Путін розраховує, що Росія зможе "пережити" Україну у війні на виснаження — Bloomberg

23 серпня 2026 р. 13:22

23 серпня 2026 р. 13:22

Цей тиждень не був підбадьорливим для російського диктатора Владіміра Путіна. На тлі ударів і контрударів у війні проти України Росія погрожувала, що Велика Британія “заплатить” за постачання Києву далекобійних дронів. Головного економіста держкорпорації ВЕБ.РФ звільнили через заяву про те, що Росія не може виграти “війну на виснаження”. А чутки про те, що російський уряд експропріює заощадження громадян для фінансування війни, змусили росіян знімати гроші з рахунків.

Всупереч очікуванням Путіна, Україна не програє повномасштабну війну , яка триває вже п’ятий рік, і навряд чи програє найближчим часом. Тож головне питання, щодо якого запекло сперечаються аналітики, полягає в тому, чи поступиться глава Кремля і визнає, що великий націоналістичний ризик, який він розпочав у 2022 році і який, за оцінками, вже коштував життя півмільйона росіян, зазнав поразки та має бути припинений, пише в новій статті для Bloomberg оглядач Макс Гейстінгс.

“Лідерство Путіна, схоже, входить у «сіру зону» зростання вразливості. Економічний тиск є значним, тиск з боку еліти посилюється, а розбіжності між офіційними військовими, економічними й соціальними наративами та реальністю продовжують збільшуватися”, — зазначає президент компанії Quantum Strategy Девід Рош, який має успішний досвід прогнозування подій у Росії ще з часів розпаду Радянського Союзу.

Проте в новому номері видання з питань безпеки й оборони RUSI Journal Рош водночас додав, що Росія “ще не увійшла в зону колапсу”.

З початку цієї війни, яка є для Путіна таким самим “кошмаром за власним вибором”, як  війна з Іраном для президента США Дональда Трампа, — безліч аналітиків пророкували Росії неминучу поразку.

“Я не буду ставити цих експертів у незручне становище, називаючи їхні імена, але я ніколи не вірив їхнім прогнозам. Оскільки я провів деякий час у Росії та раніше брав інтерв’ю у багатьох росіян, я знаю, наскільки люди Путіна ненавидять Захід. Їхній президент у червневому інтерв’ю повторив тезу, яку неодноразово висловлював із 2022 року: Україна — це лише маріонетка Заходу, яка використовує цю боротьбу для реалізації великої амбіції НАТО — розгромити та принизити Росію”, — пише Гейстінгс.

Дивовижно, скільки росіян вважають цей наратив правдоподібним, додає оглядач. Мало хто любить Путіна чи його війну, але більшість вважає Україну “законною частиною Росії”.

Уся їхня історія свідчить про готовність терпіти випробування з такою стійкістю, яку важко осягнути. У липні Путін заявив: “Народ Росії ніколи не можна зламати”. Від Наполеона до Гітлера — існує широкий список тих, хто втратив гроші (і життя), зробивши ставку на протилежне.

Це не означає, що варто ігнорувати реальність, з якою стикається Путін. Україна перебуває в кращому становищі, ніж будь-коли з осені 2022 року. Не можна не зважати на удари безпілотників, що проникають углиб території РФ, які, за оцінками, вивели з ладу близько третини російських нафтопереробних потужностей і зруйнували величезні склади Wildberries.

Путін неправдиво стверджує, що його війська неухильно просуваються на фронті. Українці розширили так звану kill-зону, в якій БпЛА знищують російських солдатів, унаслідок чого втрати РФ зросли, за оцінками, до 30 тисяч на місяць, тоді як рівень поповнення становить 27 тисяч.

Хоча Дональд Трамп після повернення до Білого дому припинив фінансування допомоги США Україні, європейці заповнили цю прогалину. Також США продовжують надавати критично важливу стратегічну та тактичну розвідінформацію.

На економічному фронті санкції проти Росії мають певні прогалини, але вони завдають серйозної шкоди РФ. Прогноз зростання ВВП на 2026 рік становить лише 0,4%. Дефіцит державного бюджету, який на весь рік прогнозувався на рівні $48,5 млрд, за перші шість місяців зріс до $73 млрд. Близько 40% усього державного бюджету РФ, або 8% ВВП, йде на оборону та національну безпеку, що вдвічі перевищує довоєнний рівень. Ці труднощі відчувають на собі пересічні росіяни, яких незабаром може спіткати черговий призов. І цього разу кордони будуть закриті, щоб запобігти черговому відтоку тих, хто намагатиметься ухилитися від призову.

Але не можна заперечувати, що деякі фактори складаються на користь Путіна. Відколи Трамп розпочав війну з Іраном, постачання американських перехоплювачів для систем Patriot до України припинилося. Росія збільшує виробництво озброєння, яким завдаватиме ударів по енергетичних об’єктах України. РФ уже завдає шкоди українському експорту зерна через атаки на Одесу та судноплавство в Чорному морі.

Цілком імовірно, що Росія посилить свої гібридні атаки на Європу в “сірій зоні” — від вторгнень БпЛА до потенційних атак на підводну інфраструктуру. Путін вважає, що солідарність Європи у підтримці України може похитнутися, якщо європейцям доведеться за це платити більше. Декілька впливових правих партій континенту прагнуть послаблення напруженості у відносинах з Росією і, здається, не бояться наслідків для України.

Хоча український національний дух залишається сильним, Україна не має надійної підтримки з боку США, що дає Путіну впевненість у шансах на успіх РФ. Якщо Трамп і надалі виявлятиме нинішній ентузіазм щодо північнокорейського лідера Кім Чен Ина, який є ключовим постачальником озброєння для Росії; якщо Україна не отримає більше ракет для Patriot; якщо зміна настроїв президента США призведе до припинення будь-якої підтримки України, що цілком можливо, — тоді ситуація на фронті може погіршитися для Києва.

Зміна режиму в Москві залишається малоймовірною. Рош із Quantum Strategy майже напевно має рацію, коли зазначає, що у разі перевороту серед кремлівських еліт нова влада РФ може виявитися як радикальнішою, так і менш радикальною. Іншими словами, у дуже малоймовірному випадку, якщо РФ отримає нового російського лідера, немає жодних доказів, що він буде прихильнішим до свободи чи до Заходу.

Усі факти сучасної історії свідчать про те, що автократії надзвичайно важко повалити, особливо, якщо їхні лідери керують з тією жорстокістю, яка є природною для Путіна. Кремль, можливо, нервує через майбутні парламентські вибори, про що свідчить заборона єдиної політичної партії, яка виступає проти війни, але контроль президента над важелями влади, як і раніше, видається міцним. Немає жодних ознак того, що максималістські вимоги Путіна для укладення миру можуть змінитися. Тому, на жаль, найімовірніший прогноз для Росії та України — це продовження нинішньої ситуації, вважає оглядач.

Український президент Володимир Зеленський вважає, що "коридор можливостей" для завершення війни РФ проти України може з'явитися наприкінці цього року та триватиме до кінця літа 2027 року.

Від саміту G20 у США у грудні цього року до кінця літа 2027 року, тому що потім розпочнеться президентський виборчий цикл у Сполучених Штатах: на думку Зеленського, на сьогодні це найактивніший етап, на якому дипломатія може призвести до закінчення війни. Водночас він вказав, що Путін хоче постійно демонструвати свою силу та не бажає йти на будь-який діалог, прагнучи лише максимальної ескалації.

Політика