Нейробіологи створили атлас 25 мільйонів клітин залученої у хворобі Паркінсона ділянки мозку

13 листопада 2026 р. 12:44

13 листопада 2026 р. 12:44

Нейробіологи створили атлас BICAN з понад 25,4 мільйона клітин базальних гангліїв — ділянки мозку, залученої в руху, навчанні та пристосуванні до нових умов. Для цього дослідили мозок людей і нелюдиноподібних приматів — макак і мавп ігрунок. Науковці сподіваються, що для досліджень у нейробіології цей атлас стане такою ж основою, як Проєкт геному людини для генетики. А такі дослідження допоможуть у боротьбі з хворобами Паркінсона й Альцгеймера й іншими нейрологічними та психічними розладами, які супроводжуються порушенням роботи базальних гангліїв. Про створення атласу розповіли у двох статтях журналу Cell ( 1 , 2 ), а повну збірку статей опублікували на сайті Cell Press .

Художнє зображення розташування базальних гангліїв у мозку людини. Amy Cao / Salk Institute

Що зібрали в атласі клітин мозку?

Робота над проєктом BICAN тривала 12 років. За цей час нейробіологи дослідили 21 мільйон клітин мозку людей, майже три мільйони клітин макак і понад півтора мільйона клітин мавп ігрунок. Для порівняння — у базальних гангліях людини загалом близько 200 мільйонів нейронів, тобто навіть такий атлас лише частково описує будову й роботу цієї ділянки мозку. Кожну клітину класифікували за її транскриптомом, тобто тим, які гени в ній активні та які РНК вона синтезує. Ці дані поєднували з епігенетичними, тобто інформацією про те, що впливає на активність окремих генів. Завдяки тому що донорами були 178 людей різного віку, науковцям вдалося відстежити зміни в мозку на різних стадіях розвитку. Додатково дослідники зіставили клітини мозку різних видів за тим, що вони мали однакові чи максимально подібні активні гени, тож, імовірно, виконують подібну функцію.

Спільні нейрони базальних гангліїв у людини, двох видів макак і мавп ігрунок, або мармозеток. Garcia et al. / Cell, 2026

У процесі створення атласу нейробіологи з’ясували, що прилегле ядро , яке обробляє емоційні сигнали й інформацію від органів чуття та залучене в мотивації до дій, має складнішу організацію, ніж вважали досі. У ньому виявили шість відмінних між собою шарів клітин, а не два — ядро й оболонку. У смугастому тілі, до якого входить прилегле ядро, знайшли невідому досі популяцію голчастих нейронів, пов’язаних із генетичною схильністю до шизофренії та біполярного розладу. Окрім відкриття нових нейронів, науковці також з’ясували, що допоміжні клітини мозку астроцити відрізняються між собою залежно від того, у межах якого сигнального шляху розташовані нейрони, чию роботу вони підтримують.

Науковці опублікували у відкритому доступі архіви зібраних ними даних про мозок людини й інших приматів, а також інструменти для мапування окремих клітин мозку. Окрім цього, вони створили каталог із понад 400 послідовностей ДНК, які можна використовувати для того, щоб націлювати аденоасоційовані віруси на конкретний тип клітин базальних гангліїв і таким чином доставляти в нього потрібні гени.

Як науковці картують мозок

🧠 Раніше нейробіологи після аналізу тканин від трьох померлих донорів створили найдетальнішу карту клітин людського мозку, що містила понад три мільйони клітин.

🔋 Після дослідження мозку одного чоловіка науковці вперше відтворили те, як у цьому органі виробляється енергія за допомогою мітохондрій.

🪰 Дослідники також вивчили більш простий мозок мушки дрозофіли, створили її цифрову копію, що керувала віртуальним тілом, і повністю картували її центральну нервову систему.

Наука