалася різних типів зубів: різців, іклів, передкореневих зубів та зубів, схожих на корінні. Але не можна робити висновок, що абсолютно всі зуби у Dongoconodon виростали тричі або могли оновлюватися протягом усього життя. Дослідники описали ознаки послідовної зміни в конкретних місцях щелепи, помітні в одного викопного екземпляра.

3. Третє покоління допомогла виявити томографія

Щоб дослідити внутрішню будову викопної щелепи, вчені застосували комп’ютерну томографію. Знімки дозволили розрізнити положення сформованих зубів і зачатків наступного покоління, які неможливо повноцінно розглянути під час звичайного зовнішнього огляду.

Раніше вчені вже обговорювали ознаки незвичайної зміни деяких зубів у спорідненого Gobiconodon borissiaki. Відмінність нової знахідки полягає в тому, що кілька поколінь передбачаються одразу в різних категоріях зубів у майже повного скелета. Це розширює відоме різноманіття способів росту зубів у ранніх ссавців, але не доводить, що така система була поширена повсюдно.

4. Нижня щелепа зберігала давній зв’язок із середнім вухом

У сучасних ссавців слухові кісточки знаходяться в середньому вусі й відокремлені від нижньої щелепи. У процесі еволюції ці структури поступово розійшлися, і викопні форми дають змогу відтворити проміжні етапи.

У Dongoconodon зберігся окостенілий хрящ Меккеля, який лише злегка стикався з нижньою щелепою. Автори інтерпретують це як свідчення того, що зв’язок хряща з щелепою ослаб раніше, ніж він відокремився від слухових кісточок. Знахідка допомагає уточнити послідовність змін, але не робить Dongoconodon прямим предком сучасних тварин.

5. Лапи були схожі на плавальні кінцівки качкодзьоба

Кисті та стопи Dongoconodon відрізнялися шириною та пропорціями кісток. Дослідники порівняли їх із кінцівками сучасних ссавців і виявили схожість із качкодзьобом. Вони припускають, що між пальцями могли бути плавальні перетинки, які не збереглися у вигляді м’яких тканин.

Висновок про напівводний спосіб життя ґрунтується не лише на зовнішній схожості. Автори порівняли пропорції кінцівок із даними про 124 сучасні види та використали статистичну класифікацію. Модель віднесла Dongoconodon до напівводних тварин, хоча це залишається анатомічною реконструкцією, а не безпосереднім спостереженням за його поведінкою.

6. Хвіст, ймовірно, допомагав змінювати напрямок у воді

Частина хвостових хребців Dongoconodon була сплощеною зверху вниз. Дослідники порівнюють таку форму з особливостями хвоста нутрії, яка використовує його для керування та стабілізації під час плавання.

Згідно із запропонованою реконструкцією, потужні передні лапи могли забезпечувати основний рух у воді, а подовжений хвіст — допомагати повертати. Однак точна форма хвоста та плавальних перетинок невідома: викопний скелет зберіг насамперед кісткові ознаки, а не всю м’яку анатомію.

Чому це важливо

Зміна зубів і відокремлення слухових кісточок від щелепи довго розглядалися як найважливіші ознаки еволюції ссавців. Dongoconodon показує, що ці особливості могли змінюватися незалежно. У однієї тварини поєднувалися додаткові покоління зубів, своєрідна будова середнього вуха та спеціалізація до життя у воді.

Автори припускають, що повторна поява зміни зубів могла бути пов’язана з хижим способом харчування та пристосуванням до певної екологічної ніші. Однак причина поки що не доведена: робота ґрунтується на одному майже повному скелеті, а послідовність прорізування зубів у більшості вимерлих ссавців невідома. Нові знахідки, особливо особин різного віку, допоможуть перевірити цю гіпотезу.

Джерело

Шундон Бі, Юкун Ши, Чжію Лі, Сулман Дж. Рахмат, Цзюнью Ван та Джон Р. Вібл. A polyphyodont, semiaquatic eutriconodontan mammal from the Early Cretaceous of China . Nature Communications, том 17, стаття 10032, 28 вересня 2026 року. DOI: 10.1038/s41467-026-77339-w. Дослідження пройшло рецензування; автори заявили про відсутність конфлікту інтересів.

Огляд дослідження на Phys.org , 8 жовтня 2026 року. Перевірено 9 жовтня 2026 року.

Наука