Медитація може розкрити таємницю Всесвіту? Фізики запропонували несподівану теорію

15 жовтня 2026 р. 22:21

15 жовтня 2026 р. 22:21

Закрити очі, зосередитися на диханні — і розгадати будову Всесвіту? Звучить як реклама дуже дорогого ретриту. Але за незвичайним питанням стоїть справжня наукова стаття в журналі Entropy . Її автори запропонували математичну модель, яка може допомогти порівняти організацію свідомості з деякими ідеями про фізику космічного вакууму.

Спойлер: вчені не знайшли «код Всесвіту» у голові людини, що медитує . Вони висунули гіпотезу й описали, як її можна перевірити. Між математичною подібністю та доведеною спільною природою мозку й космосу поки що існує величезна відстань.

Деталі

Як мозок опинився поруч із надпровідником

Думки стрибають, спогади втручаються, увага то зосереджується, то розсіюється. При цьому мозок примудряється об’єднувати звуки, зорові образи та відчуття в один безперервний суб’єктивний досвід. Як саме досягається така узгодженість — одне з питань науки про свідомість.

Автори роботи — Ахмед Фараг Алі, Надер Інан, Рубен Лаукконен і Павло Міхінко — пропонують розглядати мозкову активність через аналогію з двокомпонентною моделлю надпровідника . У звичайній фізиці надпровідність означає особливий колективний стан речовини, за якого електричний струм може текти без опору.

У запропонованій моделі одна умовна складова активності мозку відповідає за процеси, які витрачають і розсіюють енергію, інша — за узгоджену роботу, що дозволяє утримувати єдиний досвід. Автори припускають, що в деяких станах медитації співвідношення цих процесів може змінюватися.

Це не означає, що мозок визнано надпровідником . Дослідники запозичують фізичний принцип для побудови моделі; надпровідність мозкової тканини та відповідний механізм свідомості поки що не встановлені. Окремі незвичайні сигнали, описані одним із співавторів у попередніх роботах, потребують незалежної перевірки.

Що таке SU(3): пароль із космосу чи просто математика?

Назва SU(3) звучить як модель робота-пилососа, але йдеться про групу математичних симетрій — певні перетворення, під час яких зберігаються важливі співвідношення між елементами системи. Ця математика давно використовується у фізиці елементарних частинок, наприклад, при описі сильної взаємодії.

У новій статті дослідники пропонують шукати подібну алгебраїчну структуру в динаміці мозку. У SU(3) є вісім базових напрямків перетворень — математичних «генераторів». У запропонованій інтерпретації два з них належать до змін, що зберігають баланс, а шість — до переходів між станами.

Потім автори проводять паралель із раніше запропонованою ними ж гіпотетичною моделлю космічного вакууму , де певна структура SU(3) має зберігатися після переходу між станами. Так виникає смілива ідея: можливо, мозок і вакуум можна описати за допомогою споріднених математичних закономірностей.

Але спільний математичний інструмент — це ще не доказ спільного фізичного механізму. Лінійкою можна виміряти і стіл, і телескоп; від цього стіл не стає обсерваторією.

Чому для перевірки знадобилися люди, що медитують

У деяких дослідженнях досвідчених практиків описано стани глибокої зосередженості, коли звичайні думки та відчуття слабшають, а також епізоди, які після виходу з них люди описують як тимчасове припинення досвіду. Автори нової роботи вважають такі переходи цікавою можливістю перевірити, що саме змінюється в мозковій координації.

Вони пропонують аналізувати записи ЕЕГ (електричної активності мозку) та МЕГ (магнітних полів, що виникають під час роботи мозку). З часових рядів сигналів можна реконструювати траєкторії станів і перевірити, чи підпорядковуються закономірності їхніх переходів алгебраїчним співвідношенням, очікуваним від SU(3).

Для серйозної перевірки знадобиться порівняти таку модель з альтернативними описами мозкової активності та окремо виміряти енергетичні процеси. Інакше красиву математичну картину легко сприйняти за виявлену закономірність там, де її немає.

Що насправді виміряли?

У цій публікації не проводили новий експеримент із людьми, які медитують. Це теоретична робота: її внесок — побудова моделі та опис математичних ознак, що підлягають перевірці. Нова вибірка учасників, експериментальні показники ефективності медитації або зафіксована «симетрія Всесвіту» у мозку тут не представлені.

Чому це важливо

Якщо підхід виявиться корисним, він дозволить досліджувати дуже складну тему — переходи між різними станами свідомості — за допомогою кількісних вимірювань і моделей, які можна спростувати. У цьому полягає реальна наукова цінність пропозиції.

Але поки що йдеться про припущення, а не про відкриття . Жодного підтвердження того, що свідомість влаштована як космічний вакуум, що медитація відкриває доступ до фундаментальних таємниць Всесвіту або що в мозку діє той самий фізичний механізм, немає. Схожі рівняння здатні описувати абсолютно різні системи.

Замість обіцянки «помедитуйте п’ять хвилин і пізнайте Всесвіт» вчені пропонують набагато прозаїчніший — і корисніший для науки — наступний крок: зібрати якісні записи роботи мозку, перевірити конкретні прогнози та подивитися, чи витримає гіпотеза порівняння з іншими поясненнями.

Джерело

Оригінальна публікація: Ahmed Farag Ali, Nader Inan, Ruben Laukkonen, Pavlo Mikheenko. A Coherence–Dissipation Framework for Brain Dynamics and Consciousness . Entropy, 2026, 28(10), стаття 1074, опублікована 30 вересня 2026 року. DOI: 10.3390/e28101074. Тип роботи: теоретична модель, без нової експериментальної вибірки.

Пояснення авторів: «Чи може медитація виявити симетрію SU(3), спільну для спостерігача та Всесвіту?» , Phys.org / Science X Dialog, 14 жовтня 2026 року. Це авторська інтерпретація гіпотези, а не незалежне експериментальне підтвердження.

Наука