19 400 гривень на зиму. Чому мешканці прифронтових громад можуть лишитися без “Зимової підтримки"

15 жовтня 2026 р. 08:03

15 жовтня 2026 р. 08:03

Держава виплачує по 19 400 гривень на зиму домогосподарствам у прифронтових громадах восьми областей. Але право на “Зимову підтримку” мають лише ті, хто фактично там живе. Ті, хто евакуювався з цих самих громад, зокрема з Великоновосілківської та Комарської у Волноваському районі, можуть лишитися без виплати. “Волноваха.City” запитала в юристок, чи справедлива така умова і що робити, аби не втратити право на допомогу.

Хто має право на “Зимову підтримку”

Програму запровадила постанова Кабінету Міністрів №1084 від 3 вересня 2026 року . Допомога одноразова, на весь опалювальний сезон 2026/27 року , і становить 19 400 гривень на одне домогосподарство. За даними Кабміну , її отримають понад 380 тисяч домогосподарств, де живе близько мільйона людей . На програму спрямували понад 7,4 мільярда гривень від міжнародних і національних гуманітарних організацій.

Виплата передбачена для мешканців визначених громад Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Громади визначені двома переліками, а сама територія не повинна бути тимчасово окупованою.

Допомогу отримують домогосподарства, де є хоча б одна людина з вразливої категорії:

• люди з інвалідністю та отримувачі пенсії за інвалідністю;
• одинокі непрацюючі пенсіонери;
• отримувачі житлової субсидії;
• внутрішньо переміщені особи, які отримують допомогу на проживання;
• багатодітні сім'ї та одинокі матері;
• сім'ї, які виховують дитину з інвалідністю або отримують допомогу при народженні дитини;
• прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу та патронатні вихователі.

Якщо людина належить до цих категорій, але не отримує жодної з перелічених виплат, свій статус треба підтвердити документами.

“Домогосподарством може бути як одна людина, яка проживає сама, так і група людей (не обов'язково члени сім'ї), місце проживання яких зареєстровано або задекларовано в одному житловому приміщенні або його частині”, — пояснює практикуюча юристка гуманітарної сфери Оксана Чекменьова .

Якщо в одному домогосподарстві живе кілька людей із вразливих категорій, виплата все одно одна.

11 вересня Пенсійний фонд опублікував роз'яснення про те, куди подавати заяву :

• Перелік 1 — громади, де заяву можна подати до сервісного центру ПФУ, ЦНАПу або виконавчого органу ради.
• Перелік 2 — громади, де заяву подають лише до виконавчого органу ради.

Заяви приймають до 30 жовтня 2026 року лише особисто, онлайн подати їх не можна. Як пояснює Пенсійний фонд, мешканці громад із першого переліку можуть звернутися до сервісного центру ПФУ, ЦНАПу або виконавчого органу ради чи військової адміністрації. Мешканці громад із другого переліку — лише до виконавчого органу ради або військової адміністрації.

З собою потрібно мати документи, що посвідчують особу, РНОКПП заявника і членів домогосподарства, документи про місце проживання та, за потреби, про соціальний статус. Виплатити гроші мають до 30 листопада на банківський рахунок або готівкою через Укрпошту.

Пенсійний фонд також уточнює, що “Зимова підтримка” не враховуватиметься в сукупний дохід сім'ї для призначення субсидії та інших видів соціальної допомоги.

Що це означає для громад Волноваського району

У Донецькій області до програми увійшли 26 громад . Серед них Великоновосілківська та Комарська громади Волноваського району . Але через безпекову ситуацію прийом заяв на їхній території не організований, як і ще у дванадцяти громадах області. Станом на 2 жовтня мешканці Донецької області подали 7 945 заяв .

Для тих, хто евакуювався з цих громад, вирішальною стає умова про фактичне проживання.

“Фактичне проживання — це реальне, щоденне перебування людини за певною адресою, а не лише формальна реєстрація. Вимога програми означає, що на дату подання заяви людина фактично мешкає у визначеній громаді”, — пояснює юристка Мережі правового розвитку, голова ГО “Правова єдність” Олександра Щербина .

Переселенці мають право на виплату, якщо отримують допомогу на проживання, а фактичне місце проживання в їхній довідці ВПО розташоване в громаді з переліку, роз’яснює Пенсійний фонд. Тобто значення має не те, звідки людина виїхала, а те, де вона живе зараз.

“Якщо після евакуації людина отримала нову довідку з іншим фактичним місцем (наприклад, в іншому регіоні), вона перестає відповідати цій територіальній умові. Тобто формально така вимога виключає виплату тим, хто фактично мешкає за межами передбачених програмою громад”, — зазначає Олександра Щербина.

Інакше кажучи, переселенці з Великої Новосілки чи Комара зможуть отримати допомогу лише тоді, коли їхнє нове місце проживання теж є в переліку. Ті, хто виїхав далі від фронту, права на “Зимову підтримку” не мають.

