Осіння посівна на Одещині: чи вистачить Україні хліба

14 листопада 2026 р. 06:51

14 листопада 2026 р. 06:51

На Одещині цьогоріч зібрали непоганий урожай — у середньому 4,5 тонни зернових із гектара. Але з новою посівною виникли труднощі: спочатку аграріям заважала посуха, потім почалися затяжні дощі. У результаті засіяли приблизно на 90 тисяч гектарів менше, ніж торік. До того ж зерно складно продати за вигідною ціною, а добриво й пальне дорожчають . Тепер аграрії готуються до зими, від якої багато в чому залежатиме врожай наступного року.

Про осінню посівну на Одещині, проблеми аграріїв та перспективи врожаю 2027 року — в ексклюзивному матеріалі Новини.LIVE з директоркою Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України Раїсою Вожеговою.

Урожай 2026

Урожай 2026 року на Одещині виявився досить непоганим . Середня врожайність зернових культур в області становила 4,5 тонни з гектара. Зокрема, пшениці зібрали 4,5 тонни, ячменю — 5,5 тонни, а гороху — понад 2 тонни з гектара. Однак осіння посівна кампанія проходить за складних погодних умов, які впливають на терміни проведення польових робіт.

"Посівна кампанія 2026 року незвичайна і відрізняється тим, що весь вересень і половина жовтня були дуже посушливі, і тому деякі кампанії, деякі господарі не намагалися сіяти в дуже сухий ґрунт. А з середини жовтня і по сьогоднішній день, вже майже місяць, 4 тижні, йдуть дощі і дуже велика кількість опадів випала. І тому такий незвичайний рік" , — каже директорка Селекційно-генетичного інституту Раїса Вожегова.

Посівна на Одещині

Оптимальні строки сівби озимих культур завершилися 15 жовтня , однак не всі господарства Одещини встигли виконати заплановані роботи. За словами експертки, порівняно з минулим роком в області залишаються недосіяними близько 90 тисяч гектарів . Можливість продовжити роботу залежить від ситуації в конкретних районах області.

"Ці дощі затримують закінчення нашої посівної кампанії. Але саме головна проблема — це воєнні дії, які відбуваються в нашій країні. Тому що всі проблеми економічні, політичні, кліматичні пов'язані між собою" , — зазначає Раїса Вожегова.

Через війну аграрні господарства стикаються з нестачею працівників, адже значна частина чоловіків пішла захищати Україну . Додаткові труднощі створюють обмеження в роботі портів, які ускладнюють реалізацію вирощеної продукції.

"Є проблеми з експортом нашої продукції, тому ціна на неї майже вдвічі менша, ніж могла би бути, а навпаки на дизпалива, на добрива, на засоби захисту рослин ціни дуже високі. Тому це дуже заважає нашим аграріям і вчасно сіяти, і отримувати достойний врожай" , — пояснює директорка Селекційно-генетичного інституту.

Попри затримку посівної, стан озимих культур на Одещині наразі не викликає значного занепокоєння. Господарства, які встигли провести сівбу до початку дощів, уже отримали непогані сходи. Водночас перспективи пізніх посівів залишаються невизначеними , адже їхній розвиток залежатиме від погодних умов узимку.

"А те, що не встигли ще посіяти, чи пізні посіви, і те, що ми ще будемо досівати, мабуть, то вже будемо бачити, як вони будуть розвиватися. Це буде залежати від погодних умов зими. У нас, на жаль, нема таких довгострокових прогнозів, і ніхто не знає, як буде проходити перезимівля наших озимих культур" , — зазначає експертка.

Селекція та насінництво

Після складного аграрного сезону особливого значення набуває правильний вибір культур для вирощування на Півдні України. Науковці працюють над адаптацією сільського господарства до нових умов, зокрема досліджують придатність сортів для різних ґрунтів і технологій вирощування у зв’язку з кліматичними змінами , від яких найбільше страждає регіон.

"В першу чергу треба звертати увагу на ті культури і на ті сорти, які посухостійкі, і які мають коротший період вегетації. Це скоростигли сорти, щоб вони встигли дозріти і дати врожай до настання спеки. Для півдня України в першу чергу потрібно, щоб були посухостійкі сорти, скоростигли сорти і культури, які в нашій зоні будуть давати максимальний урожай" , — пояснює Раїса Анатоліївна.

