Дані великих досліджень ставлять під сумнів користь пробіотиків

27 серпня 2026 р. 00:07

27 серпня 2026 р. 00:07

Пробіотики сьогодні можна побачити скрізь: на полицях супермаркетів, у аптеках і крамницях «здорового харчування». На багатьох продуктах гордо вказано вміст пробіотиків, а вірусні відео обіцяють усе — від «ідеального» кишківника до кращого імунітету. Та огляд наукових даних, представлений епідеміологом Гідеоном Майєровіц-Кацом (Gideon Meyerowitz-Katz) на ScienceAlert , показує значно менш оптимістичну картину.

Під пробіотиками зазвичай мають на увазі кілька видів бактерій, які мешкають у кишківнику та асоціюються з кращим здоров’ям. Наприклад, вищий рівень біфідобактерій пов’язують із нижчою поширеністю ожиріння, а нижчий рівень лактобацил — із підвищеним ризиком інфаркту. Логіка проста: якщо додати ці потенційно корисні мікроорганізми у вигляді пігулок або добавок, можна змінити мікробіом кишківника й тим самим зменшити ризик багатьох хвороб.

Проблема в тому, що кишківник — надзвичайно складна екосистема, а додавання одного штаму бактерій — дуже спрощене втручання. Один із дослідників порівняв це з тим, ніби прилетіти в центр Амазонії, висадити там 10 000 дерев одного виду й очікувати, що це вирішить усі проблеми лісу. Такий підхід може щось покращити, але здатен і мати небажані наслідки.

Що показують клінічні випробування

За роки накопичено велику кількість досліджень пробіотиків. І хоча частина невеликих випробувань демонструє позитивні результати, багато з них мають низьку якість і погано відповідають на питання, чи справді добавки працюють.

Додаткову недовіру викликає те, що саме в цій галузі виявлено чимало наукових порушень. Десятки рандомізованих досліджень пробіотиків були відкликані через серйозні методологічні й етичні проблеми. Натомість у великих, краще спроєктованих клінічних випробуваннях ефект пробіотиків часто виявляється відсутнім.

Так, найбільше дослідження впливу пробіотиків на профілактику звичайних застуд, опубліковане у 2021 році, не виявило різниці між пробіотиками та плацебо за головним показником — тяжкістю симптомів застуди. Не знайдено чіткої користі й щодо лікування екземи.

У найбільшому рандомізованому випробуванні серед недоношених немовлят, яке включало 618 дітей, також не зафіксовано переваг від застосування пробіотиків. І навіть у сфері, де користь здавалася б найбільш очевидною, — профілактика інфекційної діареї — дані не підтверджують очікувань.

Систематичний огляд 2020 року, що охопив 82 дослідження та понад 12 000 учасників, не виявив істотної користі пробіотичних пігулок у запобіганні інфекційній діареї.

Можливі ризики під час вагітності

Окрема тема — використання пробіотиків у вагітних. Огляд Cochrane Collaboration за 2021 рік, присвячений профілактиці гестаційного діабету (підвищений рівень цукру в крові під час вагітності), показав: доказів користі пробіотиків майже немає, зате, ймовірно, підвищується ризик прееклампсії — небезпечного ускладнення з підвищенням артеріального тиску.

Цікавим є й інший огляд Cochrane, у якому аналізували пробіотики вже у жінок з діагностованим гестаційним діабетом. Там виявили певні можливі позитивні ефекти, але більшість включених досліджень походили з однієї наукової групи, в якої згодом відкликали більше десятка робіт через серйозні порушення наукової доброчесності. Це ставить під сумнів надійність таких висновків.

Чому «пробіотик» — надто розмите поняття

Частина проблеми в тому, що саме слово «пробіотики» мало що означає. Так називають найрізноманітніші бактеріальні препарати, які часто не стандартизовані й можуть діяти по-різному. Можливо, потрібне дуже точне співвідношення біфідобактерій і лактобацил, щоб отримати бажаний ефект, або ж пробіотичні схеми мають бути строго індивідуалізованими.

Поки що наука цього не знає. І при тому, що пробіотики пропонують як «рішення» для безлічі станів — від шлунково-кишкових розладів до шкірних проблем, — у більшості напрямів переконливі дані від великих рандомізованих випробувань залишаються слабкими або відсутніми.

На думку Майєровіца-Каца, загальна картина не на користь пробіотичних добавок: якщо зосередитися саме на масштабних якісних дослідженнях, результати выглядяють непереконливо.

Їжа проти пігулок

Можливий виняток — стани, безпосередньо пов’язані з роботою кишківника, зокрема профілактика діареї, спричиненої антибіотиками. У цій вузькій сфері деякі дані щодо окремих штамів виглядають більш обнадійливо, але й тут потрібні чіткіші докази.

Водночас існує безліч продуктів, які природно містять живі бактерії: йогурт, квашена капуста, кімчі та інші ферментовані страви. Якщо людина любить такі продукти, немає підстав відмовлятися від них. У гіршому разі це просто різноманіття смаку, а в кращому — потенційний плюс для здоров’я.

Щодо численних пігулок, порошків та інших пробіотичних добавок, сукупні наявні дані свідчать: суттєвої користі для більшості людей вони, найімовірніше, не дадуть. Сьогодні реклама й популярність цих засобів далеко випереджають реальні можливості, які підтверджує наука.

Здоров'я