Держава закликає евакуюватися, але допомагає тим, хто лишився

У лютому Верховна Рада ухвалила Закон №4779-IX , який посилив механізми обов'язкової евакуації з районів активних бойових дій. Зокрема, він прямо дозволяє примусово евакуйовувати дітей, а обов'язкова евакуація може стосуватися людей похилого віку та людей з інвалідністю.

На думку Олександри Щербини, умова “Зимової підтримки” йде всупереч з цією політикою.

“Вимога, щоб люди залишалися фізично в таких громадах, фактично ставить у гірше становище тих, хто виїхав заради безпеки. Тому програма опосередковано суперечить держполітиці евакуації. З одного боку, закликають виїхати, а з іншого — допомогу дають лише тим, хто насправді там мешкає”, — каже юристка.

Вона також не виключає, що така умова може впливати на рішення людей про евакуацію.

“Оскільки виплата пов'язана з перебуванням у небезпечній громаді, деякі люди можуть не поспішати евакуюватися або навіть повертатися, аби зберегти право на допомогу і отримати її”, — пояснює Олександра Щербина.

Юристка вважає, що це може мати ознаки непрямої дискримінації.

“Сім'ї з порушеннями однакові, але одна родина виїхала через бойові дії і втратила право, а інша, що залишилася, отримує допомогу. Фактично утворюється нерівність між переміщеними й тими, хто не виїжджав, що суперечить принципу рівного ставлення до громадян”, — зазначає вона.

Чому переселенці, які винаймають житло, можуть не отримати виплату

Є ще один нюанс, на який варто звернути увагу переселенцям, які живуть у громадах з переліку, але в чужому житлі.

“Якщо власник житла, в якому проживають переселенці, вже звернувся за призначенням Зимової підтримки, то за даною адресою неможливо призначити таку грошову допомогу ще раз. Вона буде призначена один раз на домогосподарство за конкретною адресою і виплачена заявникові”, — попереджає Оксана Чекменьова.

Тобто за однією адресою виплату отримає лише один заявник. Водночас, як роз’яснює Пенсійний фонд, право на допомогу визначається за фактичним місцем проживання і не залежить від того, чий це дім.

Які ще ризики бачать юристки

Олександра Щербина звертає увагу, що чіткого критерію “фактичного проживання” у законодавстві немає.

“Немає єдиного алгоритму перевірки (чи потрібно прибувати комісії на місце, чи вистачить довідки), тож рішення часто ухвалюються довільно. Також не врегульовано, що робити з людьми, які зареєстровані в одному населеному пункті, а реально мешкають в іншому”, — пояснює вона.

Ще одна прогалина, за словами юристки, — програма не поширюється на окуповані території, тож частина переміщених осіб взагалі не може нею скористатися.

“ Усе це створює ризик, що частина нужденних осіб залишиться без обґрунтованої підтримки або що виплата застосовуватиметься нерівномірно. Навіть якщо людина виграє суд, є дуже великий ризик того, що очікувати цю виплату вона буде роками”, — каже Олександра Щербина.

Що робити, щоб не втратити право на допомогу

• Подайте заяву до 30 жовтня 2026 року. Після цієї дати заяви не прийматимуть.
• Зберіть документи: паспорт, РНОКПП, документи про соціальний статус (пенсія, інвалідність, субсидія) та, за потреби, довідку ВПО.
• Подбайте про документ, що підтверджує фактичне місце проживання. За словами Олександри Щербини, це може бути довідка від місцевої влади, договір оренди, а для переселенців — довідка ВПО з адресою фактичного проживання в громаді з переліку.
• Якщо ви винаймаєте житло, домовтеся з власником, хто подаватиме заяву, бо за однією адресою допомогу призначать лише один раз.
• Заяву за людину з вразливої категорії може подати її законний представник, наприклад опікун чи піклувальник.

Як оскаржити відмову

Якщо вам відмовили через тлумачення умови про фактичне проживання, Олександра Щербина радить спочатку вимагати письмового роз'яснення від Пенсійного фонду або органу, який ухвалив рішення. Далі його можна оскаржити в адміністративному порядку або в суді. Звернутися до суду можна протягом шести місяців .

Також можна звернутися до громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

З питань “Зимової підтримки” працює контакт-центр Пенсійного фонду 0 800 503 753 . Щоб потрапити до цієї програми, натисніть “8”.

Безоплатно проконсультуватися з юристом можна в онлайн-чаті Мережі правового розвитку . Він працює щодня з 10:00 до 16:00, запитання, надіслані в інший час, розглядають по черзі. Цілодобово правову інформацію надає чат-бот LawLink , зокрема з питань захисту прав переселенців і компенсації за пошкоджене чи знищене майно.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Донецькі