Чому банки не поспішають підвищувати депозитні ставки

05 жовтня 2026 р. 13:13

05 жовтня 2026 р. 13:13

Національний банк помітив  високу інфляцію в Україні та почав закручувати монетарні гайки. Менш як за два місяці він уже вдруге підвищив ключову ставку. 18 вересня облікова ставка зросла з 15,5 до 16% річних. Нагадаємо, що попереднє підвищення ставки НБУ з 15 до 15,5% відбулося 31 липня. У принципі такі рішення банківського регулятора мають зчитуватися ринком як однозначний сигнал про необхідність підвищити дохідність гривневих депозитів, однак масового зростання депозитних ставок в українських банках не відбулося і, схоже, найближчим часом не очікується.

Ліки від інфляції

Одночасно з підвищенням облікової ставки НБУ погіршив прогноз рівня інфляції на кінець 2026 року. Споживча інфляція, за його оцінками, може сягнути 10% (попередній прогноз — 9,4%), а базова — 9,2%. На думку Нацбанку, підвищення облікової ставки має змусити банки збільшити ставки за гривневими депозитами для гарантованого захисту заощаджень українців від інфляції. Водночас висока ключова ставка має підтримувати привабливість депозитів і стимулювати населення нести гроші в банки, у такий спосіб прибираючи з обігу надлишкову гривневу масу, яка підживлює інфляцію. Окремим сигналом для ринку стала заява НБУ про готовність і надалі посилювати відсоткову політику.

У відповідь на посилення відсоткової політики Нацбанку частина українських банків, переважно невеликих, почала підвищувати ставки ще в серпні. Однак великі та середні фінансові установи не відреагували на пожорсткішання  політики НБУ, а деякі найбільші банки навіть знизили ставки.

За даними порталу «Мінфін», за вересень цього року середня дохідність шестимісячних і тримісячних депозитів практично не змінилася, а ставки за дев'ятимісячними та річними вкладами зросли лише на 0,33%.

Відсоткові тендери

Разом із ключовою ставкою зросла і максимальна дохідність тримісячних депозитних сертифікатів НБУ — з 19 до 19,5% річних (ключова ставка плюс 3,5%). Сьогодні вони залишаються одним із головних джерел заробітку банків, але тепер скористатися цим інструментом зможуть не всі: із 7 серпня Нацбанк перестав задовольняти заявки банків автоматично й почав раз на два тижні проводити відсоткові тендери з лімітованим обсягом депозитних сертифікатів.

Як показав досвід перших тендерів, попит на депозитні сертифікати НБУ суттєво перевищував обсяги, виставлені на аукціон. У результаті висока конкуренція серед банків за можливість розмістити гроші в депозитних сертифікатах НБУ одразу ж призвела до зниження їхньої реальної дохідності.

За результатами першого розміщення 7 серпня ставка впала на 0,3% порівняно з максимальними на той період 19% — до 18,71% річних. За підсумками другого аукціону від 21 серпня заробітки банкірів, яким пощастило виграти тендери, просіли ще більше — на 0,6%, до 18,59% річних. На другому аукціоні НБУ задовольнив лише 39 із 76 заявок від 17 банків на загальну суму 40 млрд грн. Незадоволений попит зріс до 12,1 млрд грн порівняно з 7,1 млрд грн 7 серпня.

На аукціоні 18 вересня склалася ще більш незвичайна ситуація. Після підвищення облікової ставки до 16% стеля дохідності депозитних сертифікатів офіційно зросла до 19,5%. Але банки ще активніше збивали ціну (дохідність) у своїх заявках, щоб гарантовано пройти за конкурсом, і в результаті реальна середньозважена ставка закріпилася в діапазоні 18,59–18,65% річних. Тобто банки практично розміщували кошти з тією ж дохідністю, що й до підвищення ставки НБУ, а розрив із максимальною ставкою становив уже майже 1%.

За задумом НБУ, зміна підходу під час розміщення депозитних сертифікатів має посилити конкуренцію між банками за вкладників. Але, на думку деяких банкірів, аукціони Нацбанку призвели до зворотного ефекту. Оскільки реальна дохідність депозитних сертифікатів на аукціонах знижується, у банків, особливо в тих, які не мають проблем із ліквідністю, поки що не з’явиться достатнього економічного стимулу масово переглядати депозитні програми в бік підвищення.

