Гармонізація аграрного законодавства з нормами ЄС: який найскладнійший напрямок
30 червня 2026 р. 21:35
30 червня 2026 р. 21:35
Запровадження прозорого регулювання ГМО та виконання вимог Нітратної директиви ЄС не створять критичних викликів для більшості виробників.
Водночас найскладнішим напрямом стане оновлення правил у сфері засобів захисту рослин, що торкнеться близько 40% сільгоспугідь України.
Про це повідомляє сайт
Аграрії разом
з посиланням на сайт Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Запровадження прозорого регулювання ГМО та виконання вимог Нітратної директиви ЄС не створять критичних викликів для більшості виробників. Водночас найскладнішим напрямом стане оновлення правил у сфері засобів захисту рослин (ЗЗР), яке торкнеться близько 40% сільськогосподарських угідь країни.
Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час доповіді «Євроінтеграція агросектору: виклики та бар’єри на шляху України до ЄС». Виступ відбувся на аграрному форумі на Волині, організованому з нагоди відкриття нового насіннєвого заводу.
Зазначається, що Україна активно готується до переговорів за аграрним кластером у межах процесу вступу до Європейського Союзу. За словами Тараса Висоцького, попри тактичні труднощі перехідного періоду, глобальна гармонізація із законодавством ЄС є стратегічним виграшем для країни. Йдеться не про встановлення нових обмежень, а про масштабну модернізацію галузі. Зокрема, українські споживачі отримають вищу якість і безпечність продуктів за принципом простежуваності «від лану до столу», а впровадження європейських екостандартів захистить довкілля. Для бізнесу робота за правилами ЄС, як зазначив посадовець, є «золотим квитком» на преміальні ринки.
Одним із перших етапів адаптації стане впровадження нового законодавства щодо регулювання обігу генетично модифікованих організмів. Закон, який набуде чинності у вересні 2026 року, має забезпечити прозорі правила функціонування ринку ГМО, вивести цю сферу із «сірої зони» та створити дієву систему державного контролю.
Також, за словами Тараса Висоцького, Україна досить легко зможе виконати вимоги Нітратної директиви ЄС та впровадити стандарти благополуччя тварин. Рівень використання мінеральних добрив в Україні сьогодні є нижчим, ніж у більшості держав Європейського Союзу, а вимоги щодо гуманного поводження з тваринами вже значною мірою інтегровані у виробничі практики.
«У нас близько 10 мільйонів гектарів, тобто 40% площ, де застосовуються засоби захисту рослин, які наразі заборонені в Європейському Союзі. Це не означає, що вони шкідливі чи погані — просто ми з ЄС йшли різними технологічними шляхами. Зараз нам потрібно спільно сформувати внутрішню позицію та обов’язково знайти консенсус у парламенті. Компаніям необхідно відстежувати цей процес та підключатися до обговорення, щоб наше фінальне рішення потім не стало для ринку сюрпризом», — зазначив Тарас Висоцький.
У повідомленні також зазначено, що основний законопроєкт щодо наближення українського законодавства у сфері ЗЗР до європейських норм проходить реєстрацію у Верховній Раді і найближчими днями буде відкритий для ознайомлення та подальшого громадського обговорення.