Доклінічне ожиріння не перейшло у клінічне у більшості випадків. Але також підвищило ризик смерті

11 листопада 2026 р. 18:08

11 листопада 2026 р. 18:08

Доклінічне ожиріння, за якого надлишок жирової тканини не супроводжується виявленими порушеннями роботи органів, пов'язали з вищим на 19 відсотків ризиком смерті від усіх причин. А клінічне, яке вже супроводжується такими порушеннями, — з вищим на 69 відсотків ризиком порівняно з людьми без ожиріння та порушень роботи органів. Водночас за десять років спостережень у більшості людей із доклінічним ожирінням не відбулося переходу до його клінічної форми. Дослідження опублікували в журналі Nature .

Доклінічне ожиріння не перейшло у клінічне у більшості випадків. Але також підвищило ризик смерті. Andres Ayrton / Pexels

Як досліджували зв'язок ожиріння з ризиком смерті?

У 2025 році міжнародна комісія науковців запропонувала нові критерії діагностики ожиріння, які враховують не лише індекс маси тіла (ІМТ), а й кількість жирової тканини та її вплив на організм. Раніше застосування нових критеріїв до даних понад 300 тисяч американців допомогло виявити більше людей з ожирінням і супутніми порушеннями здоров'я. У новому дослідженні науковці вирішили перевірити, наскільки точно нові критерії дозволяють оцінювати ризик смерті та як часто доклінічне ожиріння переходить у клінічне.

Щоб це з'ясувати, науковці використали дані чотирьох когортних досліджень, що сукупно охопили понад 840 тисяч людей з Китаю, США, Іспанії та Сполученого Королівства. В учасників визначили присутність ожиріння за критеріями ІМТ та підходом, який додатково враховував обхват талії та його співвідношення до зросту. Також вони оцінили наявність порушень роботи органів, виникнення таких порушень упродовж періоду спостереження та ризик смерті учасників.

За новими критеріями та з урахуванням того, що порушення роботи органів можуть бути зумовлені не лише надлишком жирової тканини, лише 22,7–31,3 відсотка людей із підтвердженим вимірами тіла ожирінням потрапили до категорії клінічного ожиріння. Аналіз смертності показав, що доклінічне ожиріння було пов'язане з вищим на 19 відсотків відносним ризиком смерті від усіх причин, тоді як за клінічного ожиріння цей ризик був вищим на 69 відсотків. При цьому саме по собі перевищення порогу ІМТ для ожиріння без урахування додаткових вимірювань не було пов'язане з підвищеним ризиком смерті. Водночас за 10 років спостереження частина учасників перейшла від доклінічної до клінічної форми ожиріння: у китайській вибірці їх виявилося 21,2 відсотка, у британській — 8,7 відсотка, в іспанській — 22,6 відсотка, а в американській вибірці, за якою спостерігали лише 4 роки, цей показник становив 8,5 відсотка.

Що відомо про вплив ожиріння та зайвої ваги

🤰 Надмірну вагу під час вагітності пов’язали з більшим ризиком розвитку діабету вагітних, смертності немовлят, передчасних пологів і народження дитини з великою вагою.

🤯 Також ожиріння у матерів підвищило ризик раптової смерті немовлят.

🍔 Вага батька також впливає на здоров'я дітей — у чоловіків, які споживали багато жирної їжі, діти народжувалися із метаболічними порушеннями, що можуть призвести до ожиріння та діабету.

🥑 Навіть після переходу на дієту імунні клітини з жирової тканини людей, що мали ожиріння, зберегли прозапальний стан.

🤔 Водночас британські дієтологи визнали прийнятною надмірну вагу в людей після 65 років, а в іншому дослідженні зайву вагу у віці після 80 років навіть назвали одним із чинників зниження смертності.

Наука