Утім, найближчими місяцями їм усе ж доведеться реагувати на ситуацію та підвищувати ставки. Оскільки банки більше не можуть безлімітно й пасивно заробляти на тримісячних сертифікатах НБУ, вони змушені ретельніше управляти своєю ліквідністю. Щоб виконувати нормативи НБУ та формувати портфелі під купівлю тримісячних паперів, фінустанови і надалі підтримують високу привабливість середньострокових гривневих депозитів, особливо на шість і дев’ять місяців.

Чому банки зволікають

Основні причини, чому банки наразі масово не підвищують ставок за гривневими вкладами, — достатній рівень ліквідності та відсутність у більшості банків гострої потреби в додатковому ресурсі.

За оперативною статистикою Нацбанку за серпень , загальний портфель коштів населення в банках зріс на 0,5% (або на 7,2 млрд грн) і досяг позначки 1 трлн 536 млрд грн.

Водночас, за підрахунками фінансових аналітиків, приріст строкових депозитів населення у серпні сповільнився до мінімуму за 12 місяців: плюс 1,6 млрд грн, або лише 0,3%, порівняно з липнем. Частка депозитних вкладів населення також показала цього ж місяця помітне зниження на користь поточних (карткових і розрахункових) рахунків.

Вітчизняні банкіри не можуть не помічати цих тривожних тенденцій, але повноцінно боротися за вклади клієнтів за допомогою підвищення дохідності депозитів в умовах війни їм не дозволяла ситуація з кредитами. Гроші банкам практично нікуди вкладати. Попит бізнесу катастрофічно тане, а кредитувати населення не ризикують самі банки. Утім, останнім часом ситуація почала дещо покращуватися.

Депозитам допоможуть кредити

За підсумками другого кварталу 2026 року, банківська система продемонструвала зростання кредитних портфелів бізнесу та населення. У липні обсяг виданих резидентам кредитів становив 1,388 трлн грн, у серпні, за оперативними даними НБУ, — 1,44 трлн. Схоже, така тенденція збережеться й до кінця року. 2026-го тривають процеси пом’якшення деяких умов споживчих позик, зокрема завдяки досить високій конкуренції. Однак найактивніша конкуренція розгорнулася в сегменті кредитних карток. Причина досить проста: кредитна картка дає банку змогу вибудовувати довгострокові відносини з клієнтом, поступово привчаючи його жити на кредитні гроші.

Останні рішення НБУ можуть, до речі, додатково стимулювати банки активніше розвивати кредитування. Незадоволений попит на депозитні сертифікати за підсумками відсоткових тендерів створює у банків додатковий вільний ресурс, який вони раніше без проблем вкладали в сертифікати НБУ, і змушує їх активно спрямовувати ці гроші в кредитування. На думку НБУ, ця ситуація дасть можливість також середній реальній ставці за споживчими кредитами на ринку України залишитися незмінною, попри підвищення облікової ставки, і значно пожвавить кредитування.

Перспективи на осінь

Якщо облікова ставка залишиться поблизу нинішнього рівня, істотного та швидкого перегляду дохідності депозитів до кінця листопада не відбудеться. Можна очікувати, що кількість банків, які переглядають дохідність строкових гривневих депозитів, поступово зростатиме, і більшість активних учасників депозитного ринку так чи інакше працюватимуть з оновленими ставками або новими умовами залучення коштів.

На рівень дохідності гривневих депозитів сьогодні впливає ціла сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх, звісно, насамперед можна віднести поточний рівень облікової ставки НБУ та очікування від його подальшої монетарної політики. Але не менш важливими є інфляційні та курсові очікування пересічних українців, адже саме вони значною мірою визначають привабливість гривневих вкладів. Свою роль відіграє й загальна ситуація на фінансовому ринку.

Водночас кожен банк враховує й власні внутрішні фактори: поточну потребу в додатковому фінансуванні, структуру та вартість ресурсної бази, терміни залучення коштів, кредитні плани та потребу в ресурсах для їхнього фінансування. Рішення про підвищення ставок кожен банк ухвалюватиме, коли йому знадобиться додатковий ресурс.

Коментуючи рішення НБУ посилити політику, банкіри зазначають, що ринок реагуватиме на нього поступово. Тобто спочатку ставки за гривневими депозитами підвищуватимуть банки, які потребують залучення додаткової ліквідності. Насамперед дрібні фінансові установи. Великі та середні гравці із солідним запасом ліквідності, найімовірніше, займуть вичікувальну позицію, а зрозуміліша тенденція сформується лише під кінець осені або навіть під кінець року.

Політика