Апарат BepiColombo виходить на орбіту Меркурія і вивчатиме його атмосферу

11 листопада 2026 р. 13:14

11 листопада 2026 р. 13:14

Космічний апарат BepiColombo 21 листопада має вийти на орбіту Меркурія, ставши лише другим апаратом в історії, який зможе тривалий час обертатися навколо найближчої до Сонця планети. Це також перша двоапаратна місія біля Меркурія, повідомляє Newswise Science News .

Місія покликана відповісти на низку базових, але досі відкритих питань про одну з найменш досліджених планет Сонячної системи. Серед них: як сформувався Меркурій, з чого складається й як виникла його надзвичайно розріджена атмосфера, чому в такої малої планети є власне магнітне поле, чому її металеве ядро настільки велике та важке, а також чи дійсно на полюсах може бути замерзла вода.

Що досліджуватиме прилад Strofio

Команда Інженерного коледжу Мічиганського університету відіграє ключову роль у місії: вона очолює роботу одного з наукових приладів BepiColombo. Дослідник клімату й космічних наук та інженерії Стефано Ліві (Stefano Livi) є головним дослідником інструмента Strofio, який вперше детально ідентифікуватиме молекули в надтонкій атмосфері Меркурія.

Він пояснює, що газова оболонка навколо Меркурія є дуже розрідженою, тому не може залишатися стабільною як звичайна атмосфера й має постійно «повертатися» назад на поверхню планети. Це означає, що має існувати безперервне джерело, яке поповнює цю газову оболонку.

Водночас цей газ походить безпосередньо з поверхні Меркурія, тож несе в собі «відбиток» її складу та змін. Саме тут ключову роль відіграє Strofio: прилад виявлятиме нейтральні (незаряджені) молекули й хімічні елементи в атмосфері, щоб з’ясувати, як вона поводиться, звідки береться і як це впливає на поверхню планети.

Зв’язок із місією MESSENGER та значення для Землі

Щоденну роботу приладу Strofio координує доцент кафедри клімату й космічних наук та інженерії Джим Рейнс (Jim Raines. Раніше він працював інженером і науковцем у команді інструмента Fast Imaging Plasma Spectrometer на апараті NASA MESSENGER — першому космічному апараті, що вийшов на орбіту Меркурія.

Рейнс наголошує, що BepiColombo «підхопить» багато тем, які залишилися відкритими після MESSENGER. Зокрема, нові дані допоможуть краще зрозуміти магнітне середовище Меркурія й порівняти його з магнітосферою Землі.

Меркурій — єдина інша планета з магнітним оточенням, яке справді нагадує земне, але водночас достатньо відрізняється, щоб «протестувати» сучасні моделі роботи магнітних полів. За словами Рейнса, це важливо й з практичного погляду: людство дедалі більше покладається на технології в космічному просторі, тому критично важливо розуміти, як магнітні поля взаємодіють із сонячним вітром і викидами із Сонця.

Потік плазми від Сонця переносить енергію в навколишній простір планет і з нього, прискорюючи заряджені частинки. Це базовий приклад перетворення енергії в космічному середовищі. Рейнс припускає, що в далекому майбутньому людство, можливо, зможе частково використовувати енергію такого потоку.

Після виходу BepiColombo на орбіту Меркурія очікується розділення двох зондових модулів 10 грудня. Надалі саме їхні інструменти, зокрема Strofio, мають надати найдетальніші на сьогодні дані про атмосферу, поверхню та магнітне поле цієї незвичайної планети.

Наука