Розбивали навіть дрібні кістки: що археологи дізналися про давніх мисливців Малаві

02 листопада 2026 р. 23:26

02 листопада 2026 р. 23:26


Стародавні мисливці на півночі Малаві розбивали навіть кістки пальців тварин, щоб дістати трохи жирного кісткового мозку. Вивчивши знахідки зі стоянки Хора-1 (Hora 1), археологи припустили, що її мешканці добували їжу неподалік від укриття та ретельно використовували туші. Ці висновки викладені в дослідженні, опублікованому в Journal of Anthropological Archaeology .

Робота вийшла у 2025 році. В авторському коментарі для The Conversation, опублікованому Phys.org 29 жовтня 2026 року, дослідники розповіли, як залишки їжі допомагають обговорювати відносини між стародавніми групами людей.

Деталі

Серед сотень тисяч кісткових уламків автори змогли ідентифікувати майже 13 000 фрагментів. Шари стоянки біля гранітної гори Хора охоплюють останні 21 000 років людської діяльності.

Більшість кісток належала невеликим тваринам: дрібним антилопам, зайцям, мавпам. Знайдено частини кінцівок, тулубів і голів. За інтерпретацією авторів, здобич часто приносили цілою, що узгоджується з полюванням поблизу стоянки.

Роздробленість кісток і розкриті фаланги вказують на прагнення отримати навіть невеликі порції кісткового мозку. Дослідники пов’язують це з обмеженою доступністю харчової енергії під час заселення в сухий сезон.

В окремій ізотопній роботі 2025 року команда порівняла склад зубної емалі тварин із місцевим розподілом ізотопів стронцію. Аналіз 45 зубів із чотирьох стоянок підтвердив картину полювання в межах десятків кілометрів, без виявлених далеких міграцій здобичі.

Чому це важливо

Автори припускають, що прив’язаність до невеликої території могла поєднуватися з тісними зв’язками всередині групи та більш обмеженими контактами з сусідами. Різний вік впольованих тварин також допускає колективне полювання з пастками або сітками, що вимагало координації. Конкретні знаряддя такого полювання за кістками встановити неможливо.

При цьому дослідники не відзначають свідчень постійних насильницьких зіткнень. У своєму поясненні вони пишуть про можливість мати «„свою“ територію та сильне почуття культурної приналежності до групи без насильства стосовно інших груп».

Розташування культурних кордонів залишається інтерпретацією сукупності археологічних і генетичних даних. Кістки дають змогу відтворити видобуток і обробку тварин, а соціальні відносини доводиться виводити опосередковано.

Джерело

Алекс Бертаччі (Alex Bertacchi), Потіфар Каліба (Potiphar Kaliba), Джессіка К. Томпсон (Jessica C. Thompson). Стратегії полювання на короткі відстані у збирачів пізнього четвертинного періоду в лісах міомбо Малаві . Journal of Anthropological Archaeology, том 77, стаття 101656, березень 2025 року.

Алекс Бертаччі та співавтори. Біогеохімічні свідчення використання ландшафту стародавніми мисливцями-збирачами Малаві . Communications Earth & Environment, том 6, стаття 818, 17 жовтня 2025 року. Джерела матеріалу: анотація першої роботи, повний текст ізотопного дослідження та пояснення авторів на Phys.org .

Польові та лабораторні роботи підтримали Національний науковий фонд США, National Geographic Society, Wenner-Gren Foundation, університети Еморі та Єля та інші фонди. Ці відомості наведені у подяках ізотопного дослідження.

Розбивали навіть дрібні кістки: що археологи дізналися про давніх мисливців Малаві

Джерело: socportal.info (Наука)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua