Біля берегів Мозамбіку описали торф’яні рифи без живих коралів

20 жовтня 2026 р. 22:12

20 жовтня 2026 р. 22:12

Біля узбережжя Мозамбіку стародавні торф’яні відкладення стали середовищем існування риб і безхребетних, хоча живих коралів на цих ділянках немає. Дослідники описали такі «торф’яні рифи» в районі архіпелагу Базаруто. Робота опублікована в Scientific Reports 12 жовтня 2026 року.

За різноманітністю дрібних риб досліджені ділянки можна порівняти з сусіднім кораловим рифом. Однак склад донних угруповань помітно відрізняється, тому йдеться про особливе середовище існування.

Деталі

Торф утворився із залишків прибережної рослинності — лісів і боліт. Підняття рівня моря затопило ці території, а хвилі згодом змили пісок, що їх покривав. Оголені щільні шари надали морським організмам поверхню для прикріплення та укриття.

Радіовуглецеве датування показало, що торф є різновіковим: в анотації роботи вказано діапазон приблизно від 300 до 5000 років. Хімічні дані підтверджують переважно наземне рослинне походження матеріалу.

Польові дослідження проводили у 2023 році. Команда порівняла три торф’яні рифи з одним кораловим: вивчала покриття дна на обстежуваних ділянках, безхребетних, дрібних риб і великих морських тварин на маршрутах спостережень.

На окремих торф’яних рифах зареєстрували від 26 до 36 видів дрібних риб. На торфі росли водорості та морські трави, а нерівності поверхні давали укриття молоді риб та безхребетним. При цьому автори виявили суттєві відмінності між типами рифів, особливо в донних угрупованнях.

У повідомленні дослідницького центру BCSS провідний автор Маріо Лебрато (Mario Lebrato) так описує цю зміну:

«Те, що колись було лісовим ґрунтом, тепер стало місцем, де росте молодь риб, що мешкають на рифах».

Торф’яні ділянки є мілководними та зазнають сильних коливань температури, освітленості та впливу хвиль. Шторми та переміщення піску можуть оголювати, засипати та руйнувати їх.

Чому це важливо

Дослідження показує, що враховувати морські середовища існування лише за наявністю коралів недостатньо. Там, де переважає рухомий пісок, щільний торф дає організмам рідкісну стійку основу. Автори пропонують включати такі ділянки до прибережних карт та природоохоронного планування.

Окреме питання — вуглець. У деяких зразках його органічна форма становила до 40 % сухої маси. Але це характеристика зразка, а не оцінка загального запасу рифу і не доказ того, що екосистема зараз поглинає вуглець.

Для такого висновку потрібні вимірювання товщини й щільності торфу, швидкості його руйнування або накопичення, а також потоків парникових газів. Поки що невідомо, яким є сучасний вуглецевий баланс цих ділянок.

Порівняння обмежене трьома торф’яними рифами та одним кораловим в одному регіоні. Воно не доводить, що подібні місця існування можуть замінити коралові рифи або однаково влаштовані на всіх тропічних узбережжях.

Джерело

Mario Lebrato et al. Ancient terrestrial forests reborn as modern marine ecosystems under shifting sea levels . Scientific Reports, 16, 24316, 12 жовтня 2026 року. Відкрита публікація, CC BY 4.0.

Офіційне повідомлення Bazaruto Center for Scientific Studies . Фінансування роботи забезпечила спільна ініціатива BCSS та Kisawa Sanctuary «Resort to Research». Автори заявили про відсутність конфлікту інтересів.

Наука