За словами науковиці, дефіциту посівного матеріалу в Україні немає . Виробництвом оригінального насіння займаються установи Національної академії аграрних наук, зокрема Миронівський інститут пшениці та Селекційно-генетичний інститут. Їхні розробки призначені для різних регіонів країни.

"Ті культури і ті сорти треба вирощувати тієї селекції, яка знаходиться на цій території. Тому ми и випробовували і французькі, і немецькі сорти, наприклад, озимі культури пшениці, ячменю, але в наших умовах України на першому місці по зерновим, зернобобовим культурам стоїть саме селекція вітчизняна. Є в нас по кукурудзі, по соняшнику, і, звісно, конкурують іноземні сорти, американські, вони вирощуються в нас і дають непогані результати також" , — розповідає директорка інституту.

Окреме питання захист сортів від шкідників і хвороб . Увагу аграрії мають приділяти фітосанітарному стану озимих посівів, адже зміни погодних умов можуть сприяти активності організмів, які їм шкодять.

"Цей рік показує, що в нас достатньо вологи і достатньо високі температури. Якщо порівняти, у нас опадів за півмісяця жовтня випало по різним районам від 1,5 норми до 3,5 місячної норми. І температура повітря в цьому місяці в нас на 2 градуси вища, ніж середньобагаторічна. Тому умови сприятливі для розвитку таких хвороб, як злакова муха, тля, цикадки" , — зазначає науковця.

Для боротьби зі шкідниками господарства проводять обробку посівів інсектицидами . Однак через високі ціни на засоби захисту рослин аграрії хотіли б зменшувати витрати на вирощування культур. Одним із напрямів такої роботи є запобігання ураженню рослин ще на початкових етапах їхнього розвитку.

"Від сорту, від роботи селекціонерів залежить, зможемо ми зекономити наші препарати чи ні. Тому що в нас є селекція в інституті, в нас є інфекційні фони, в нас є цілий відділ фітопатології, ентомології, який саме проводить дуже великий аналіз, проводять моніторинг, випробують наші всі сорти на інфекційних фонах, саме на стійкість до хвороб, на стійкість до шкідників в тому числі. Але в першу чергу ми створюємо сорти стійкі до хвороб. І якщо сорт стійкий до хвороб, то вже на цій обробці цих сортів препаратами від хвороб ми можемо зекономити в тому числі" , — пояснює Раїса Вожегова.

Зрошення на Півдні

Для господарств Півдня України забезпечення полів водою залишається одним із головних технологічних завдань. Там, де є можливість, аграрії використовують свердловини та наземне краплинне зрошення, яке дозволяє економніше витрачати водні ресурси.

"Ну, ви знаєте, що південь України без зрошення, а зрошення –— це гарантоване отримання урожаю, продукції. І на півдні України зрошення — це питання номер один. На превеликий жаль, після підриву Каховської ГЕС, питання з зрошенням в нас на півдні здається дуже гостро" , — наголошує експертка.

Використання сучасних агротехнологій дозволяє господарствам ефективніше працювати на зрошуваних землях. Обмеженість же водних ресурсів змушує аграріїв переглядати підходи до землеробства, поєднуючи різні технології вирощування культур залежно від доступності поливу.

"І є технології, можна отримувати два, інколи і три урожаї в рік на одному ж тому самому полі. А в першу чергу зараз, коли в нас немає такої можливості зрошувати все, що ми маємо бажання, то нам треба підбирати саме посухостійкі культури й сорти. І оцю вологу, яка зараз випадає в якості дощів, опадів, то нам треба її дуже раціонально і ефективно використовувати в тому числі" , — пояснює директорка Селекційно-генетичного інституту.

Окрім нестачі води, серйозною проблемою для сільського господарства Півдня України залишається погіршення стану ґрунтів . До наслідків кліматичних змін додається вплив бойових дій, зокрема забруднення земель внаслідок обстрілів. Це створює додаткові ризики для вирощування сільськогосподарських культур, якості продукції та економічної стабільності господарств.

"Зараз під час війни у нас грунти потерпають від снарядів і відбувається велике забруднення грунтів. Ми про це не кажемо, ми цього не помічаємо, але це є також. І все в комплексі відображається на якості нашої продукції, на ведення нашого сільського господарства в цілому і в кінці кінців — і на економіці господарства, і на вирішенні нашої продавочої безпеки в цілому" , — зазначає науковиця.

