У Житомирі відбувся показ документального фільму «Сліди» про сексуальне насильство під час війни

03 листопада 2026 р. 20:13

03 листопада 2026 р. 20:13

3 листопада у Житомирі відбувся показ документального фільму «Сліди» українських режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк. Стрічка розповідає історії шести українських жінок, які пережили полон, катування та сексуальне насильство під час російської агресії. Кінопоказ організували в межах 23-го Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Про це Суспільному розповіла виконавча директорка громадської організації «Сучасний Формат» Жанна Соловйова. За її словами, організація проводить Мандрівний фестиваль Docudays UA на Житомирщині з 2009 року. Щороку глядачам представляють документальні стрічки українських та іноземних режисерів, які порушують суспільно важливі теми.

«На цьому фестивалі режисери репрезентують свої кінострічки — як зарубіжні, так і українські. Потім із усіх фільмів члени журі обирають ті, які подорожуватимуть регіонами. Є легкі теми, є більш серйозні. Починаємо ми з фільму «Сліди». Він досить непростий, але, на жаль, це реальність нашого життя. І потрібно з цим боротися, потрібно людям розповідати, як діяти у таких ситуаціях», — розповіла Жанна Соловйова.

За словами Жанни Соловйової, цього року кінопокази в межах фестивалю відбудуться у у Житомирі, Бердичеві, Баранівці, Хорошеві та Лугинах.

Показ фільму «Сліди», прем'єра якого відбулася в лютому 2026 року, розпочали з інформаційної кампанії «Люди — ключові, звільніть всіх бранців Кремля». Під час акції глядачам запропонували одночасно подзвонити ключами, щоб привернути увагу до українців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

«Ми всі дістанемо ключі і треба буде одночасно подзвонити. У такий спосіб ми демонструємо голос тих людей, які зараз не з нами, але яких ми чекаємо, яких чекають рідні та близькі, які знаходяться в полоні і які зникли безвісти», — пояснила Жанна Соловйова.

Глядачка фільму Оксана розповіла, що найбільше її вразила сила жінок, які, попри пережите насильство, продовжують розповідати свої історії та привертати увагу до воєнних злочинів Росії.

«Вони не сховалися у свій біль, не закрилися, знайшли в собі сили доносити інформацію про ці звірства і нам, і світові. Ця сила наших жінок, наших людей після всього пережитого просто захоплює. Я розумію, що, розповідаючи цю історію, зокрема і нам через цей фільм, вони знову проживають травматичний досвід, їм знову доводиться проходити через це. Основна мета фільму, на мою думку — єдність. Тому що лише об'єднавшись, вони мають можливість допомагати одна одній і рухатися далі», — сказала Оксана.

Студентка Поліського національного університету Софія Бондарчук сказала, що її вразила кожна з історій героїнь фільму. За її словами, особливо важливим для неї стало те, що жінки після пережитого продовжують підтримувати інших.

«Кожна історія чіпляла, чесно. Навіть якусь найбільш вражаючу не можна виділити, бо кожна з них просто жахлива з певної точки зору. Але мене наприкінці підтримало те, що вони не здавалися, а далі хотіли підтримувати інших. Я завжди знала, що Росія чинить дуже багато злочинів. Цей фільм викликав у мене дуже багато мурашок по тілу. У мене трусилися руки від усвідомлення того, що це реальна ситуація. Це дуже страшно», — розповіла Софія.

Про масштаби сексуального насильства, пов'язаного з російсько-українською війною, під час заходу також розповіла адвокатка, членкиня громадської організації «ЮрФем» Вікторія Кашапова.

За її словами, у вересні 2026 року в тематичній доповіді Організації Об'єднаних Націй оприлюднили інформацію про 1004 задокументовані випадки сексуального насильства, пов'язаного з війною.

«Статистика свідчить про те, що постраждалими або тими, хто вижив після сексуального насильства, є як чоловіки, так і жінки. Якщо говорити про вік, то наймолодшій потерпілій було чотири роки — її випадок офіційно верифікували представники Організації Об'єднаних Націй, а найстаршій — 82. Тому можемо говорити, що ця категорія злочинів не залежить від віку чи статі», — розповіла Вікторія Кашапова.

Адвокатка також повідомила, що в Україні вже діє механізм, за яким постраждалі від сексуального насильства, пов'язаного з війною, можуть отримувати репарації. Для фіксації злочину вони можуть звертатися до правоохоронних органів.

За словами Вікторії Кашапової, Офіс Генерального прокурора звітує про понад 400 кримінальних проваджень щодо таких злочинів, які перебувають на стадії розслідування або судового розгляду.

Наступний показ у межах 23-го Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться 5 листопада 2026 року. Глядачам представлять фільм «Свідки. Місце народження» української режисерки Марини Кронглевської. Стрічка розповідає про роботу Чернігівського пологового будинку в лютому–квітні 2022 року, коли місто перебувало в оточенні російських військ.

Житомирські