У туристичній печері Іспанії десятиліттями не помічали сотень давніх гравіювань

10 листопада 2026 р. 19:03

10 листопада 2026 р. 19:03

У печері Кова-де-ла-Фонт-Мажор (Cova de la Font Major) у Каталонії археологи описали 280 гравірованих мотивів, зокрема 55 зображень тварин. Протягом десятиліть відвідувачі проходили повз ці лінії, а деякі залишали поверх них сучасні написи. Детальне дослідження знахідки опубліковано в журналі Antiquity 5 листопада 2026 року .

Самі гравюри виявили не в листопаді 2026 року, а 30 жовтня 2019 року. Новий результат полягає в їхньому систематичному описі та порівнянні з іншими пам’ятками палеоліту Піренейського півострова. Вік усіх 280 мотивів не встановлено безпосередньо: частина знаків ще потребує датування.

Деталі

Печера розташована поблизу міста Л’Есплуга-де-Франколі (l'Espluga de Francolí) на північному сході Іспанії. Її відвідували задовго до сучасних розкопок. З 1957 року всередину регулярно заходили спелеологи, туристи та інші відвідувачі, а в 1993 році частину галерей включили до екскурсійного маршруту.

Під час археологічних робіт у жовтні 2019 року дослідник Хосеп Марія Вержес Бош (Josep Maria Vergès Bosch) помітив серед сучасних графіті лінії, схожі на зображення палеолітичної доби. Раніше вважалося, що неоднорідні стіни печери погано підходять для створення таких малюнків. Саме це уявлення, поряд із сучасними написами, могло заважати розпізнати знахідку.

Які зображення виявили

Автори виділили п’ять ділянок із гравюрами та загалом описали 280 графічних мотивів. Серед них — 55 зображень тварин: коней, оленів, диких биків, представників родини козиних та рідкісна для такого мистецтва фігура ведмедя. Ще частина знахідок являє собою паралельні лінії, геометричні знаки та групи петлеподібних штрихів. На одній із ділянок зосереджено 33 зображення тварин.

Більшість малюнків виконано неглибокими надрізами на м’якших прошарках породи між твердими ділянками стіни. За тривимірними моделями дослідники оцінили ширину багатьох борозенок приблизно в 3–7 міліметрів. В окремих фігурах природні тріщини та межі порід могли використовуватися як лінія землі або частина композиції, але це залишається інтерпретацією авторів.

Деякі тварини зображені схематично. За даними дослідження, близько 30% зооморфних фігур не можна впевнено віднести до певного виду, а для ще приблизно 15% можливі кілька варіантів визначення.

Чому датування вимагає обережності

У відкладах внутрішніх галерей є свідчення присутності людей верхнього палеоліту. Частина дат вказує на періоди приблизно від 40,8 до 25,8 тисячі календарних років тому. Однак ці дати стосуються людської діяльності в печері й не означають, що кожна гравюра створена саме тоді .

Для самих малюнків поки що в основному використовують їхні стилістичні особливості та археологічний контекст. Багато фігур дослідники відносять до етапів, що передують мадленській культурі, але не виключають і пізніших робіт. Особливо невизначеним є вік численних петлеподібних ліній: поруч із ними є середньовічні та пізніші сліди відвідувань. У майбутньому автори розраховують застосувати пряме датування щонайменше до одного зображення, перекритого кальцитом.

Чому це важливо

У Каталонії раніше знали лише про поодинокі, ймовірно, палеолітичні зображення на стінах печер. Новий комплекс за кількістю зооморфних фігур посідає третє місце серед відомих ансамблів печерного мистецтва на середземноморському узбережжі Піренейського півострова. Дослідники вважають, що він відображає місцеві художні традиції, які відрізняються від відомих пам’яток франко-кантабрійського регіону.

Ця знахідка також виявляє обмеження колишніх археологічних уявлень: кам’яну поверхню могли вважати непридатною для гравіювання, хоча зображення на ній уже існували. Знахідки дають змогу по-новому оцінити культурне життя північного сходу Піренейського півострова у верхньому палеоліті. Але з самої кількості малюнків неможливо безпосередньо обчислити чисельність стародавнього населення або визначити, для чого люди використовували ці галереї.

Автори відзначають і проблему збереження. Сучасні написи та багаторічні відвідування пошкодили частину поверхонь. Тому вивчений набір із 280 мотивів не обов’язково відображає все мистецтво, яке коли-небудь було в печері. Невизначеність датування окремих знаків поки що не дозволяє вважати всі зображення творами одного періоду.

Джерело

Josep Maria Vergès Bosch, Míriam Salas-Altès. Filling gaps: the Palaeolithic rock art of the Cova de la Font Major on the north-east Iberian Peninsula . Antiquity, опубліковано онлайн 5 листопада 2026 року. DOI: 10.15184/aqy.2026.10447.

Додатково: повідомлення журналу Antiquity та публікація Phys.org від 4 листопада 2026 року .

Наука