У кістках динозавра віком 115 мільйонів років вперше знайшли скам’янілу кров

03 листопада 2026 р. 12:12

03 листопада 2026 р. 12:12

У кістках динозавра з Бразилії віком 115 мільйонів років знайшли скам’янілі еритроцити — клітини крові, що переносять кисень. Те, що еліптичні фрагменти скам’янілості є саме еритроцитами, підтвердили за наявністю в них гему B, який є центральною частиною молекули гемоглобіну. Окрім цього, у скам’янілості знайшли сліди амінокислот із білка колагену. Хоча подібні структури знаходили в скам’янілостях динозаврів й інших вимерлих тогочасних тварин і раніше, це перше хімічно підтверджене свідчення того, що скам’янілі структури є саме клітинами крові. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences .

Скам'янілі еритроцити під сканувальним електронним мікроскопом. Червона точка показує, наскільки повернули зразок, перш ніж сфотографувати клітини з іншого ракурсу. Grice et al. / PNAS, 2026

Який динозавр став «донором» скам’янілої крові?

Науковці досліджували скам’янілість аратазавра ( Aratasaurus museunacionali ), що належав до групи тероподів, як і тиранозаври та велоцираптори. Рештки динозавра знайшли ще у 2008 році на північному сході Бразилії, де знаходиться формація Ромуальдо з великим скупченням скам’янілостей раннього крейдового періоду. Скелет динозавра був добре збереженим, хоча йому бракувало кісток щиколотки, і вкритим тим, що пізніше ідентифікували як скам’янілий шар мікробів. Динозавр помер у молодому віці, мав довжину тіла близько трьох метрів і масу приблизно 34 кілограми. У судинних каналах в кістках знайшли сферичні утворення, які за формою та розміром нагадували еритроцити сучасних птахів — найближчих живих родичів цих динозаврів.

Художнє зображення аратазавра, чию скам'янілу кров досліджували науковці. Maurilio Oliveira

Щоб підтвердити, що ці структури є саме еритроцитами, науковці використали поєднання рідинної хроматографії з мас-спектрометрією, яке дозволяє з високою точністю виділяти й аналізувати хімічні сполуки. Так науковці виділили з кісток дві сполуки — гем B і 3,8-діетил гем B, який є продуктом відновлення гему. Другої сполуки було приблизно в 90 разів більше, ніж самого гему, що підтверджує, що вона утворилася під впливом багаторічних геологічних процесів, поки рештки лежали в землі. За будовою гем достовірно відрізнявся від центральної частини молекули хлорофілу, яку виявили в мікробах довкола кісток. Окрім цього, гем і його ключові хімічні елементи, такі як залізо, виявляли частіше саме всередині сферичних утворень, а не в кістці довкола, що свідчить на користь його походження з гемоглобіну в еритроцитах.

Самі еритроцити в аратазавра виявилися більшими, ніж у сучасних птахів і крокодилів. Однак науковці припускають, що перед скам’янінням вони частково пройшли процес лізису, тобто розщеплення клітини, через що здавалися більшими. Якщо ж ця гіпотеза не підтвердиться, відкриття допоможе з’ясувати, чим клітини крові динозаврів відрізнялися від таких у їхніх сучасних родичів. Але вже зараз знахідка є свідченням того, що органічні молекули можуть зберігатися в рештках віком понад сотню мільйонів років, наприклад, через швидке скам’яніння під впливом мінералу гаусманіту, як у цьому випадку.

Які незвичні скам’янілості динозаврів знаходили раніше

🦕 Перша знахідка решток динозавра з Антарктиди пролежала в музеї 40 років, перш ніж її упізнали.

💩 У скам’янілих екскрементах динозавра знайшли найдавніше перо зі сучасною структурою.

🤮 А блювотиння динозавра зберегло скам’янілі рештки з’їдених ним птерозаврів, яких віднесли до нового виду.

Наука