Собаки пов’язують «бу́ба» із круглим, а «кі́кі» з колючим образом

15 жовтня 2026 р. 00:31

15 жовтня 2026 р. 00:31

Новий експеримент свідчить, що собаки можуть ділити з людьми дивну мовно-зорову асоціацію: слово «кі́кі» здається гострим, а «бу́ба» — округлим. Про це повідомляє видання ScienceAlert з посиланням на дослідження в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.

Класичний психологічний тест «бу́ба/кі́кі» придумали ще в 1920-х роках. Людям показують дві абстрактні фігури — гладку округлу та гострокутну — і просять вирішити, яка з них називається «Bouba», а яка — «Kiki». У різних мовах і алфавітах більшість людей узгоджено вважає, що «Kiki» відповідає колючій фігурі, а «Bouba» — м’якій та круглій. Це вказує на можливу універсальну відповідність між звуками й візуальними образами.

Як перевіряли собак

Поведінковий біолог Елеонора Біффі (Eleonora Biffi) з Університету Парми в Італії разом із колегами вирішила перевірити, чи реагують на такі поєднання звуку й форми також собаки. Для цього вони залучили 70 свійських собак і провели два майже однакових експерименти.

У першому досліді брали участь 51 собака та їхні власники. Кожну пару заводили в кімнату, де ліворуч і праворуч були розміщені екрани зі вбудованими динаміками. Після того як собака оглянула приміщення та заспокоїлася, власник сідав із нею обличчям до центру установки.

Протягом приблизно 15 хвилин на екранах по черзі з’являлися округла й гостра фігури, які мінялися місцями між лівим і правим боком. З динаміків звучали записи людини, що промовляє вигадані слова «Bouba» або «Kiki». Різні поєднання фігур та звуків безперервно змінювали одне одного.

Поведінку собак фіксували на камеру GoPro. Потім відео обробили за допомогою системи штучного інтелекту, яка відстежувала напрямок голови тварини як наближення до того, куди вона дивиться. Це дозволило виявити статистично значущі патерни, що виходять за межі випадкових поглядів.

Другий дослід був побудований так само, але вже з 19 іншими собаками. Єдина відмінність — власникам надівали навушники з гучною рок-музикою, щоб вони не чули слів «Bouba» і «Kiki». Так дослідники намагалися виключити можливий вплив підсвідомих підказок з боку людини.

Що саме побачили дослідники

Загалом команда Біффі виявила, що собаки достовірно частіше дивилися на округлу фігуру, коли звучало слово «Bouba», і звертали увагу на гостру фігуру, коли чули «Kiki» . Тобто їхні погляди не були випадковими, а узгоджувалися зі звуковими підказками.

Водночас між двома серіями дослідів виникла помітна різниця. У першому експерименті собаки загалом мали невеликий перекіс на користь гострих, «колючих» фігур, незалежно від того, яке слово звучало. Коли ж під час другої серії власники слухали музику в навушниках, цей загальний потяг до гострих форм зник.

Одна з початкових гіпотез полягала в тому, що собаки можуть орієнтуватися на мимовільні сигнали людей — позу, погляди, напруження тіла. Проте автори зазначають, що самі люди в аналогічних тестах зазвичай віддають перевагу радше округлим, ніж гострим формам. Тож нав’язати собакам інтерес саме до «колючих» фігур власникам було б непросто.

На думку дослідників, можливо, тут відіграє роль власна візуальна «норма» собак. У вовків і стародавніх типів собак морда та силует мають більше кутових, «колючих» рис, тоді як обличчя людських немовлят асоціюється з м’якими, округлими формами. Це могло сформувати інший базовий нахил у сприйнятті форм у собак порівняно з людьми.

Що це означає та які обмеження

Автори підкреслюють, що для остаточних висновків ще бракує даних. Потрібні додаткові експерименти, перш ніж можна буде впевнено стверджувати, що собаки систематично пов’язують звук «бу́ба» з круглим, а «кі́кі» — із загостреним контуром.

Все ж отримані результати відкривають цікаву перспективу: подібні досліди можуть допомогти краще зрозуміти, чому саме собаки так ефективно вловлюють людські мовні сигнали й чутливі до нашої комунікації. Це також стосується ширшого питання про те, як у процесі одомашнення вони стали нашими настільки близькими компаньйонами.

Більше про візуальну частину експерименту можна побачити у відео за участі дослідників, доступному на платформі YouTube.

Наука