Відходи фруктів містять у кілька разів більше клітковини за м’якоть

01 листопада 2026 р. 11:39

01 листопада 2026 р. 11:39

Відходи фруктів і овочів, які зазвичай опиняються у смітнику, можуть стати неочікувано цінним ресурсом для здоров’я та довкілля. Нове дослідження King’s College London, на яке посилається видання Interesting Engineering , показало, що шкірки, насіння, стебла та серцевини містять значно більше дієтичної клітковини, ніж їстівна м’якоть.

Автори роботи вважають, що часткове використання цих зазвичай відкинутих частин рослин у повсякденних стравах може допомогти підвищити споживання клітковини та одночасно скоротити обсяги харчових відходів.

Що саме дослідили вчені

Команда King’s College London проаналізувала 12 найпоширеніших фруктів і овочів, серед яких ананас, кавун, гарбуз баттернат, броколі та солодкий перець. Окремо вимірювали вміст клітковини у м’якоті та в частинах, які зазвичай викидають: шкірках, шкірці, насінні, стеблах і серцевинах.

Результат дослідники описали як «вражаючий»: відходи виявилися багатшими на клітковину, ніж основна їстівна частина продукту. За масою ці відходи становили від 25% до 48% загальної ваги плоду чи овоча, тобто значна частина потенційно корисної клітковини просто не використовується.

На тлі цього контраст особливо помітний у Великій Британії: лише близько 4% дорослих досягають рекомендованих 30 г клітковини на день, споживаючи в середньому лише 16,4 г. Водночас у країні щороку викидають приблизно 10 мільйонів тонн їжі, з яких 36% припадає на свіжі фрукти та овочі.

Де клітковини найбільше

Найбільш насиченими клітковиною виявилися шкірка та серцевина ананаса. Їхній вміст клітковини був на 453,7% вищим , ніж у м’якоті. Щоб отримати стільки ж клітковини лише з м’якоті, довелося б з’їсти приблизно п’ять порцій ананаса.

Шкірка та насіння гарбуза баттернат містили 9,25 г клітковини на 100 г — це майже третина від рекомендованої добової норми у 30 г. Кавунова шкірка (біло-зелена частина під зовнішньою оболонкою) мала 2,10 г клітковини на 100 г , що приблизно відповідає одній скибці цільнозернового хліба.

Такі дані підкріплюють ідею «root-to-tip» харчування — підходу, за якого в їжу по можливості йдуть усі їстівні частини рослини, від кореня до верхівки.

Як це може змінити наш раціон

Дослідники перевіряли, чи може «root-to-tip» підхід реально підвищити споживання клітковини та зменшити харчові відходи. Йдеться не про те, щоб люди їли по 100 г шкірки гарбуза чи насіння як окрему страву, а про інтеграцію цих компонентів у звичні рецепти.

Наприклад, частину шкірки або насіння можна додавати у супи, рагу, запіканки чи смузі, якщо це безпечно та кулінарно прийнятно. За словами дослідників, це спосіб підвищити вміст клітковини «простим і стійким шляхом», без радикальної зміни раціону.

Дієтична клітковина відіграє важливу роль у роботі травної системи та пов’язана зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та деяких видів раку. Тому навіть помірне збільшення її споживання може мати помітний ефект для громадського здоров’я.

Обмеження та потенційні ризики

Вчені наголошують, що їхні результати мають низку обмежень. По-перше, дослідження охопило лише невелику кількість видів фруктів і овочів. По-друге, використовувані методи аналізу та підходи потребують подальшої перевірки.

Окремо дослідники підкреслюють необхідність враховувати можливі ризики від споживання шкірок та інших частин рослин. Серед потенційних загроз вони називають залишки пестицидів, важкі метали та природні токсичні сполуки, які можуть бути небезпечними, якщо їх вживати понад безпечні межі.

Наразі також не доведено, що додавання шкірок, насіння та серцевин до раціону дійсно покращує показники здоров’я. Потрібні подальші дослідження, щоб кількісно оцінити, наскільки «root-to-tip» харчування збільшує споживання клітковини та які має наслідки для організму.

Маленькі кроки для здоров’я та планети

За словами дослідників, запропонований підхід не вимагає кардинальної зміни харчових звичок. Йдеться радше про переосмислення того, що ми вважаємо «відходами», і пошук способів включити частину цих компонентів у вже знайомі страви, не жертвуючи смаком.

Команда King’s College London навіть випробувала спеціальне меню у форматі «root-to-tip», щоб показати, як можна смачно використати те, що зазвичай викидають. Дослідники підкреслюють, що це не про «ідеальну» поведінку, а про поступові зміни, які в сукупності можуть принести користь і здоров’ю людей, і довкіллю.

У відео за посиланням дослідники додатково пояснюють, як харчові відходи можуть стати ресурсом для більш стійкої системи харчування: .

Наука