Аграрна наука під час війни

Війна вплинула і на аграрні господарства, і на роботу наукових установ, які займаються селекцією, відновленням родючості ґрунтів, технологіями зрошення та механізацією. Науковці також стикаються з нестачею працівників, зростанням вартості пального, добрив і засобів захисту рослин . Додаткові труднощі виникають під час закупівель необхідних матеріалів через тендерні процедури.

"По-перше, це недостача фінансування, тому що ми розуміємо, що зараз в першу чергу все фінансування йде на війну, на підтримку наших військових і на оборону нашої країни. І тому наші науки, наші інститути, вони також страждають в недостатку фінансування. По-друге, ми знаходимося в таких же умовах, як будь-яке господарство. На наші поля також прилітають, в нас теж є небезпека" , — розповідає Раїса Анатоліївна.

Попри складні умови, селекційна робота в Україні триває. Одним із завдань залишається пошук економічно вигідних альтернатив традиційним зерновим культурам . Цей напрям відіграє важливу роль для господарств, які через обмежені можливості експорту та низькі закупівельні ціни змушені переглядати структуру виробництва.

"Ми підбираємо такі нішеві культури, які, можливо, з не таким великим врожаєм, але вони дуже рентабільні. Зараз ми шукаємо виходи, як нам, коли не працюють порти, коли нема експорту, а нам треба пропонувати нашим виробникам щось нове, розумієте, щоб воно було ефективно і рентабельно. Тому науки не стоять на місці, ми працюємо" , — зазначає директорка Селекційно-генетичного інституту.

Перспективи врожаю 2027 року залишаються невизначеними . За словами науковиці, сильні зимові морози можуть вплинути на накопичену в ґрунті вологу, а навесні посівам загрожуватимуть можливі посухи та пилові бурі. Питання продовольчої безпеки залежить й від наявних запасів сільськогосподарської продукції.

"Який рік станеться, ми ще не можемо сказати, але я впевнена, що Україна буде з урожаєм при будь-яких умовах. Я впевнена, що голоду ніколи в нас не буде. В нас є, до речі, зараз запаси, багато господарств тримають свій урожай цього року, тому що вони не можуть його реалізувати. Нема достойної, нормальної ціни, нема реалізації, і тому урожай, скажімо так, фонди в нас є" , — наголошує Раїса Вожегова.

Майбутнє українського агросектору

Нестача працівників, високі виробничі витрати та труднощі з реалізацією продукції залишаються основними перешкодами для розвитку українського сільського господарства . Ці проблеми впливають на фінансові можливості господарств, планування наступних посівних кампаній та перспективи аграрного виробництва загалом.

"Для того, щоб наші аграрії стабільно працювали, в першу чергу, треба, щоб завершилась війна. Ну, а по-друге, я вважаю, що якщо завершиться війна, то вже почне і відроджуватись наша економіка. А воно все взаємопов'язане" , — зазначає науковиця.

Попри труднощі, українські аграрії продовжують забезпечувати країну зерном, а науковці працюють над збереженням і підвищенням урожайності . За словами Раїси Вожегової, наявні запаси зерна та потенціал вітчизняного сільського господарства дають підстави з оптимізмом оцінювати продовольче забезпечення країни в майбутньому.

"Я впевнена, що і Україна, і Одеса будуть з хлібом і сьогодні, і наступний рік, і завжди. Я в цьому навіть не можу сумніватися" , — підсумовує Раїса Вожегова.

Українські аграрії довели, що здатні збирати високі врожаї навіть у найскладніших умовах. Та виростити зерно — це ще пів справи. Його потрібно продати за гідною ціною, покрити витрати й підготуватися до наступного сезону. На Одещині аграріям доводиться ще й пристосовуватися до примх погоди та нестачі води. Тож головне сьогодні — створити умови, за яких господарства зможуть нормально працювати, заробляти й надалі забезпечувати країну хлібом.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як за останні десять років скоротилися площі виноградників на Одещині . Регіон залишається головним центром виноградарства в Україні, хоча за цей час втратив понад третину насаджень.

Також Новини.LIVE писали, як війна та масштабні забруднення впливають на екосистему Чорного моря . Науковці фіксують наслідки витоків олії, нафтопродуктів і руйнування Каховської ГЕС, однак повністю оцінити стан моря поки не можуть.

Одеські