Зуби середньовічних британців вказали на виробництво свинцю після розпаду Римської імперії

13 жовтня 2026 р. 13:14

13 жовтня 2026 р. 13:14

Зубна емаль середньовічних британців вказала на те, коли в Англії відновилося виробництво свинцю, яке припинилося з розпадом Римської імперії. Сліди цього металу знайшли в рештках людей, похованих ще в середині сьомого століття, а масштабне виробництво та пов’язане з ним забруднення почалися вже в середині восьмого. Пізніше цей регіон став одним із найбільших центрів виробництва свинцю в середньовічній Європі — це підтвердив рекордно високий рівень свинцю у рештках XII — початку XIII століття. Дослідження опублікували в журналі Antiquity .

Поховання у двох цвинтарях у Каслтоні, рештки з яких аналізували в цьому дослідженні. C. Merrony & A. Darlington

Чим дослідників зацікавив видобуток свинцю в Британії?

Масштабний видобуток свинцю та пов’язане з ним забруднення розпочалися ще в Стародавньому Римі та, як відомо, під час захоплення Британії римлянами в регіоні також почали видобувати цей метал. Центром видобутку свинцю став Пік-Дистрикт у центральній Англії, але наступні після розпаду Римської імперії достовірні згадки такого видобутку датують правлінням Едуарда Сповідника, тобто 1042-1066 роками. Видобуток металу між цими двома періодами вважали епізодичним і таким, який проводили лише для потреб місцевих.

Однак деякі дані вказували на те, що масштабний видобуток металу почався задовго до 1200-х років, коли Пік-Дистрикт став регіоном Західної Європи з найбільшим рівнем видобутку свинцю. Так церковні записи 835 року свідчать, що один із представників місцевої знаті сплачував оренду маєтку свинцем. А в середині VII століття на місцевих кладовищах з’явилися багатші поховання, що могло вказувати на прибутки від видобутку свинцю та його продажу для побудови християнських церков. Оскільки через переплавлення свинцевих артефактів важко точно визначити їхній вік, британські науковці на чолі з фахівцями Ноттінгемського університету взялися досліджувати рештки людей, які безпосередньо жили в той період.

Карта частини центральної Англії, де знаходиться Пік-Дистрикт (обведений пунктиром). У дослідженні використали поховання з Каслтона, Елдон-Гоул і Віґбер-Лоу. A. Bloxam & C.P. Loveluck

Як зуби розповіли про середньовічну металургію Англії?

Науковці проаналізували вміст свинцю в емалі тогочасних британців, адже вона формується в дитинстві й може відображати те, наскільки сильним було забруднення металом у той період. До аналізу потрапили рештки з трьох цвинтарів у регіоні: кладовища у Віґбер-Лоу, датовані VII століттям, і двох цвинтарів у Каслтоні, датованих VII-XI та XII-XV століттями. Їх порівнювали з рештками з Елдон-Гоул, датованими 400 роком до нашої ери — 43 роком нашої ери, тобто часом до масштабного видобутку свинцю.

Як з’ясувалося, рівень свинцю був неоднаковим навіть у похованих приблизно в один час людей. Ті британці, яких поховали у багатше оздоблених могилах, мали менше слідів свинцю в зубах, тоді як бідніші — більше. Це може свідчити про те, що бідніші прошарки населення брали безпосередню участь у видобутку свинцю, а їхні діти більше контактували з забрудненими повітрям і водою, тоді як багатші — керували видобутком або отримували більше переваг від нього. Аналіз ізотопів у рештках також вказав на те, що більшість людей, що контактували зі свинцем, виросли у цій місцевості. Тобто знання для видобутку металу передавалися з покоління в покоління, а сама промисловість не покладалася на працівників з-поза меж регіону.

Заможні поховання з Віґбер-Лоу: поховання чоловіка з мечем (a, b) й артефакти з поховання жінки (c, d). Collis, 1983 / University of Sheffield; Sheffield Museums Trust

Дослідники простежили також нерівність у впливі свинцю на здоров’я. Двоє жінок із поховань у Віґбер-Лоу мали значно вищий рівень свинцю в емалі, ніж чоловіки з цієї місцевості, і померли в молодому віці — від 17 до 25 років. Їх також поховали поруч із дво- та п’ятирічною дитиною, імовірно, їхньою. Оскільки вагітність може спричиняти вихід свинцю з кісток назад у кровотік, якщо жінки дійсно більше контактували зі свинцем у дитячому віці, то в дорослому вони переживали би більше негативних наслідків такого контакту. Це і могло стати причиною їхньої ранньої смерті, порівняно з чоловіками, які в цій вибірці доживали до середнього чи старшого віку. Ще одна жінка з пізньосередньовічного поховання у Каслтоні померла у 18-21 рік: вона мала високі рівні свинцю в емалі, хоча й нижчі, ніж у місцевих чоловіків.

Як середньовічний видобуток свинцю впливав на людей?

На ранніх етапах відновлення видобутку свинцю, тобто в середині сьомого століття, контакт зі свинцем в дитинстві коливався від низького до дуже високого в тих людей, що безпосередньо брали участь у видобутку. Але вже у 750-850 роках у Каслтоні, який був центром видобутку чи плавлення свинцевої руди, забруднення довкілля сягнуло такого рівня, що всі люди контактували зі свинцем у віці від чотирьох до 12 років, коли й формується зубна емаль. Свого піка це забруднення сягнуло наприкінці XII — початку XIII століття, що підтвердили й зразки з боліт у Швеції та льодовиків в Альпах з рекордно високим вмістом металу.

Хоча неможливо точно сказати, який вплив свинець мав на здоров’я тогочасних британців, відомо, що немає безпечної дози цього металу, особливо при контакті в дитячому віці. Тож принаймні деякі ранні смерті в регіоні можуть бути наслідком видобутку свинцю в Пік-Дистрикті, причому його вплив залежав від доходу та статі місцевих. І ці результати допоможуть науковцям досліджувати й інші поселення, де в минулому активно добували цей та інші важкі метали.

Що знають про вплив свинцю на здоров’я

✈️ У крові дітей, що живуть біля малих аеропортів, знайшли вищий рівень свинцю. А такий рівень пов’язали з більшою схильністю до злочинів у дорослому віці.

🧠 Видобуток свинцю давніми римлянами був настільки масштабним, що спричинене ним забруднення могло знизити їхній інтелект.

💀 Але сучасні люди виявилися більш стійкими до впливу свинцю, ніж їхні давні предки, хоча всі вони контактували з металом у довкіллі.

Наука